Постанова № 74784268, 12.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/153/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

12 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцібудінвест", Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцібудінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000151402 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1603331 грн; №0000161403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в сумі 12112,50 грн; №0000181403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості в сумі 244372,18 грн; №0000171403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості в сумі 340 гривень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року позов задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.02.2017 року №0000181403 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в частині суми основного боргу 193 777, 58 грн. та штрафної санкції 48 444,39 грн, в решті податкове повідомлення рішення залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.02.2017 року № НОМЕР_1 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 170 грн, в решті рішення залишено без змін;

- в решті позовних вимог відмовлено;

- частково повернуто позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1600 гривень.

Частково не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Відповідачем також подано апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив частково скасувати постанову суду першої інстанції та заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції Головним управління ДФС України у Чернівецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Чернівцібудінвест» за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 08.02.2017 №46/24-13/14-03/33917515 та прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000151402 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1603331 грн; №0000161403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в сумі 12112,50 грн; №0000181403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості в сумі 244372,18 грн; №0000171403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості в сумі 340 гривень.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000151402 та №0000161403 від 22.02.2017 року слід відмовити, оскільки на момент проведення перевірки позивач не надав податковому органу необхідних первинних документів, а вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000181403 та №0000171403 від 22.02.2017 року підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №0000151402 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 163331 грн (158000 грн за податковими зобов'язаннями та 5331 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000161403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в сумі 12112,50 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як слідує з матеріалів справи, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за 2015 рік та І півріччя 2016 р. на загальну суму 158000 грн., з них: 694585,66 грн. витрат незавершеного будівництва 2014 р., що враховані у складі собівартості будівельних послуг у 2015 р.; 49958,34 грн. витрат пов'язаних з виконанням у 2015 р. умов Договору про надання послуг №03/11 від 03.11.2014 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Ліспром»; 74000 грн. витрат на отримання послуг від ТОВ «Українська транспортна логістика»; 35310 грн. витрат пов'язаних з отриманням електромонтажних робіт від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в червні 2016 р.; 22650 грн витрат пов'язаних з отриманням послуг від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

Так, в ході документальної перевірки встановлено, що ТОВ «Чернівцібудінвест» до складу собівартості реалізованих робіт за 2015 рік включено витрати на придбання послуг екскаватора у ТОВ «Ліспром» на суму 49 958, 34 грн.

До перевірки надано договір про надання послуг №30/11 від 03.11.2014 року, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від: 31.12.2014 р. №ОУ-0000029, від 31.12.2014 р. №оу-0000028, від 30.01.2015 р. №0000004, від 30.01.2015 р. №0000003, від 30.01.2015 р. №0000002, від 27.02.2015 р. №0000008, від 28.02.2015 р. №0000007, від 31.05.2015 р. №0000010.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Чернівцібудінвест" не надано, а перевіркою не встановлено актів приймання виконаних будівельних робіт, в яких зазначено даного субпідрядника, а також довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкових відомостей ресурсів та інших документів, що підтверджують витрати на придбання послуг екскаватора у ТОВ «Ліспром» за 2015 рік.

Враховуючи зазначене, позивачем завищено собівартість реалізованих будівельних робіт за 2015 рік у сумі 49958, 34 грн. внаслідок безпідставного включення до складу собівартості послуг будівельної техніки придбаних у ТОВ «Ліспром» без відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували витрати товариства.

Також, позивачем до складу собівартості реалізованих робіт за 2015 рік включено витрати на придбання транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Українська транспортна логістика» на суму 74 000 грн.

На підтвердження виконання ТОВ «Українська транспортна логістика» послуг позивачем не надано, а перевіркою не виявлено первинних документів, що підтверджують отримання послуг та документів витрат на придбання транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Українська транспортна логістика».

Тому, позивачем в порушення положень Податкового кодексу України завищено собівартість реалізованих будівельних робіт в січні 2015 року у сумі 74 000 внаслідок безпідставного включення до складу собівартості будівельних робіт послуг придбаних у ТОВ «Українська транспортна логістика» без відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували витрати товариства.

В порушення ПК України позивачем також завищено собівартість реалізованих будівельних робіт в червні 2016 року у сумі 35310 грн. внаслідок безпідставного включення до складу собівартості будівельних робіт та послуг придбаних у ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 без відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували витрати товариства.

Тому, з наведеного випливає, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано відповідачу усіх необхідних первинних документів.

Посилання апелянта на подані до суду першої інстанції документи та належним чином посвідчені платіжні доручення про перерахування коштів вказаним контрагентам, як на доказ реальності господарських операцій, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані документи не були надані податковому органу під час проведення ним документальної перевірки, а належних підтверджень неможливості їх подання надано не було.

Також перевіркою встановлено, що до складу собівартості реалізованих робіт в 2015 році товариством включено витрати незавершеного виробництва 2014 року на суму 694585, 66 грн.

При перевірці сум незавершеного виробництва та співставлення реальності та відповідності сум в балансах товариства встановлено, що фактичні залишки незавершеного виробництва товариства на кінець 2014 р. та перенесені залишки на початок 2015 р. не співпадають, а саме залишки на початок 2015 р. (рядок балансу 1102) становить 1107000 грн, що не відповідає залишкам незавершеного виробництва на кінець 2014 р. (рядок балансу 1102) в сумі 365200 грн, розбіжність становить 741800 гривень.

Залишки незавершеного виробництва балансу на кінець 2014 р. та залишки незавершеного виробництва на кінець 2014 р. зафіксовані актом попередньої документальної планової виїзної перевірки від 05.02.2016 року, а тому в балансі позивача станом на початок 2015 р. неправомірно зазначено дані щодо залишків незавершеного виробництва (рядок балансу 1102) в сумі 1107000 грн, розбіжність становить 741800 гривень.

Тому, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами податкового органу, що сума незавершеного виробництва не облікована в регістрах бухгалтерського обліку та не відображено в балансі товариства на кінець 2014 р., частково включена ТОВ "Чернівцібудінвест" в собівартість будівельних робіт в 2015 р. в загальній сумі 694585,66 грн, а підтверджуючих первинних документів, що дають право на таке включення, податковому органу під час проведення перевірки не було надано.

Щодо тверджень ТОВ «Чернівцібудінвест» стосовно того, що використання будівельних матеріалів на об’єкті «Багатоповерхова житлова забудова з об’єктами соціальної інфраструктури в м.Буча, між автодорогою Київ-Коваль-Ягодин та вул. ОСОБА_7, ОСОБА_8, Депутатською» підтверджуються належним чином оформленими документами, колегія суддів зазначає, що на перевірку не було представлено документів, що підтверджують відпуск матеріалів в сумі 643532, 94 грн. на виконання робіт по вказаному об’єкту, а також відсутня інформація про залучену будівельну техніку для виконання даних робіт та щодо переміщення будівельних матеріалів на будівельний майданчик.

Разом з тим, неможливо встановити обсяги та види виконаних робіт, а також кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги до плану-графіку виконання будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що на перевірку товариством також не надано документів, що підтверджують списання паливно-мастильних матеріалів на виконання будівельних робіт по вищевказаному об’єкту.

Що стосується податку на додану вартість, то колегія суддів зазначає, що позивачем завищено собівартість реалізованих будівельних робіт за 2015 рік у сумі 49958, 34 грн. внаслідок безпідставного включення до складу собівартості послуг будівельної техніки придбаних у ТОВ «Ліспром» без відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували витрати товариства, що вплинуло на завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 8075 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність вчинених дій та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000151402 та №0000161403 від 22.02.2017 року, а тому позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000151402 та №0000161403 від 22.02.2017 року не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення в цій частині відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення №0000181403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 244372,18 грн та №0000171403 від 22.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 340 грн., то колегія суддів рахує, що у задоволенні вказаних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з нормами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з нормами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Згідно матеріалів справи, в період з 01.01.2015 по 30.09.2016 ТОВ «Чернівцібудінвест» на території м. Чернівці мало у власності житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою вул. Руська 226, м. Чернівці площею 76, 4 кв. м, а також на території смт. Ярмолинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області свинокомплекс загальною площею 8 606, 6 кв.м.

В пункті 4 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності 01.01.2015 року, зазначено: рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно п.6.2 ст. 6 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VІ скликання від 29.01.2015 №1480, ставки податку для юридичних осіб встановлено в таких розмірах:

- 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної нлатн, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м. бази оподаткування - для всіх типів об’єктів нежитлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності платника податку, крім об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності або користування, та за які сплачується земельний податок або орендна плата за землю;

- 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м. бази оподаткування — для всіх типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

Згідно п.6.2 ст. 6 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 25.06.2015 року №1635 (із змінами внесеними рішенням від 28.01.2016р. №80), ставки податку для юридичних осіб встановлено в таких розмірах:

- 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м. бази оподаткування — для всіх типів об’єктів нежитлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності платника податку, крім об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності або користування, та за які сплачується земельний податок або орендна плата за землю;

- 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м. бази оподаткування - для всіх типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

Таким чином, позивач зобов'язаний був сплачувати податок на майно починаючи з 2015 року.

Однак, встановлено, що ТОВ «Чернівцібудінвест» не нараховувало та не сплачувало податок на нерухоме майно щодо об’єкту житлової нерухомості, яке перебуває у власності платника податку, а саме житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: м.Чернівці, вул. Руська, 226, загальною площею 76,4 кв.м, відповідно сума податку на нерухоме майно, шо підлягає нарахуванню та сплаті у період з 01.01.2015 року по 30.09.2016р. складає:

- за 2015 рік - 930,55 грн. (76,4кв.м х 12,18грн.), в т.ч. у І кварталі 2015 року - 232,64 грн., у II кварталі 2015 року - 232,64 грн., у III кварталі 2015 року - 232,64 грн., у IV кварталі 2015 року - 232,64грн.;

- за період з 01.01.2016). по 30.09.2016 - 789.59 грн. (76,4кв.м х 13,78 грн. х 75%) в т.ч. у І кварталі 2016 року - 263,20 грн., у II кварталі 2016 року - 263,20 грн., у III кварталі 2016 року - 263,20 грн.

Разом з тим, 28.03.2011 р. між ДП ПП «Капітал ОСОБА_9» «Чернівцібудінвест» та ТОВ «Чернівцібудінвест»» укладено договір купівлі-продажу №504 нежитлового приміщення - свинокомплекс загальною площею 8606,6 кв.м, який розташований по вул. Хмельницька 57/1, смт. Ярмолинці, Хмельницької області. На підставі вказаного договору за ТОВ «Чернівцібудінвест» 19.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на свинокомплекс загальною площею 8606,6 кв.м.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу Основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. Окремо у цій статті наводяться первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

При цьому в балансах TОB «Чернівцібудінвест» за період січня 2015 року по вересень 2016 року вказані недостовірні дані в статті «Основні засоби» (рядок балансу 1010), а саме не відображено в складі основних засобів вищевказаний свинокомплекс.

Згідно пп. 1.9.4 п.1.9 Розділу 1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Ярмолинецької селищної ради VI скликання від 27.01.2015 року №31, ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб встановлено в таких розмірах:

- 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року) за 1 кв.м. бази оподаткування.

Встановлено, що ТОВ «Чернівцібудінвест» не нараховувало та не сплачувало податок на нерухоме майно щодо об’єкту житлової нерухомості, яке перебуває у власності платника податку, а саме комплекс, свинокомплекс загальною площею 8606,6 кв.м, за адресою смт. Ярмолинці Ярмолинецького р-ну, Хмельницької області вул. Хмельницька, 57/1 загальною площею 8606,6 кв.м, відповідно сума податку на нерухоме майно, шо підлягає нарахуванню та сплаті у період з 01.01.2015 року по 30.09.2016р. складає:

- за 2015 рік — 104828,39 грн (8606,6кв.м х 12,18 грн.), в т.ч. у 1 кварталі 2015 року - 26207,10 грн., у II кварталі 2015 року - 26207,10 грн., у III кварталі 2015 року - 26207,10 грн., у IV кварталі 2015 року - 26207,10грн.;

- за період з 01.01.2016р. по 30.09.2016р., - 88949.21гпн. (8606,6кв.м х 13,78грн. X 75%) в т.ч. у І кварталі 2016 року - 29649,74 грн., у II кварталі 2016 року - 29649,74 грн., у III кварталі 2016 року - 29649,74 грн.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що внаслідок недекларування та відповідно ненарахування, несплати податку на нерухоме майно щодо об’єктів нерухомості: житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: м.Чернівці, вул.Руська, 226, загальною площею 76,4 кв.м, а також комплекс, свинокомплекс, який знаходиться за адресою Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н., смт. Ярмолинці, вул.Хмельницька, 57/1, загальною площею 8606,6 кв.м, ТОВ «Чернівцібудінвест» на порушення п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року на загальну суму 195497,74 грн., - за 2015 рік всього в сумі 105758,94 грн., в т.ч. за І квартал 2015 року в сумі 26439,74 грн., ІІ квартал 2015 року в сумі 26439,74 грн., III квартал 2015 року в сумі 26439,74 грн., IV квартал 2015 року в сумі 26439,74 грн., за період з 01.01.2016р. по 30.09.2016р., - 89738,80 в т.ч. за І квартал 2016 року в сумі 29912,93грн., II квартал 2016 року в сумі 29912,93 грн., ІІІ квартал 2016 року в сумі 29912,93 грн.

