Постанова № 74784231, 19.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

19 червня 2018 р. Справа № 820/5992/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В с т а н о в и л а:

07.12.2017 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (подалі – ФОП ОСОБА_1Т.) звернулась до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач) від 01.12.2017 року № 7432 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1)» (подалі – Наказ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що що ГУ ДФС у Харківській області, вказуючи на отримання податкової інформації, яка свідчить про можливе порушення нею податкового законодавства, лише робить припущення, проте не зазначає фактів порушення позивачем податкового законодавства. Враховуючи відсутність у запиті контролюючого органу, що став передумовою для прийняття оскаржуваного Наказу, підстав для його направлення, позивач стверджує про те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для направлення вказаних запитів.

Заперечуючи проти позову ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що відповідно до запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження від 12.09.2017 року № 2548/ФОП/20-40-13-04-23 та від 18.09.2017 року № 2625/ФОП/20-40-13-04-23 зазначено, що контролюючим органом отримано податкову інформацію, відповідно до якої вбачається, що позивачем здійснюються операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку. Позивачу запропоновано надати інформацію та її документальне підтвердження із цього питання, але на зазначені запити позивачем відповіді не надано.

Контролюючим органом установлено, що позивачем анульовано реєстрацію платника акцизного податку за власною заявою з 21.07.2017 року і лише 14.09.2017 року знову відбулась реєстрація позивача платником акцизного податку. Отже, за період з 21.07.2017 року по 14.09.2017 року, позивач не мала права здійснювати реалізацію підакцизних товарів. Відповідно до реєстру накладних, зареєстрованих ФОП ОСОБА_1, убачається, що протягом липня - вересня 2017 року нею здійснювалась діяльність з продажу підакцизного товару, а саме скрапленого газу. Крім того, платником подано декларацію з акцизного податку за серпень 2017 року, в якій не визначено податкове зобов’язання з цього податку.

Посилаючись на приписи п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (подалі - ПК України), зазначає, що розбіжність даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/ послуг.

Відповідач зазначає, що контролюючим органом не порушено жодних норм податкового законодавства при складанні та направленні запиту про надання інформації та оскаржуваного наказу № 7432 від 01.12.2017 року. За наведених обставин, просить у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 22.02.2018 року) у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що у відповідача наявні підстави для винесення оскаржуваного рішення.

За період з 21.07.2017 року по 14.09.2017 року платник податків не мав права на здійснення реалізації підакцизних товарів. Таким чином, твердження позивача про те, що запити контролюючого органу складені без дотримання вимог податкового законодавства, а тому платник податків був звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит - є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд зазначив, що відповідачем по справі доведено правомірність оскаржуваного рішення (наказу), а отже позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ФОП ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення, не може вважатись обгрунтованим, адже судом вірно встановлені обставини спірних правовідносин, але таким обставинам дана невірна юридична оцінка, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Суд першої інстанції не зважив на те, що ГУ ДФС у Харківській області, вказуючи на отримання податкової інформації, яка свідчить про мождиве порушення підприємцем податкового законодавства, лише робить припущення, проте не зазначає фактів порушення апелянтом податкового законодавства. Суд не врахував відсутність у запитах контролюючого органу, що стали передумовою для прийняття оскаржуваного Наказу, підстав для їх направлення, а відтак, прийняв помилкове рішення про правомірність оскаржуваного Наказу та відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суд залишив поза увагою ту обставину, що прийняття контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, є правомірним лише за одночасної наявності таких обставин:

- отримання податкової інформації, а саме фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд не зважив на те, що з огляду на положення абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України, відмова платника надати інформацію на запит з причин не зазначення у ньому належних підстав його направлення не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України пов’язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника. Тим більше, що підприємцем у строк, визначений податковим законодавством, надана відповідь на письмові запити контролюючого органу.

Скаржник зазначає, що суд, приймаючи оскаржуване рішення, застосував до спірних правовідносин належні норми матеріального права, якими є п. 73.3 ст. 73, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, але з порушенням їх дійсного змісту, що призвело до неправильних юридичних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, відповідач ГУ ДФС у Харківській області зазначає аналогічні обставини, що зазначені у відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_1

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 взята на облік в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Зміївське відділення) з 09.01.2001 року. Зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального з 17.03.2016 року.

У зв’язку з отриманням податкової інформації з Державної фіскальної служби України щодо відпрацювання ФОП, які за даними ЄРПН здійснюють операції з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку, на адресу ФОП ОСОБА_1 направлені запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження:

- від 12.09.2017 року № 2548/ФОП/20-40-13-04-23 (щодо реалізації пального за липень 2017 року);

- від 18.09.2017 року № 2625/ФОП/20-40-13-04-23 (щодо реалізації пального за період з 01.08.2017 року по 14.09.2017 року) /а.с. 8, 9/.

Позивач листом від 10.11.2017 року № 14 повідомлила відповідача, що запити контролюючого органу оформлені з порушенням вимог ПК України, зокрема, не зазначено інформації про порушення законодавства позивачем, а отже, фактично не визначено підстав для надіслання таких запитів позивачу. Пояснення та їх документальних підтверджень в запитуваному обсязі позивач не надала /а.с. 10-11/.

У зв’язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) податкового та іншого законодавства щодо здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального у період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року, та ненаданням пояснення і їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у Харківській області від 12.09.2017 року № 2548/ФОП/20-40-13-04-23, від 18.09.2017 року № 2625/ФОП/20-40-13-04-23, у період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, з метою контролю за своєчасністю реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, повнотою нарахування та сплати акцизного податку, передбаченого ПК України, - відповідачем видано наказ від 01.12.2017 року № 7432 про проведення з 05.12.2017 року документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) своєчасності реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального, повноти нарахування та сплати акцизного податку за період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року /а.с. 13/.

Копія Наказу вручена позивачу 05.12.2017 року, втім, у допуску фахівців контролюючого органу до проведення перевірки позивачем відмовлено /а.с. 32/.

Факт відмови від допуску зафіксований в акті недопуску до проведення перевірки від 05.12.2017 року № 4960/20-40-13-15/2677107941 /а.с. 35-36/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 ПК України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (подалі - Постанова №1245).

Право контролюючого органу на запит інформації кореспондує з обов’язком платника податків, у випадку відповідності запиту вимогам ст. 73 ПК України, таку інформацію надати (пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 та пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Документальна позапланова перевірка, серед іншого, здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Аналіз наведених правових норм, дозволяє дійти висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли платником податків не доведено протилежного наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

Порядок направлення контролюючим органом інформаційного запиту передбачено положеннями ст. 73 ПК України.

Згідно п. 73.1 вказаної статті, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Спеціальним документом, який врегульовує питання формування та надсилання контролюючим органом інформаційних запитів, є Постанова № 1245.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п. 10 Постанови № 1245).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити перелік запитуваної інформації та викладення визначених ПК України підстав отримання інформації, зокрема, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

У відповідності до вимог пп. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючим органом за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Як встановлено судовим розглядом, позивачем ФОП ОСОБА_1 з 21.07.2017 року анульовано реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, а 14.09.2017 року вдруге відбулась реєстрація позивача платником акцизного податку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що за період з 21.07.2017 року по 14.09.2017 року позивач не мала права на здійснення реалізації підакцизних товарів.

Як убачається з реєстру накладних, зареєстрованих ФОП ОСОБА_1, протягом липня - вересня 2017 року нею здійснювалась діяльність з продажу підакцизного товару, а саме скрапленого газу /а.с. 62-67/.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що позивач, не маючи статусу платника акцизного податку здійснювала продаж підакцизних товарів.

Із досліджених у судовому засіданні запитів установлено, що пропозиція надати контролюючому органу позивачем інформацію щодо господарських відносин та її документальне підтвердження (копії засідчених належним чином документів) стосовно реалізації пального за період липень - 14.09.2017 року, пов’язана з відпрацюванням ФОП, які за даними ЄРПН здійснюють операції з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку.

Відтак, спірні запити в розумінні абз. 2 п. 14 Постанови № 1245, містять явне та однозначне посилання на наявність неправильності відображення у податковій звітності позивачем податків та зборів у відносинах із зазначеними у запитах контрагентами, виявляє можливим ідентифікувати передбачену законодавством підставу для запитування інформації, з урахуванням наявного у фіскального органу сумніву у правильності формування показників податкової звітності з огляду на наявний у розпорядженні органу доходів і зборів податкової інформації стосовно контрагентів позивача.

Таким чином, доводи позивача про те, що запити контролюючого органу складені без дотримання вимог податкового законодавства, у зв’язку з чим, позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування спірного наказу ГУ ДФС у Харківській області від 01.12.2017 року № 7432 і задоволення позовних виог ФОП ОСОБА_1

Крім цього, пунктом 81.2 ст. 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст.85 цього Кодексу).

Виходячи з правової природи рішення контролюючого органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, колегія суддів зауважує, що наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, який обмежений певним терміном на його реалізацію та вичерпує свою дію виконанням.

Факт наявності акту недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки посвідчує ту обставину, що оскаржуваний наказ реалізований у такий спосіб, відтак, вичерпав свою дію.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення &?у; &?е; суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4

Постанова складена і підписана 19 червня 2018 року.