Рішення № 74785310, 19.06.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3078/17

Провадження № 2/163/79/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

05 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області про визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої також входить вищевказане нерухоме майно. Заповіту за життя ОСОБА_5 не укладала, тому спадкування після її смерті здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивач спадщину прийняла за правилами ст.ст.1269, 1270 ЦК України. Іншим спадкоємцям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішенням суду від 23.06.2010 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері, однак своїм правом у встановленому порядку останні не скористались та спадщину не прийняли. Оскільки повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та в нотаріальному порядку їй уже видано свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай). Разом з цим, їй відмовлено у видачі такого свідоцтва на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами, у зв'язку з відсутністю на це майно правовстановлюючих документів, тобто відсутністю реєстрації права влансоті за спадкодавцем. Тому позивач просить визнати за нею право власності на дане спадкове нерухоме майно в судовому порядку.

Після надання 19.04.2018 року запитуваної судом копії матеріалів спадкової справи на спадкодавця - ОСОБА_5, ухвалою суду від 02.05.2018 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як таких, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли на підставі рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23.06.2010 року, а тому ухвалене у даній справі рішення може вплинути на їх спадкові права та обов'язки.

Учасники справи в судове засідання не з'явились.

Позивач в канцелярію суду подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.

Від відповідача - Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області неодноразово надходили повідомлення про визнання (підтримання) позову ОСОБА_2 та розгляд справи у відсутності представника селищної ради.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, пояснень на позовну заяву та будь-яких заяв по суті спору чи процедури розгляду справи суду не подали.

За таких обставин, згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого Заболоттівською сільською радою Любомльського району Волинської області ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Заболоття Любомльського району Волинської області (а.с.4).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Довідкою виконавчого комітету Заболоттівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 03.07.2017 року за вих.№603 та витягом з погосподарської книги №1 за 2007 рік цієї ж сільської ради від 14.07.2017 року №631 стверджено, що житловий будинок, 1971 року побудови, який знаходиться по АДРЕСА_1, по особовому рахунку №7 належав ОСОБА_5 та увійшов до складу її спадкового майна (а.с.5, 6).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З вищевказаної копії довідки від 03.07.2017 року за вих.№603 та копії матеріалів спадкової справи №304/2007 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 встановлено, що за життя ОСОБА_5 заповіту не складала, тому, в силу ч.2 ст.1223 ЦК України, спадкування після її смерті здійснюється за законом (а.с.5, 65-73).

Матеріалами справи стверджено, що спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, є діти спадкодавця ОСОБА_5: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Ступінь родинних зв'язків між спадкодавцем ОСОБА_5 та спадкоємцями: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як матір'ю та дітьми, доводиться копіями свідоцтв про народження останніх та копіями свідоцтв про укладення шлюбу (а.с.11, 12, 72).

Також встановлено, що пережилого подружжя після смерті ОСОБА_5 немає, а у фактичне володіння спадковим майном вступила спадкоємець ОСОБА_2 шляхом здійснення догляду за житловим будинком (а.с.5).

Позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері у строки та в порядку, визначеними ст.ст.1269, 1270 ЦК України, що підтверджується її заявою про прийняття спадщини, поданою 19.10.2007 року до Любомльської державної нотаріальної контори (а.с.66).

З копії матеріалів спадкової справи № 304/2007 також встановлено, що позивачу 05.05.2009 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Полісся» Заболоттівської сільської ради Любомльського району Волинської області, розміром 0,94 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) на місцевості (а.с.70).

З копії рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23.06.2010 року у справі № 2-200/10 вбачається, що іншим спадкоємцям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 в один місяць з моменту набрання рішенням законної сили (а.с.13-14).

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23.06.2010 року у справі № 2-200/10 набрало законної сили 05.07.2010 року.

Наявними у матеріалах спадкової справи № 304/2007 заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 29.07.2010 року стверджено, що останні у визначений їм судовим рішенням строк звернулись з відповідними заявами у нотаріальну контору, тим самим спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли у передбачений законом спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, на підставі вищенаведених доказів та норм, які регламентують спадкові правовідносини, судом встановлено, що спадкоємці, які у встановленому порядку прийняли спадщину: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкують по 1/3 частки у спадковому майні після смерті ОСОБА_5, в тому числі у спірному домоволодінні, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою в.о. державного нотаріуса Любомльської державної нотаріальної контори Волинської області від 13.07.2017 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5 з підстав відсутності правовстановлюючих документів щодо належності цього майна останній, як спадкодавцю (а.с.17).

Така відмова нотаріуса узгоджується з вимогами ст.ст.68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпунктів 4.14, 4.15 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, а тому спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.02.2018 року за №113613306, підтверджено відсутність записів щодо реєстрації права власності, іпотеки, заборони відчуження житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59).

Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству стверджено факт відповідності нерухомого майна: житлового будинку, веранди, літньої кухні, двох сараїв, вбиральні та колодязя, які знаходяться в АДРЕСА_1, та їх придатність до експлуатації, а будинку - для проживання (а.с.22-26).

Також на підставі вказаного висновку та технічного паспорта, виданого ТОВ «Бюро оцінки та інвентаризації» 31.07.2017 року, встановлено, що зазначене нерухоме майно побудоване за життя спадкодавця - ОСОБА_5 та ознак самочинного будівництва не має (а.с.18-26).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України установлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу наведеної норми та встановлених фактичних обставин у справі, судом не прийнято визнавальної позиції відповідача щодо пред'явленого позову, оскільки з'ясовані по справі обставини свідчать, що таке визнання суперечить закону та порушує права інших спадкоємців: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що не дає підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Враховуючи, що у справі встановлено право позивача ОСОБА_2 на спадкування після смерті ОСОБА_5 лише на 1/3 частки спадкового майна, тому за нею слід визнати право власності саме на 1/3 частки спадкового житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Таким чином, у справі встановлено підстави для задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 82, 206. 259, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 328, 1218, 1223, 1261, 1267, 1269, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частки нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1, і відповідно до технічного паспорта, виданого ТОВ «Бюро оцінки та інвентаризації» 31.07.2017 року, складається з: житлового будинку А-1, веранди а, літньої кухні Б-1, сарая В-1, сарая Г-1, вбиральні У та колодязя К.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Ім'я позивача - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Найменування відповідача - Головненська селищна рада Любомльського району Волинської області, місце знаходження: вулиця Лесі Українки, 2, селище Головне Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333187.

Імена третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

- ОСОБА_4, місце проживання: с.Нудиже Любомльського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_3.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук