Ухвала суду № 74789332, 15.06.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/169/18

№ провадження 1-кс/196/184/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року смт. Царичанка

Слідчий суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

прокурора - Бродського В.Ю.,

слідчого - Салатовки В.М.,

заявника - ОСОБА_1,

захисника

підозрюваного

ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подала до суду клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018040600000092, в якому прохає:

1. Повністю скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2018 року арешт на тимчасово вилучене майно, зокрема: на грошові кошти - 9000 дол. США та 250 Євро, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

ОСОБА_1 клопотання обмотивовує тим, що вона є циганкою по національності та арештовані грошові кошти для неї збирали члени її роду для покращення її та її дітей життєвих умов, а також на лікування, на той час, коли її чоловік вібував покарання у виді позбавлення волі до кінця 2017 року та не мав змоги надавати їй та дітям допомогу. Після вилучення вказаних грошових коштів вона залишилася з хворою дитиною без грошей та будь-яких інших джерел існування.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримала повністю та прохала його задовольнити.

Прокурор Бродський В.Ю. та слідчий Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні вважали клопотання передчасним та необгрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Адвокат ОСОБА_3 - захисник підозрюваного ОСОБА_2, чоловіка заявника ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з грошових коштів, оскільки вважає, що на даний час в слідства відсутні будь-які об'єктивні докази, які підтверджують належність вказаних грошових коштів саме підозрюваному ОСОБА_2, а також відсутні докази, що ці грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, в рамках якого ОСОБА_2 є підозрюваним.

Заслухавши доводи ОСОБА_1, думку прокурора та слідчого, пояснення адвоката ОСОБА_3 - захисника підозрюваного ОСОБА_2, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадженняза клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2018 року були внесені відомості в ЄРДР за №12018040600000092 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.187 КК України, з фабулою про те, що 17.02.2018р. о 04:00 год. двоє невідомих осіб у масках шляхом пошкодження вікна проникли до середини житлового будинку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: вул. Центральна, 126 с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, де, із застосуванням предмету, схожого на пістолет, зв’язали, заткнули рот кляпом та погрожували вбивством ОСОБА_5, вимагаючи в останньої грошові кошти.

Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2018 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, зокрема: на грошові кошти в сумі 250,00 Євро купюрами номіналом по 50 Євро, 6000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США та грошові кошти в сумі 3000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, які було залучено до кримінального провадження №12018040600000092 в якості речового доказу та які знаходяться в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: вул. Нагорна, 9 смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Також, в судовому засіданні встановлено та не спростовано поясненнями слідчого та прокурора, наданими в судовому засіданні, що грошові кошти в сумі 9000 дол. США та 250 Євро належать саме підозрюваному ОСОБА_2 та є доказом злочину, відомості по якому внесені 17.02.2018 року за №12018040600000092 з правовою кваліфікацією за ст.187 ч.3 КК України, в рамках якого ОСОБА_2 є підозрюваним, за місцем проживання якого, яке є і спільним місцем проживання з ОСОБА_1г., вказані грошові кошти в ході обшуку були вилучені.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм (quality of the law is requiring that it be accessible to the persons concerned, precise and foreseeable in its application). Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» (national authorities enjoy a certain tag6 of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Отже, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст.ст.7, 22, 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що під час судового засідання заявником належним чином доведено, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту грошових коштів в сумі 9000 дол. США та 250 Євро відсутні об'єктивні та обгрунтовані підстави, які б відповідали меті та завданню такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшла висновку, що арешт грошових коштів в сумі 9000 дол. США та 250 Євро в конкретному випадку на даний час не є пропорційним цілям досудового розслідування, а тому, з метою недопущення порушення прав власника майна, підлягає скасуванню.

Відповідно до роз'яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК України), оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2018 року арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 250,00 Євро купюрами номіналом по 50 Євро; 6000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США; грошові кошти в сумі 3000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Нагорна, 9 смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даними грошовими коштами, повністю.

Арештоване майно, а саме: грошові кошти в сумі 250,00 Євро купюрами номіналом по 50 Євро; 6000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США; грошові кошти в сумі 3000,00 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Нагорна, 9 смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, повернути законному володільцю ОСОБА_1.

Копію даної ухвали направити до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання.

Ухвала в повному обсязі проголошена о 16 год. 00 хв. 19 червня 2018 року.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя О.М.ГУДИМ