Постанова № 74784549, 19.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/222/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "12" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.11.2017р. №9819/08 у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років з 08.11.2017р.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: 34375, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця Короленка, будинок №7; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду від 12.03.2018р. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення припустився помилки розмежовуючи такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років", оскільки чіткого розмежування цих понять чинним законодавством не передбачено то це надає можливість різного їх тлумачення. Вважає, що з аналізу положень наведеного Порядку №393 від 17.07.1992р. випливає, що пільгова пенсія враховується при призначенні пенсії згідно із п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не при визначенні розміру такої пенсії, що не було враховано судом першої інстанції при розгляді справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до наказу Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» від 29.09.2017 №89/ОС-17 капітана внутрішньої служби ОСОБА_2, фельдшера медичної частини звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 30.09.2017 за власним бажанням (а.с.9).

08.11.2017 Центральне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції внесло подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідно до листа №9819/08 від 16.11.2017 відмовило у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що його вислуга років менша за необхідну для набуття ним права на пенсію за вислугу років згідно з статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13-14).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов залишено без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У відповідності до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Згідно з п."б" статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною 2 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Підпунктом "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 (далі - Порядок) встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони. Підпунктом «г» пункту 3 Порядку передбачено, що до вислуги років зараховується один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що період служби, зарахований позивачу на пільгових умовах відповідно до положень Порядку №393 в розумінні ч.2 ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може бути зарахований до календарної вислуги років, оскільки вислуга років ОСОБА_2 на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років, 11 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні - 08 років 01 місяці16 днів, що підтверджено наданим розрахунком вислуги років (а.с.10-11).

В даному випадку для призначення пенсії за вислугу років не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992р. №393, якою позивачу для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, оскільки, згідно з ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, приписи п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р.

№393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, застосуванню підлягає саме Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої п."а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" достатньої календарної вислуги років, яка складає 20 років 11 місяців 11 днів.

Згідно ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "12" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "19" червня 2018 р.