Рішення № 74789274, 20.06.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1913/2018

Номер справи 243/4898/18

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

«20» червня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 27 червня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1 Статуту.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за Рішенням банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити ібо збільшити кредитний ліміт).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг». «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у Заяві.

При укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті Договором приєднання є Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого Договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування Кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за Кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по Кредитному рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та Правил надання банківських послуг і п. 5.8 Порядку користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

В порушення зазначених норм закону та умов Договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за Кредитним договором, відповідач станом на 17 травня 2018 року має заборгованість - 106330,83 грн. яка складається з наступного:

- 4686,98 грн. - заборгованість за кредитом;

- 92142,68 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 4199,70 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5051,47 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи, що відповідач не виконує свого зобов'язання - не повертає кредит та відсотки за користування ним, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у розмірі 106330,83 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з'явилася.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у строк до 20 червня 2018 року надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив. (а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.27).

У відповідності до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2, своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засідання та вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1 Статуту.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за Рішенням банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити кредитний ліміт).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг». «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у Заяві.

При укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті Договором приєднання є Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого Договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування Кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за Кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по Кредитному рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та Правил надання банківських послуг і п. 5.8 Порядку користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 червня 2007 року ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Відповідно до цієї Анкети-заяви їй була видана кредитна картка «Універсальна», на даний час тип Картки не змінився.

ОСОБА_2 погодилася з тим, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, з якими вона ознайомилася в письмовому вигляді, складають між нею та банком договір. Анкета-заява підписана ОСОБА_2 особисто (а.с.10).

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вказані приписи закону, а також фактичні обставини, суд приходить до переконання, що між сторонами дійсно укладений кредитний договір без номеру, який відповідно до статті 526 ЦПК України має виконуватися належним чином.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до вказаного Кредитного договору ОСОБА_2 отримала у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» 27 червня 2007 року кредит в сумі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22,80% річних на суму залишку заборгованості за Кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день укладання між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 Кредитного договору базова процентна ставка за кредитом дорівнювала 22,80% на рік.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України «Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту». У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України «якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала.

У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_2 станом на 17 травня 2018 року має заборгованість - 106330,83 грн. яка складається з наступного:

- 4686,98 грн. - заборгованість за кредитом;

- 92142,68 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 4199,70 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5051,47 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні Позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 120 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала, внаслідок чого повинна сплачувати штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5051,47 грн. - штраф (процентна складова).

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення Проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно із Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить Слов'янський район, місто Миколаївка Донецької області.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 на момент укладання Договору і на даний час, зареєстрована у м. Миколаївка Донецької області, що підтверджено копією Паспорту серії НОМЕР_2, виданого Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 06 листопада 2001 року, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02 вересня 2014 року, у зв'язку з чим Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року.

Що стосується вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_2 штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг у сумі 250,00 грн. фіксованої частини та 5051,47 грн. процентної складової, то суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ за період з 14 квітня 2014 року, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2007 року ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву на приєднання до Умови та Правила надання банківських послуг в «ПриватБанку» у якій висловила свою згоду, що дана Заява разом з Пам'яткою клієнта та Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

У Заяві зазначено, що вона ознайомлена з вказаними Умовами і Правилами, а також Тарифами банка, які були надані їй у письмовому вигляді. До цієї Заяви додана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». (а. с.11).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).

Тобто, уклавши на підставі вільного волевиявлення такий договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, що свідчить про виникнення між позичальником та Банком кредитних правовідносин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_2 отримувала у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти.

Судом встановлено, що відповідно до Тарифів банку станом на 27 червня 2007 року за користування кредитом сторони домовились про сплату ОСОБА_2 процентів у розмірі 22,80% на рік.

Але протягом дії Кредитної картки процентна ставка за користування кредитом змінювалась і становила у період:

- з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2012 року - 22,80% річних;

- з 01 січня 2013 року по 29 серпня 2014 року - 30,00 % річних;

- з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року - 34,80% річних;

- з 01 квітня 2015 року по 17 травня 2018 року - 43,20% річних.

Про це свідчить Розрахунок заборгованості за Договором від 27 червня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2

Згідно ст. 4 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до частини 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Отже, відповідач має сплатити Банку заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2013 року по 17 травня 2018 року, однак не з розрахунку 30,00% річних, 34,80% річних та 43,20% річних, оскільки збільшення процентної ставки в односторонньому порядку банком без згоди позичальника є незаконною, а з розрахунку 22,80% річних, як це передбачено Кредитним договором.

Судом встановлено, що борг відповідача за кредитом складає 4686,98 грн. прострочення сплати з 01 січня 2013 року по 17 травня 2018 року дорівнює 1962 дні тому заборгованість за відсотками за цей період складає 5793,39 грн. (4686,98 грн. х 0.063% (на день) х 1962 = 5793,39 грн.).

Оскільки відповідач перестав виконувати зобов'язання за кредитним договором з 25 листопада 2014 року, суд приходить до переконання про необхідність стягнення заборгованості процентів за користування кредитом, яка відповідно до розрахунку, станом на 31 грудня 2012 року, накопичувальним підсумком складає 68,93 грн., яка розрахована виходячи із суми заборгованості за Кредитом за встановленою відсотковою ставками у 22,80 %.

Отже, відповідач повинен сплатити банку заборгованість по процентам за користування кредитом, яка станом на 31 грудня 2012 року загалом складає 5862,32 грн.

До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що Відповідач перестав виконувати зобов'язання за кредитним договором з 25 листопада 2014 року., а з 01 січня 2013 року процентна ставка по кредиту постійно змінювалася та складала 30,00%, 34,80% та 43,20%.

У відповідності до Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за 2 півріччя 2013 року від 01 лютого 2014 року « У разі встановлення в договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення ( Постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі №6-116цс13)».

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за Кредитним договором № б/н від 27 червня 2007 року станом на 17 травня 2018 року у розмірі 10549,30 грн., яка складається з наступного:

- 4686,98 грн. - заборгованість за кредитом;

- 5862,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-19, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп. (а.с.23).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 10549,30 грн.

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 9,92% ((10549,30 грн. -задоволені вимоги) / (106330,83 грн. - заявлені позовні вимоги )*100%).

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 174 грн. 79 коп. (1762 грн. - сплачений судовий збір * 9,92 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 174 грн. 79 коп.

На підставі викладеного та керуючись На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 27 червня 2007 року, яка станом на 17 травня 2018 року складає: заборгованість за кредитом - 4686,98 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5862,32 грн., а всього 10549,30 грн. (десять тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 174,79 грн. (сто сімдесят чотири грн. 79 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.