Постанова № 74784137, 20.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1549/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.,

суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року (суддя Панов М.М., повний текст складено 29.03.2018р.) по справі № 820/1549/18

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив:

-визнати неправомірними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо обмеження позивача під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років;

-зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 жовтня 2017 року у відповідності до довідки прокуратури Харківської області від 22 грудня 2017 року №18-499, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.18 року відмовлено в задоволенні позову.

ОСОБА_1 (далі позивач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що законодавчо не встановлено такої підстави для перерахунку пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до Закону України " Про прокуратуру" як підвищення окладів працюючих прокурорів на відповідній посаді, а тому пенсійний орган правомірно відмовив в перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308, ч.1 311 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 05 грудня 2007 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (після реформування - Слобожанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Харкова) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% середнього заробітку начальника відділу прокуратури Харківської області.

22 січня 2018 року позивач звернувся до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про здійснення перерахунку пенсії та надав довідку прокуратури Харківської області від 22 грудня 2017 року №18-499 про розмір заробітної плати за посадою, яку він раніше обіймав , станом на 06.07.2017р.

Зазначав, що має право на проведення перерахунку пенсії, з посиланням на ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" 1991 року №1789-ХІІ, якою призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Листом від 05 лютого 2018 року №2262\48-02-01 Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

Відмовляючи в перерахунку пенсії пенсійний орган послався на ст.86 Закону України " Про прокуратуру", п.5 Прикінцевих положень Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015р. № 213-УІІІ яким з 01 червня 2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України " Про прокуратуру", тобто з 01.06.2016р. раніше призначені пенсії не перераховуються.(а.с.16)

Позивач, вважаючи неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії, звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у червні 2007 року) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VІІI, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015р.

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до п.20 ст. 86 Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на дату звернення позивача із заявами про перерахунок його пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (крім частин 3, 4, 6 та 11) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII, а визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом №1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Водночас, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правого акту прийнято не було. Крім того, зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.

Щодо посилання позивача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставним, оскільки зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 22 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Крім того, в рішенні від 03.06.2014р. у справі "Великода проти України", Європейський суд з прав людини зазначив про те, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. Зменшення розміру пенсії могло бути обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 820/1549/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4