Ухвала суду № 74786122, 14.06.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4084/13-ц

Провадження № 6/209/57/18

У Х В А Л А

14 червня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

за участю секретаря Золотих Л.М.

представника заявника ОСОБА_1

представника боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу № 6/209/57/18(номер провадження 209/4048/13-ц) за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2018 року представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою до боржника ОСОБА_4 , в якій просить поновити ОСОБА_3 строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 209/4084/13-ц від 05 липня 2016 року до виконання.

В обґрунтування заяви представник вказав, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року у справі № 209/4084/13-ц частково задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, та стягнуто з нього на користь Позивача грошові кошти за договором позики від 11 червня 2010 року в сумі 908640 грн., три відсотки річних в сумі 103062,18 грн., індексацію в розмірі 60456,85 грн., судовий збір 3211,60 грн. та 229,40 грн.

02 червня 2015 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційна скарга Відповідача задоволена частково, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року в частині стягнення індексації в розмірі 60456,85 грн. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 липня 2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська видано виконавчий лист у справі № 209/4084/13-ц.

Позивач вважає, що причини пропуску ним строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважними, а тому пропущений строк має бути поновлено, у зв’язку із наступним.

По-перше, як вже зазначав Позивач, рішення Суду набрало чинності 02 червня 2015 року. Виконавчий лист був отриманий ним лише 05 липня 2016 року. Якщо брати до уваги, то відповідно до діючого на момент набрання чинності рішенням Суду законодавства строк пред’явлення виконавчого документу до виконання становив 1 рік з дня набрання сили рішенням Суду, то виконавчий лист від 05 липня 2016 року був отриманий Позивачем вже після пропуску строку для пред’явлення його до виконання.

Тобто, отримання Позивачем виконавчого листа від 05 липня 2016 року вже після закінчення строку для пред’явлення його до виконання, який закінчився 03.06.2016 року, є поважною причиною пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

По-друге, 02 червня 2016 року був прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» в новій редакції.

Оскільки, станом на день прийняття цього Закону однорічний строк для пред’явлення виконавчого документу ще не сплив, то, враховуючи п. 5 «Прикінцевих та перехідних положень», Позивач був впевнений, що строк для пред’явлення виконавчого документу по виконанню рішення Суду у справі № 209/4084/13-ц становить три роки з дня набрання рішенням законної сили.

Окрім того, вищезазначені норми не містять будь-яких виключень, щодо того чи був пропущений строк для пред’явлення такого виконавчого листа до виконання, чи ні, і в той час не існувало будь-яких роз’яснень чи практики із цього питання.

Позивач неодноразово звертався до органів та осіб, що здійснюють виконання судових рішень із вказаним виконавчим листом від 05 липня 2016 року, а саме: Дніпровського відділу ДВС м. Кам’янське, яким було повернуто виконавчий лист позивачу без прийняття до виконання 05.07.2017 року на підставі п. 8 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: «стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим; Приватного виконавця ОСОБА_6, який своєю постановою від 19.12.2017 року відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 05 липня 2016 року.

Тобто, ані Державний відділ виконавчої служби, ані приватний виконавець не помітив жодних порушень строків для пред’явлення виконавчого документу до виконання, та будь-яких інших невідповідностей виконавчого документу вимогам, передбаченим ЗУ «Про виконавче провадження».

04.06.2018 року представником боржника - адвокатом ОСОБА_2 було надано відзив на заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, в якому зазначила наступне.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року у справі №209/4084/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908 640 грн., три відсотки річних в сумі 103 062,18 грн., індексацію в розмірі 60456,85 грн., судовий збір 3 211,60 грн. та 229,40 грн.

02.06.2015 року Апеляційним судом Дніпропетровської області прийнято Рішення, яким апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, а саме: заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.06.2014р. в частині стягнення індексації в розмірі 60 456,85 грн. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.07.2016 року позивач ОСОБА_3 через представника ОСОБА_7 звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з заявою про видачу виконавчого листа.

05.07.2016 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська видано виконавчий лист у справі №209/4084/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3: грошових коштів за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908 640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103 062,18 грн., сплачений судовий збір в сумі 3 211,60 грн. та 229,40 грн.

05.07.2016 року Дніпровським відділом Державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий лист повернуто ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

19.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська №209/4084/13-ц від 05 липня 2016р.

19.12.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області

ОСОБА_6 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №55415699 за виконавчим листом №209/4084/13-ц від 05 липня 2016р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103062,18 грн., судового збору 3211,60 грн. та 229,40 грн.

21.03.2018 року Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпродзержинська Дніпропетровської задоволено скаргу ОСОБА_4 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 55415699, визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 05.07.2016р. за № 209/4084/13-ц та скасовано Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55415699 від 19.12.2017 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа від 05.07.2016р. за №209/4084/13-ц.

24.04.2018 року Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року №209/4084/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010 р. в сумі 908640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103062,18 гри., судового збору 3211,60 грн. та 229,40 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню.

Станом на поточну дату ухвали набрали законної сили, апеляційні провадження щодо оскарження вище вказаних ухвал не порушені.

Таким чином, станом на поточну дату виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року №209/4084/13-ц визнано таким, що не підлягає виконанню, що виключає можливість поновлення строку пред’явлення його до виконання в порядку ст.433 ЦПК України.

Щодо пропуску строку пред’явлення виконавчого документу до виконання необхідно зазначити наступне.

Звертаючись з заявою, позивач одночасно визначає дві підстави для задоволення його заяви:

1.Отримання виконавчого документу після спливу строку пред’явлення його до виконання лист, через що вважає це поважною причиною;

2.Строк пред’явлення до виконання виконавчого листа не пропущений (з посиланням на п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р.).

Проте, ці обставини є взаємовиключними. Тобто, або є факт пропуску строку і оцінці підлягає поважність причин пропуску, або строк не пропущений і тоді не має правових підстав для його поновлення.

Відповідач вважає, що позивачем пропущений строк з огляду на наступне.

Пропуск строку пред’явлення виконавчого документу до виконання неодноразово був предметом судового розгляду по справі, зокрема, у провадженні №4-с/209/6/18 при розгляді скарги ОСОБА_4 на дії Приватного виконавця ОСОБА_6 у виконавчому провадженні №55415699 щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 05.07.2016р. за № 209/4084/13-ц. Як вже зазначено вище Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області дії приватного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 05.07.2016р. за № 209/4084/13-ц визнано неправомірними, а Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55415699 від 19.12.2017 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа від 05.07.2016р. за №209/4084/13-ц - скасовано.

Крім того, обставини пропуску строку пред’явлення виконавчого документу до виконання досліджувались і оцінювались при розгляді заяви ОСОБА_4 (провадження № 6/209/13/18) про визнання виконавчим документу таким, що не підлягає виконанню.

Суди дійшли висновку, що строк пред’явлення виконавчого листа від 05.07.2016р. за № 209/4084/13-ц пропущений, а п.5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-УІІІ не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з наступного.

Згідно виданого у справі виконавчого листа рішення суду набрало законної сили - 02 червня 2015 року, строк пред’явлення до виконання - один рік.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, позивач вказав лише на факт того, що виконавчий документ отримано ним 05.07.2016 року, тобто після спливу строку пред’явлення його до виконання (03.06.2016 р.) та вважав, що цього факту достатньо для визнання поважною причини пропуску процесуального строку.

Втім, цей факт сам по собі не може бути достатнім для визнання пропуску строку з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що Рішення суду набрало законної сили 02.06.2015р. з прийняттям Апеляційним судом Дніпропетровської області відповідного рішення. При апеляційному розгляді справи та оголошенні рішення був присутній представник позивача (стягувана) - адвокат ОСОБА_7. яка є професійним правником. Копія довіреності (строк дії до 27.08.2018р.) та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України додаються, оригінал - в матеріалах справи. Тобто, позивач та його представник був обізнаний з прийняттям судового рішення та його правовими наслідками.

Відповідно до ч.2 ст. 368 11ПК України (в редакції на 02.06.2015р.) виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення.

Отже, видача виконавчого документу залежить від волевиявлення позивача.

З заявою про видачу виконавчого листа стягувач (позивач) через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду 05.07.2016 року тобто після спливу строку на його пред’явлення до виконання. Копія заяви додається, оригінал - в матеріалах справи.

З заявою про поновлення цього строку з наведенням поважності причин пропуску, позивач (стягувач) раніше до суду не звертався.

З цією заявою про поновлення строку позивач звернувся через майже через 2 роки після спливу строку. Є очевидним, що таке звернення 08.05.2018р. є наслідком прийняття Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвал від 21.03.2018р та 24.04.2018р., якими застосовані правові наслідки пропуску строку.

Необхідно зазначити, що позивач мав також інших представників, зокрема ОСОБА_8 (довіреність від 14.12.2016р. строком до 14.12.2019р.); адвоката ОСОБА_9 (довіреність від 14.07.2015р. до 14.07.2018р.), ОСОБА_10 (довіреність в прядку передоручення від ОСОБА_9 від 20.08.2015р. строком до!4.07.2018р.). Копії додаються. Витяги з єдиного реєстру довіреностей будуть надані додатково.

При цьому, позивач не вказує причин та не доводить, через які саме об'єктивні обставини стягувач як особисто, так і через діючих представників був позбавлений можливості реалізувати власне волевиявлення та отримати виконавчий лист без пропуску строку його пред’явлення до виконання, звернутися до виконавчої служби за виконанням, звернутися до суду за поновленням пропущеного строку в розумний строк (а не через майже 2 роки). Позивач не зазначає та не доводить які були причини, які не залежали від нього і перешкодили своєчасному вчиненню процесуальних дій.

Отже, враховуючи вищевикладене та наявні докази і обставини, вважають що подана позивачем заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_11 підтримав заяву, послався на обставини, викладені в заяві. Просить поновити ОСОБА_3 строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 209/4084/13-ц від 05 липня 2016 року до виконання.

Представник боржника ОСОБА_4- адвокат ОСОБА_2 заперечує проти задоволення заяви. Надала пояснення, які відповідають наданому письмовому відзиву. Просить відмовити в задоволенні заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року у справі №209/4084/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908 640 грн., три відсотки річних в сумі 103 062,18 грн., індексацію в розмірі 60456,85 грн., судовий збір 3211,60 грн. та 229,40 грн.

02.06.2015р. Апеляційним судом Дніпропетровської області прийнято Рішення, яким апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, а саме: заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.06.2014р. в частині стягнення індексації в розмірі 60456,85 грн. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.07.2016 року позивач ОСОБА_3 через представника ОСОБА_7 звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з заявою про видачу виконавчого листа.(а.с.38-40).

05.07.2016 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська видано виконавчий лист у справі №209/4084/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3: грошових коштів за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908 640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103062,18 грн., сплачений судовий збір в сумі 3211,60 грн. та 229,40 грн.(а.с.6)

05.07.2016 року Дніпровським відділом Державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий лист повернуто ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

19.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська №209/4084/13-ц від 05 липня 2016 року.

19.12.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №55415699 за виконавчим листом №209/4084/13-ц від 05 липня 2016р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103062,18 грн., судового збору 3211,60 грн. та 229,40 грн.(а.с.49)

21.03.2018 року Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області (Суддя Байбара Г.А., провадження №4-с/209/6/18) задоволено скаргу ОСОБА_4 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 55415699, визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 05.07.2016р. за № 209/4084/13-ц та скасовано Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55415699 від 19.12.2017 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа від 05.07.2016р. за №209/4084/13-ц.(а.с.30-37).

24.04.2018 року Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року №209/4084/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010р. в сумі 908640 грн., трьох відсотків річних в сумі 103062,18 гри., судового збору 3211,60 грн. та 229,40 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню.(а.с.24-29)

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду набрало законної сили 02.06.2015 року з прийняттям Апеляційним судом Дніпропетровської області відповідного рішення. При апеляційному розгляді справи та оголошенні рішення був присутній представник позивача (стягувана) - адвокат ОСОБА_7 Копія довіреності (строк дії до 27.08.2018р.) та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України додаються, оригінал - в матеріалах справи.

Тобто, позивач та його представник був обізнаний з прийняттям судового рішення та його правовими наслідками.

Відповідно до ч.2 ст. 368 11ПК України (в редакції на 02.06.2015р.) виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення.

Отже, видача виконавчого документу залежить від волевиявлення позивача.

З заявою про видачу виконавчого листа стягувач (позивач) через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду 05.07.2016 року, тобто після спливу строку на його пред’явлення до виконання. Копія заяви додається, оригінал - в матеріалах справи.

З заявою про поновлення цього строку з наведенням поважності причин пропуску, позивач (стягувач) раніше до суду не звертався.

З цією заявою про поновлення строку позивач звернувся через майже через 2 роки після спливу строку. Є очевидним, що таке звернення 08.05.2018 року є наслідком прийняття Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвал від 21.03.2018р та 24.04.2018 року, якими застосовані правові наслідки пропуску строку.

При цьому, позивач не вказує причин та не доводить, через які саме об'єктивні обставини стягувач як особисто, так і через діючих представників був позбавлений можливості реалізувати власне волевиявлення та отримати виконавчий лист без пропуску строку його пред’явлення до виконання, звернутися до виконавчої служби за виконанням, звернутися до суду за поновленням пропущеного строку в розумний строк (а не через майже 2 роки). Позивач не зазначає та не доводить які були причини, які не залежали від нього і перешкодили своєчасному вчиненню процесуальних дій.

Щодо посилання представника заявника щодо порушення прав заявника , передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки ЄСПЛ неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що конвенційні права та свободи не абсолютними. Права і свободи підлягають певним обмеженням, що припускає можливість держави втручатися в процес їхньої реалізації з дотриманням встановлених вимог. Зокрема, підстави та порядок втручання у здійснення конвенційних прав повинні встановлюватися національним законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред’явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень. Тобто, строк - в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Тому, законність поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання має істотне значення. Пропуск позивачем строку на пред’явлення виконавчого документу до виконання не порушує його права на виконання судового рішення. Рішення суду - є первинним, а пропуск строку пред’явлення до виконання виконавчого документу (що має похідний характер) - не скасовує судового рішення.

В даному разі має застосовуватися принцип збалансованості: з одного боку – щодо права стягувана на примусове виконання судового рішення та з іншого боку – державного примусу до боржника, що може бути застосовано в порядку та в межах строку, встановлених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року є частиною національного законодавства України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 19 грудня 2014 року «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» під час розгляду конкретної судової справи вирішення (подолання) колізії між нормою міжнародного договору України і нормою іншого законодавчого акту України належить до компетенції суду. При цьому норми Конвенції мають значення джерела як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

Держави користуються «межами вільного розсуду», тобто їм надається перевага в оцінці (розумінні, визначенні) певних подій, фактів, ситуацій та будь-яких інших явищ у межах власної юрисдикції - це доктрина «margin ofappreciation». Це означає, що держави самостійно визначають конкретні заходи щодо забезпечення та захисту конвенційних прав. Таким чином, якщо різні права, гарантовані ЄКПЛ, суперечать одне одному, держави володіють певним рівнем дискреції (свободи дій) при вирішенні надання переваги одному з таких прав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову заявнику ОСОБА_3 у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 19 червня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 354, 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.О.Лобарчук