Постанова № 74785954, 19.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24530/16-ц

Провадження № 22-ц/772/1065/2018

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуСправа № 127/24530/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Зайцева А.Ю.,

за участю секретаря Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-група «РІА», товариства з обмеженою відповідальністю «РІА Холдинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «РІА» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2018 року, постановлене суддею Вінницького міського суду Вінницької області Жмудя О.О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Медіа-група «РІА», ТОВ «РІА Холдинг», ТОВ «Видавництво «РІА» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивовані тим, що 19.11.2015 року в газеті «РІА Козятин» №47 було опубліковано статтю «Фейлетон про цікавих родичів», а 23.11.2015 року в мережі Інтернет на веб-сайті Каzatin.com були розміщені статті під назвою «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні» та «Мафік з функцією собаки?». Перші дві статті є ідентичними та містять однакову негативну інформацію про позивача. Зокрема, в них зазначено, що ОСОБА_3 використовує непристойні жести, що йому було завдано тілесних пошкоджень; він хворів на епілепсію та психопатію; жорстоко поводився та знищував тварин; очолюване ним фермерське господарство не платить податків.

В статті «Мафік з функцією собаки?» йде мова про обраного голову Козятинської районної ради, тобто про позивача. В даній статті вказується, що він був обраний для того, щоб захищати злочинну діяльність, однак це не так.

В своєму позові ОСОБА_3 зазначає, що опублікована інформація, у вказаних вище статтях, є недостовірною, містить образливі вирази, які були висловлені в брутальній, зневажливій та принизливій для нього формі. На його думку вказані статті принижують його честь, гідність, ділову репутацію та завдають йому моральної шкоди.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка була розміщена у вказаних вище статтях, окрім того просив солідарно стягнути з ТОВ «Медіа-група «РІА», ТОВ «Видавництво «РІА» на його користь 50000 гривень завданої моральної шкоди, а також стягнути з ТОВ «РІА Холдинг» на його користь 50000 гривень завданої моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, поширену 19.11.2015 року у статті під назвою «Фейлетон про цікавих родичів :)» в газеті «РІА Козятин» №47 та 23.11.2015 року в статті під назвою «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто ... двоюрідні» на веб-сайті Kazatin.com (http://kazatin.com/) в мережі Інтернет, інформацію:

-про використання ОСОБА_3 непристойних жестів та завдання за це йому тілесних ушкоджень;

-про те, що ОСОБА_3 хворіє на епілепсію та психопатію;

-про те, що ОСОБА_3 жорстоко поводився та знищував тварин;

-про те, що очолюване ОСОБА_3 фермерське господарство не сплачує податків.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, поширену 23.11.2015 року в статті під назвою «Мафік з функцією собаки?» на веб-сайті Kazatin.com (http://kazatin.com/) в мережі Інтернет, інформацію про те, що ОСОБА_3 був обраний головою Козятинської районної ради для того, щоб оберігати тіньовий оборот злочинного характеру.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Медіа-група «РІА», ТОВ «Видавництво «РІА» на користь ОСОБА_3 50000 гривень завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «РІА Холдинг» на користь ОСОБА_3 50000 гривень завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «Медіа-група «РІА», ТОВ «Видавництво «РІА», ТОВ «РІА Холдинг» в рівних частках на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3859 гривень, по 1286,33 гривень з кожного, витрати на проведення експертизи в сумі 5076 гривень, по 1692 гривень з кожного, а також витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень, по 1666,67 гривень з кожного.

Відповідачі ТОВ «Медіа-група «РІА», ТОВ «Видавництво «РІА», ТОВ «РІА Холдинг» з вказаним рішенням не погодились та оскаржили його в апеляційному порядку, вказуючи при цьому на порушенням судом норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, просять рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Видавництво «РІА» зазначає, що висловлювання які містяться у оспорюваних статтях є оціночними судженнями, не містять фактичних даних та не порушують ділової репутації позивача, який крім іншого не скористався досудовим порядком врегулювання спору. Крім того, позивач, як публічна особа та суб'єкт владних повноважень, позбавлений права на відшкодування моральної шкоди у таких спорах.

Доводи апеляційних скарг ТОВ «РІА Холдинг» та ТОВ «Медіа-група «РІА» в основному зводяться до того, що вони не є належними відповідачами по даній справі.

В свою чергу позивач подав письмовий відзив, в якому просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п.8 ч.1 Перехідних положень ЦПК України Апеляційний суд Вінницької області здійснює повноваження до утворення апеляційних судів в апеляційних округах.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, прийшов до наступного висновку.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції було встановлено, що 19.11.2015 року в газеті «РІА Козятин» №47 від 19.11.2015 року була опублікована стаття під назвою - «Фейлетон про цікавих родичів :)» (а.с.6), а 23.11.2015 року на новинному веб-сайті Kazatin.com (https://kazatin.com), в мережі Інтернет, була розміщена стаття під назвою «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні». Вказані статті є ідентичними за змістом та розміщені невідомою особою під псевдонімом ОСОБА_5. В статтях, зокрема, вказано: «Чого вартий (знаменитий його фак-жест правої руки), за що довго терпляче носив синці під очима»; «Не знаю, в якому коліні, але саме Мафіку-Слободенюку-Віктору вона передала в спадок свою хворобу - епілепсію та психопатію»; «Доводив колективну худобу до стану падежу і з презирством тягнув у гноярку, де ще живу топив у сечі, пригортаючи екскаватором»; «І так ввійшов у роль, що фермерське господарство, яке він очолює, перестало платити податки» (а.с.8-13).

Також, 23.11.2015 року невідомою особою під псевдонімом ОСОБА_5 на новинному веб-сайті Kazatin.com (https://kazatin.com), в мережі Інтернет, була розміщена стаття під назвою «Мафік з функцією собаки?», в якій, зокрема, вказується: «Зовсім по іншому-Мафік-двоюрідний брат Остапа Сулеймана Берта-Мария-Бендера-Бей, бабушка яких Графиня Елізабет Баторі, племінниця короля Речі-Посполитої Стефана Баторія, відома масовим вбивством молодих дівчат, що зайняв посаду в районі 5-го державного рангу. Коронований депутатами нинішнього скликання, в яких є довідки про те, що вони в здоровому глузді і наймають на роботу, як сторожову собаку.»; «За нашими дослідженнями (можемо доказати) агрофірмами району - ті, що входять в аграрну партію краю (що не скажеш про холдінги) - фермерські господарства, СВК, СТОВ та інших форм власності - незаконно володіють в районі майже п'ятьма тисячами гектарів землі з року в рік. Не сплативши жодних податків!».

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

За змістом ст.277 ЦК України, ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст.299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації .

В абз.1 п.6, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження того, що поширена в статтях «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні», «Фейлетон про цікавих родичів :)», «Мафік з функцією собаки?» інформація є недостовірною, позивач ОСОБА_3 надав суду: довідку №11687/218 від 21.11.2016 року, видану т.в.о. начальником Козятинського ВП ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції Брянським С.П., про те, що ОСОБА_3 протягом 2015 року до Козятинського відділення поліції з тілесними ушкодженнями не звертався (а.с.39); довідку Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.11.2016 року, про те, що протягом 2010-2015 років заборгованість по платежах до бюджетів у СФГ «Влад» (керівником якого був позивач) відсутня (а.с.40); довідку Управління регіонального розвитку Козятинської РДА Вінницької області №01-08/887 від 14.12.2016 року про те, що з 2000 року по момент видачі довідки, загибелі великої рогатої худоби в СФГ «Влад» не було (а.с.41); довідку КП «Козятинська центральна районна лікарня Вінницької області» від 23.01.2017 року (а.с.47), про те, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, а відповідно не хворіє на епілепсію та психопатію.

На момент виникнення спірних правовідносин ч.3 ст.277 ЦК України, якою визначалась презумпція добропорядності - обов'язок відповідача довести, що поширена ним інформація є достовірною, була скасована, однак разом з тим, принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, закріплений у ст.62 Конституції України, ст.11 Загальної декларації прав людини, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та передбачає невинуватість особи до тих пір, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законодавством України.

В свою чергу відповідачі не надали суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження достовірності відомостей викладених у вказаних вище статтях, посилаючись на те, що викладена в них інформація є оціночним судженням, а не фактичним твердженням, а тому її неможливо перевірити на предмет відповідності дійсності та спростувати.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з ч.2 ст.30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що спірні висловлювання у статтях на адресу позивача були оціночним судженням, є безпідставними, оскільки висловлювання містять у собі конкретні звинувачення (несплата податків, жорстоке поводження та знищення тварин, наявність захворювань на епілепсію та психопатію, використання непристойних жестів та завдання за це тілесних ушкоджень), які можна перевірити на істинність і спростувати, носять інформацію про фактичні дані, а тому вони не є оціночними судженнями, а є саме недостовірною інформацією.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вислови поширенні в статтях «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні», «Фейлетон про цікавих родичів :)», «Мафік з функцією собаки?» висновок суду , що інформація є недостовірною та такою, що висловлена в брутальній, принизливій, непристойній формі, що порочить честь і гідність позивача ОСОБА_3, є правильним.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судова колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, п.2, 4 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з довідкою від 19.11.2015 року (а.с.48) ОСОБА_3 звертався до лікаря невролога з приводу хронічної недостатності мозкового кровообігу ІІ ст., гіпертонічний криз. Причиною погіршення стану здоров'я стала реакція на стресову ситуацію (а.с.48). Згодом, 23.11.2015 року позивач повторно звертався до вказаного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ст., гіпертонічного кризу, гострої реакції на стрес. Причиною звернення за медичною допомогою, можливо, стала публікація в пресі (а.с.49).

З висновку експерта №43п від 09.08.2017 року, виготовленого Вінницьким НДЕКЦ МВС України, вбачається, що орієнтовний розмір відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_3 опублікуванням матеріалів під назвою «Фейлетон про цікавих родичів:)», «Остап Сулейман Берта-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободянюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні», «Мафік з функцією собаки?», складає 40,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду (а.с.68-74).

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Видавництво «РІА» вказує на те, що після опублікування вказаних оспорюваних статей в житті позивача ОСОБА_3 відбулися й інші надзвичайні події, які б могли вплинути на його психоемоційний стан.

Разом з тим, експерт Вінницького НДЕКЦ МВС України у своєму висновку №43п від 09.08.2017 року досліджував виключно негативний вплив на позивача від поширення недостовірної інформації про нього відповідачами, не надаючи оцінки іншим обставинам, з якими позивач не пов'язував завдання моральної шкоди. Вказана експертиза була проведена згідно методики проведення судової експертизи, а відповідачами клопотань про проведення повторної експертизи заявлено не було.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ч.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_3 обіймає публічну посаду, а саме очолює Козятинську районну раду, а до того обирався депутатом Козятинської районної ради 23 скликання та Козятинської ради 4 скликання (а.с.44), має сформовану репутацію, як керівника різних юридичних осіб, державного службовця, громадського діяча, то поширена недостовірна інформація про нього, вочевидь, негативно відобразилась на ділової репутації позивача, шляхом зниження його престижу. Беручи до уваги наведене та перенесені ОСОБА_3 душевні страждання, пов'язані з публікацією статей, враховуючи висновок експерта, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди саме у такому розмірі. Щодо доводів апеляційних скарг ТОВ «РІА Холдинг» та ТОВ «Медіа-група «РІА», про те, що вони не є належними відповідачами по справі, судова колегія приходить до наступного висновку.

Згідно з наявних в матеріалах справи доказів (а.с.18-19) власником новинного веб-сайту Kazatin.com (https://kazatin.com), на якому були розміщенні статті «Остап Сулейман Берта-Мария-Бендер-Бей не має ніякого відношення до Мафіка-Слободенюка-Віктора. Вони просто … двоюрідні» та «Мафік з функцією собаки?» є ТОВ «Медіа-група «РІА», що й не заперечується відповідачами.

Відповідно до п.12 постанови Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідно до договору про надання прав користування сайтом від 14.01.2014 року (а.с.17) ТОВ «Медіа-група «РІА» передало ТОВ «Видавництво «РІА» право на користування веб-сайтом Kazatin.com (https://kazatin.com) та відповідно до п.2 вказаного Договору ТОВ «Видавництво «РІА» самостійно несе відповідальність перед третіми особами за розміщенні на веб-сайті матеріали.

Однак, судова колегія приходить до висновку, що вказаний договір не позбавляє ТОВ «Медіа-група «РІА» від відповідальності за розміщені на веб-сайті матеріали, оскільки Законом чітко визначено відповідача у вказаній категорії справ, яким є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, тобто ТОВ «Медіа-група «РІА».

З матеріалів справи вбачається, що засновником газети «РІА Козятин», в випуску №47 від 19.11.2015 року якої було опубліковано статтю «Фейлетон про цікавих родичів :)», є ТОВ «РІА Холдинг».

Відповідно до п.9 постанови Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі ст.21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція друкованого засобу масової інформації може функціонувати як окрема юридична особа, яка діє на підставі свого статуту та утворена з метою підготовки та видання у світ друкованого засобу масової інформації чи в складі юридичної особи - засновника, шляхом створення структурного підрозділу, наділеного відповідними повноваженнями.

Враховуючи, що редакція газети «РІА Козятин» не має статусу юридичної особи та не є структурним підрозділом ТОВ «РІА Холдинг», а редакцію газети за договором здійснює ТОВ «Видавництво «РІА» (а.с.102), то відповідачем по справі, відповідно до Закону, виступає засновник друкованого засобу масової інформації ТОВ «РІА Холдинг», разом з ТОВ «Видавництво «РІА», як редактором та видавцем вказаної газети.

Не заслуговують на увагу й доводи ТОВ «Видавництво «РІА», викладені в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_3 не намагався врегулювати спір у досудовому порядку, оскільки позивач має право самостійно обирати спосіб захисту своїх порушених прав.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ТОВ «Видавництво «РІА» про те, що для посадових осіб допускається більш широкі межі громадської крити з приводу виконання ними посадових функцій та їхній дій в період перебування на відповідній посаді, а також про застосування положень ч.2 ст.31 ЗУ «Про інформацію», у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.2 ст.31 ЗУ «Про інформацію» суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Згідно з рішенням Козятинської районної ради Вінницької області №01-01- 07 від 20.11.2015 року ОСОБА_3 було обрано головою даної ради (а.с.20).

Разом з тим, позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду в якості приватної особи, а не суб'єкту владних повноважень, про, в тому числі, відшкодування моральної шкоди внаслідок приниження честі, гідності, ділової репутації завданої поширенням недостовірної інформації про нього як приватної особи та в період, коли позивач не займав посади в органі місцевого самоврядування і ця інформація не пов'язана з його діяльністю, як суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин враховуючи, що інформація поширена в оспорюваних статтях не стосується діяльності ОСОБА_3 як голови Козятинської районної ради Вінницької області, то практика Європейського суду з прав людини про більш межі громадської крити посадових осіб, а також положення ч.2 ст.31 ЗУ «Про інформацію» у даному випадку застосуванню підлягати не можуть.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та вимог процесуального права, при повному та всебічному дослідженні обставин у справі, є законним і справедливим, а тому апеляційний суд вважає, що таке рішення скасуванню чи зміні не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-група «РІА», товариства з обмеженою відповідальністю «РІА Холдинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «РІА» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

А.Ю. Зайцев