Рішення № 74787590, 08.06.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"08" червня 2018 р. Справа № 145/571/18

Провадження № 2-о/145/65/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Кобилецьке Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_3 був його батьком.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 - його батько.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,5527 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя його батько ОСОБА_3 належним йому майном не розпорядився. Він є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після нього.

Він спадщину прийняв в силу ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час відкриття спадщини, фактично до шести місяців з часу смерті батька вступив у володіння та управління спадковим майном, заволодів належними спадкодавцю правовстановлюючими документами на майно.

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, оскільки в його свідоцтві про його народження відсутній запис про батька.

Це пов'язано із тим, що його мати - ОСОБА_4 ніколи не перебувала в зареєстрованому шлюбі з його батьком ОСОБА_3 Однак, з 1959 року і по 1985 рік вони проживали разом, вели спільне господарство та разом виховували його.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримав, просить її задоволити з підстав, викладених в заяві.

Заявник ОСОБА_2 під час судового засідання 11.05.2018 року пояснив, що у ОСОБА_3 з матір'ю, крім нього, були ще діти, які на спадщину не претендують.

Представники заінтересованої особи Гришовецької сільської ради та Тиврівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх представників, проти задоволення заяви не заперечують вимоги визнають.

Суд, вислухавши заявника, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про його смерть (а.с.8). До дня його смерті він проживав та був зареєстрований АДРЕСА_1

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,5527 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_3 своїм майном не розпорядився. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 52015318 від 22.05.2018 року заповіт від його імені не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 22.05.2018 року № 52015313 в спадковому реєстрі спадкова справа після смерті ОСОБА_3 також не зареєстрована.

Заявник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про його батька в актовому записі про народження відсутні, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію від 19.04.2018 року.

Згідно ст. 2 КпШС УРСР від 31.05.1926 року (чинного на час реєстрації народження заявника) при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебувала в зареєстрованому шлюбі, дитина записувалась за прізвищем матері з присвоєнням їй по-батькові за вказівкою матері.

Положеннями пунктів 3,7,9 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01.01.2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття.

Факт, що ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_2 стверджується свідоцтвом про народження заявника, де матір»ю вказана - "ОСОБА_4", по-батькові він записаний «Володимирович»; витягом із погосподарської книги №1 Гришовецької сільської ради за 1964-1966 рр. по особовому рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 12), в якому вказано, що ОСОБА_5 була головою двору, ОСОБА_6 - її чоловік, а ОСОБА_7 - син; довідкою загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Гришівці Тиврівського району Вінницької області № 31 від 02.04.2018 р., згідно якої, з 1972 року по 1980 року ОСОБА_2 навчався у даному закладі школі; ОСОБА_3 (зі слів класного керівника ОСОБА_8) цікавився навчанням свого сина - ОСОБА_2, неодноразово відвідував батьківські збори (а.с. 13); довідкою виконавчого комітету Гришовецької сільської ради № 99 від 28.03.2018 року, згідно якої, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, починаючи з 1959 року по 1985 рік проживали однією сім'єю та вели спільне господарство, разом виховували сина - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11), а також показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона проживає в с. Гришівці з народження. ОСОБА_2 знає з дитинства. Його батько - ОСОБА_3, а матір - ОСОБА_4 Проживали вони однією сім'єю в с. Кобилецьке з початку 60-х років. ОСОБА_2 народився в період спільного проживання, вони його разом виховували, доглядали, утримували, проводжали в Армію, робили йому весілля.

Свідок ОСОБА_8 показала, що з 1968 року працює в Гришовецькій ЗОШ І-ІІ ст.. ОСОБА_2 навчався в ЗОШ з 4 класу по 8 клас, в той час в даному закладі вона була піонер - вожатою, крім того, викладала українську мову і літературу. На час, коли вона прибула працювати Гришовецьку ЗОШ, сім'я ОСОБА_2 вже проживала в с. Кобилецьке. До складу сім'ї входив батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_2, інші діти. ОСОБА_3 цікавився у неї навчанням сина - ОСОБА_2, називав його своїм сином.

Згідно заяви від 15.05.2018 року ОСОБА_10 та заяви від 23.05.2018 року ОСОБА_11 вони на спадщину після ОСОБА_3 не претендують, її не приймали і не виявляють бажання її оформляти.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 81, 89, 315, 319 ЦПК України,

вирішив:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Кобилецьке Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 12 червня 2018 року.

Суддя:Н. О. Кіосак