Вирок № 74789534, 19.06.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1587/18

Провадження № 1-кп/311/193/2018

19.06.2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурора Петренко В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Запорізька область м. Василівка вул.Софіївська буд. 128, раніше судимого: 1) 09.02.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 18.04.2018 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.389 КК України до 3 місяців 15 днів арешту,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2018 року, приблизно о 22 годині, знаходячись біля будинку № 14/2 по провул.Лінійному в м. Василівка Запорізької області, ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, з раптово виниклим прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, розбивши руками бокове скло водійських дверей автомобіля марки ВАЗ 210930, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з салону вказаного автомобіля таємно викрав автомагнітолу марки «Sony CDX-GT212» чорного кольору, вартістю 350 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 350 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення не оспорює, з вартістю викраденого майна згодний, та в судовому засіданні пояснив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши про те, що 06.04.2018 року, ввечері близько о 21-00 годині він разом з ОСОБА_3 гуляли у місті Василівка та, проходячи по провул.Лінейному, він побачив автомобіль ВАЗ-2109, який стояв у неосвітленому місці та він вирішив заволодіти майном, яке знаходилося в салоні автомобіля. Для цього він правою рукою розбив скло водійських дверей вказаного автомобіля, та із салону викрав авто магнітолу «Сони» чорного кольору. При цьому його товариш ОСОБА_3 вказаних його дій не бачив, у викраденні майна участі не брав, оскільки вже на далеку відстань відійшов у сторону. З викраденою автомагнітолою він наздогнав ОСОБА_3, з яким вони пішли по домам. Будь-яких запитань з приводу наявної у нього в руках авто магнітоли, ОСОБА_3 не задавав. На наступний день він (ОСОБА_1) пішов до ОСОБА_4, який займається ремонтом техніки та продав останньому автомагнітолу, при цьому, що магнітола викрадена, він ОСОБА_4 не казав. Виручені від продажу авто магнітоли грошові кошти в сумі 100 грн. він витратив на власні потреби, придбав тютюнові вироби та продукти харчування. У вчиненому щиро розкаюється, про скоєне жалкує, у потерпілого ОСОБА_2 просить вибачення та запевняє суд, що належні відповідні висновки для себе зробив та подібного більше ніколи не повториться. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду даного кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Крім того, заподіяна потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення працівниками поліції потерпілому ОСОБА_2 викраденого майна. Обставин, які обтяжують покарання, в ході судового розгляду даного кримінального провадження судом не встановлено

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливого злочину, а також злочину проти правосуддя, судимість за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, певних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин проти власності, який відноситься до категорії середньої тяжкості, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних корисливих діянь та небажання ставати на шлях виправлення.

За місцем реєстрації ОСОБА_1 характеризується посередньо, скарг від сусідів не надходило, при цьому стійкі соціальні зв'язки у ОСОБА_1 відсутні: він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб немає, проте ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та визначене місце проживання, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, хронічних хвороб немає, інвалідом не являється. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. З урахуванням тяжкості, характеру та обставин вчинення кримінального правопорушення та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_2, який на теперішній час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов не заявляє, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 потерпілий просить призначити на розсуд суду, та враховуючи особу обвинуваченого, його молодий вік та щире каяття у вчиненому, а також ті обставини, що ОСОБА_1 на теперішній час фактично відбуває реальну міру покарання у вигляді арешту, призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 18.04.2018 року, тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту із визначенням мінімального строку покарання, встановленого санкцією ч.2 ст.185 КК України, та при призначенні покарання суд застосовує також положення ч.4 ст.70 КК України.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.118, ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у даному кримінальному проваджені судово-товарознавчої експертизи № 10-635 від 27.04.2018 року, в розмірі 286,00. Вищевказані процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів, також документально підтверджені наявними в матеріалах справи оригіналами довідки про витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню № 12018080190000287, які видані Запорізьким НДЕКЦ МВС України

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14.05.2018 року, суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 18.04.2018 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді п'яти місяців арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 17 квітня 2018 року, згідно вироку Василівського районного суду Запорізької області від 18.04.2018 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, обраний у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14.05.2018 року - залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 10-635 від 27.04.2018 року - в розмірі 286,00 (двісті вісімдесят шість) гривень.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - частину від панелі автомобіля ВАЗ-2109 для кріплення автомагнітоли, чорного кольору, з попільницею та прикурювачем, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, згідно розписки від 18.04.2018 року - залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомагнітолу «Sony CDX-GT212» чорного кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, згідно розписки від 18.04.2018 року - залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО