Постанова № 74783865, 19.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3656/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Обрізка І.М., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 3 квітня 2018 року, ухвалене суддею Юрків О.Р., м. Львів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2018 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача у справі про порушення митних правил №6261/20900/17 від 20.02.2018 року.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 3 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС від 20.02.2018 року у справі № 6261/20900/17, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8500 гри., а провадження у справі – закрито.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Львівська торгово-промислова палата встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада 2017 року по 1 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили. Таким чином, враховуючи те, що у разі виключення терміну з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 16 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року, а з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року позивач намагався отримати дозвіл ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської торгово-промилової палати про існування обставин непереборної сили, а також з 02 грудня 2017 року по 07 грудня 2017 року, тобто 3 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС. Отже, постанова у справі про порушення митних правил від 20.02.2018 року є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин справи, що мають значення для її прийняття.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Львівська митниця ДФС України оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 3 квітня 2018 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що згідно із нормами ч.2 ст. 95 МК України до строків, визначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. І разом з тим, нормою ч.1 ст.192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов’язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Так, пунктом 2.2. Розділу II «Особливості додержання строків транзитних перевезень» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012р. № 1066, чітко передбачено, що якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Апелянт зазначає, що відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території ОСОБА_2 не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органу доходів і зборів призначення (зону митного контролю митного поста «Краковець») й, відповідно, не була причиною того, що автомобіль не зміг прибути до органу призначення.

Відтак, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за перевищення встановленого ст.95 МКУ строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення, а не за невивезенння їх до ОСОБА_2.

Учасники справи в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від учасників справи, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою в справі про порушення митних правил №6261/20900/17 від 20.02.2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Із постанови про порушення митних правил вбачається, що 07.12.2017 року о 01 го. 58 хв. громадянин України ОСОБА_1 слідував у службовій поїздці з України до ОСОБА_2 через м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС вантажним автомобілем НОМЕР_1, VІN № XLRTE47MS0E963931 з напівпричепом марки «Schmitz», р.н. НОМЕР_2, VІN: WSMS7480000453203 смугою руху червоний коридор» та здійснював перевезення товару згідно митної декларації типу ЕК10 АА № UA508030/2017/006044 від 16.11.2017 року, оформленої у митному відношенні на митному посту «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС, а саме: «насіння соняшника», загальною вагою 22 000 кг. Відправником даного вантажу є ТОВ «ЗЛАГОДА-АЛЬЯНС» (код ЄДРНОУ НОМЕР_3, Херсонська обл. м. Херсон, вул. Торгова, 37/217), а отримувачем - BIS Handels GmbH (Provinost. 52 Martni Park - Gebдude A5-K 86153 Augsburg, Germany).

У ході проведення митних формальностей відносно даного транспортного засобу, відповідно до інформації, що міститься в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби України було встановлено, що контрольною датою доставки даного товару до митниці призначення п/п Краковець» Львівської митниці ДФС є 26.11.2017 року.

Однак товар «насіння соняшника» загальною вагою 22 000 кг, який переміщується згідно митної типу ЕК10 АА № UA508030/2017/006044 від 16.11.2017 року фактично доставлено у зону митного контролю м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС лише 07.12.2017 року.

В оскаржуваній постанові зазначається, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на десять діб.

В силу ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Згідно вимог ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1.3 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку (далі – Порядок), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004р. № 757, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4 вказаного Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі – уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Матеріалами справи підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_2 17.11.2017 року.

У лютому 2018 року представником позивача ОСОБА_4 подано відповідачу письмові пояснення у справі про порушення митних правил №6261/20900/17 та копію висновку торгово-промислової палати.

21.12.2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов`язань № 19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов`язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов`язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов`язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 01 грудня 2017 року.

Отже, Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати» (далі – Закон) визначено, що торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.14-1 Закону торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Згідно з частиною 2 ст.14-1 Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена з 16.11.2017 року до 01.12.2017 року, тобто протягом 1 доби, а з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року позивач намагався отримати дозвіл ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02.12.2017 року по 07.12.2017 року, тобто 6 діб, в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

Також слід зазначити, що експортна декларація оформлена не Львівською митницею ДФС, до якої 07.12.2017 року був доставлений товар, а Херсонською митницею ДФС, тому згідно статті 95 МК України такий строк становить 10 діб, який і був дотриманий позивачем.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил №6261/20900/17 від 20.02.2018 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 3 квітня 2018 року у справі №461/1321/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 19.06.2018р.