Суд першої інстанції частково скасовуючи податкові повідомлення-рішення №0000181403 та №0000171403 від 22.02.2017 посилається на наявність ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.01.2017, згідно якого речові права на свинокомплекс виникло у позивача 19.01.2017 року, а отже обов’язок подавати декларацію з нарахуванням податку на нерухоме майно виникає з 19.01.2017, а саме з моменту державної реєстрації нерухомого майна.

Однак, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб припинення юридичної особи, як реорганізація. Згідно з цією нормою,-припинення юридичної особи відбувається в результаті передачі свого майна, обов'язків та прав іншій юридичні й особі або декільком особам-правонаступникам одним із наступних способів: поділ, перетворення, злиття, приєднання.

Відповідно до ст.106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників (власників) або органу юридичної особи, (котрий її створив), уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених Законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Реорганізація підприємства відзрізняється від ліквідації тим, що під час її провадження майно, у тому числі права та зобов'язання, передаються іншому суб'єкту господарювання, який став правонаступником. Отже, при реорганізації юридичної особи її права та обов'язки переходять до іншої особи. Реорганізація може здійснюватися у вигляді: злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Перетворення - це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При пертворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП ПП «Капітал ОСОБА_9» «Чернівцібудінвест» не проводило державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом ліквідації, однак проводило державну реєстрацію припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення в іншу органіційно-правову форму, а саме ТОВ «Чернівцібудінвест», згідно рішення засновника Дочірнього підприємства приватного підприємства «Капітал ОСОБА_9» «Чернівцібудінвест» ОСОБА_10 від 17.11.2011 року.

За положеннями ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 вказаної статті після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

ТОВ «Чернівцібудінвест» є єдиним правонаступником ДП ПП «Капітал ОСОБА_9» «Чернівцібудінвест» до якого переходять всі права та обов’язки ліквідованого підприємства. А тому єдиним документом, згідно чинного законодавства, який надав право реєстрації за товариством об’єктів нерухомості є передавальний акт.

Натомість позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції передавальний акт надано не було.

Таким чином, речові права на свинокомплекс загальною площею 8606,6 кв.м., який розташований за адресою вул. Хмельницька 57/1, смт. Ярмолинці, Хмельницької області виникли у позивача з моменту переходу до нього прав та обов’язків ДП ПП «Капітал ОСОБА_9» «Чернівцібудінвест», а тому висновок суду першої інстанції щодо виникнення обов’язку подавати декларацію з нарахування податку на нерухоме майно з моменту реєстрації за ТОВ «Чернівцібудінвест» речових прав на свинокомплекс , а саме 19.01.2017 року є помилковим.

Всупереч цьому позивач не ставить на баланс об’єкт нерухомості, а саме свинокомплекс загальною площею 8606, 6 кв.м за адресою вул. Хмельницька 57/1, смт. Ярмолинці, Хмельницької області, чим умисно уникає обов’язків, як правонаступник по сплаті податку на нерухомість відмінного від земельної ділянки.

За таких обставин, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0000181403 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в частині суми основного боргу 193 777, 58 грн. та штрафної санкції 48 444,39 грн та податкового повідомлення-рішення від 22.02.2017 року № НОМЕР_1 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 170 грн., оскільки вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень підтвердив правомірність оскаржуваних рішень, а позивачем не доведено протилежного, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення відповідача не порушують прав позивача, а тому й відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача грунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Тому, висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову не відповідають встановленим у справі обставинам, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцібудінвест" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.02.2017 року №0000181403 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в частині суми основного боргу 193 777, 58 грн. та штрафної санкції 48 444,39 грн. та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.02.2017 року № НОМЕР_1 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 170 грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12