Постанова № 74783910, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3141/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря Чопко Ю.Т.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Грицюк П.П.,

час ухвалення рішення – 13.03.2018 року, 14:52 год.,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – 16.03.2018 року,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся з позовом до Рогатинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі – відповідач) про визнання протиправною відмови та зобов’язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі судового рішення за період з 29.07.2011 року по 16.11.2017 року в розмірі 154459,92 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року замінено неналежного відповідача - Рогатинський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на належного - Галицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов’язано відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2010 року за період з 29.07.2011 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 16.11.2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що правові підстави для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні. Крім того, пенсійний орган не брав участі у виплаті присуджених позивачу коштів та не мав інформації про їх виплату, а тому неможливо стягувати будь-які компенсації з пенсійного фонду.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладений у ній. Просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач чи його представник в судове засідання не з’явились, про розгляд справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 року визнано дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області протиправними та зобов’язано здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії як особі, яка віднесена до категорії I та є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 02.03.2010 року включно в розмірі, встановленому ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; зобов’язано здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 02.03.2010 року включно в розмірі встановленому ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум (а.с. 6-10).

На виконання рішення національного суду відповідачем було перераховано пенсію позивачу, однак виплата не проведена через відсутність державного фінансування (а.с. 11).

На виконання рішення ЄСПЛ № 4148 від 17.11.2016 року «ОСОБА_3 проти України та 382 інші заяви» позивач 16.11.2017 року отримав заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 109436,35 грн., що підтверджено випискою з банку (а.с. 14).

У грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, проте листом від 11.01.2018 року № 240/03-3 відповідач відмовив у такій виплаті зазначивши, що рішення ЄСПЛ не містить зобов’язання пенсійного органу провести таке нарахування.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п. 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до ст.6 Закону № 2050 компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищенаведене, відповідач у зв'язку із порушенням встановлених строків виплати пенсії має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення виготовлено 20 червня 2018 року.