Постанова № 74783695, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1750/18 Головуючий у 1-й інстанції - Клопот С.Л.

Суддя-доповідач - Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О, Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року

у справі №825/1750/18 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Чернігівського обласного військового комісаріату

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просив:

1) визнати неправомірними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо відмови подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України висновок та документи до нього стосовно перерахунку та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакції Закону України №2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у відповідності до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10. 2014 за №1294/26071 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплаченої суми.

2) зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України висновок та документи до нього про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакції Закону України № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у відповідності до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплаченої суми.

3) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду зобов'язавши Чернігівський обласний військовий комісаріат подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою суду законної сили, звіт про виконання рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду йому було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, водночас на його думку він має право на виплату йому грошової допомоги у розмірі 250- кратного прожиткового мінімуму.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо відмови подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України Висновок та документи до нього стосовно перерахунку та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакції Закону України №2004-VІІІ від 06 квітня 2017 року) у відповідності до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України Висновок та документи до нього про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакції Закону України №2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у відповідності до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Чернігівський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Порядок №975 не визначає та не встановлює обов'язку військомату на подання висновку у випадку незгоди особи з розміром призначеної йому одноразової грошової допомоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив строкову військову службу з 28.06.1981 по 13.06.1987 та є учасником бойових дій.

Під час проходження служби в ДРА у 1985 році позивач отримав вогнепальне поранення, контузію.

Під час первинного огляду органами МСЕК 26.10.2010 ОСОБА_4 визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

В подальшому 24.10.2013 під час повторного огляду - підтверджено групу і причину інвалідності (довідка МСЕК серія АВ №0111820 від 24.10.2013).

У зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії позивач звернувся до відповідача з вимогою про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги. У такій виплаті йому було відмовлено.

З відмовою позивач не погодився та звернувся з позовом до суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, по справі №750/5074/17, яка набрала законної сили визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби та зобов'язано Міністерство оброни України призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

На виконання зазначеного судового рішення , що набрало законної сили згідно Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №113 від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_4 було призначено та виплачено одноразову грошову допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 136050 грн. Зазначені обставини сторонами у справі не заперечуються.

07 травня 2017 року набрав чинності Закон України від 6.04.2017 № 2004-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України…».

Відповідно до зазначеного закону норми ст. 16-2 викладено в редакції відповідно до якої, встановлено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності 3 групи призначається та виплачується у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму.

З огляду на зазначені зміни в законодавстві, ОСОБА_4, вважаючи, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж йому була виплачена, 13 березня 2018 року звернувся з заявою до Чернігівського обласного військового комісаріату з вимогою скласти та подати висновок до Департаменту фінансів Міністерства оборони України стосовно можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 250- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням раніше вже виплаченої йому суми одноразової грошової допомоги.

16 березня 2018 року Чернігівський обласний військовий комісаріат надав позивачу відповідь про відсутність підстав для направлення поданої позивачем заяви до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Крім того зазначено, що на виконання рішення суду позивачу вже була виплачена сума одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у поданні розпоряднику бюджетних коштів висновку та документів до нього щодо перерахунку та призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язав подати такий висновок і документи з огляду на обов'язок відповідача здійснювати зазначені дії, оскільки позивач звернувся 13.03.2018 з заявою в якій просив військовий комісаріат скласти та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок та документи для перерахунку і призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 250 -кратного прожиткового мінімуму відповідно до норм ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 06.04.2017.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 07.05.2017, у Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було внесено ряд змін, зокрема, текст статті 16-2 викладено в такій редакції: "1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону). Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70- кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року".

У свою чергу, згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Редакція Закону від 06 квітня 2017 року № 2004-VIII набрала чинності 07 травня 2017 року, а рішення про призначення та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги винесене 27 жовтня 2017 року.

Вважаючи, що позивач має право на призначення та отримання доплати до призначеної йому одноразової грошової допомоги згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 року у справі №750/5074/17 в розмірі встановленому Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VIII 06 квітня 2017 року), а саме 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи з урахуванням раніше виплаченої суми, 13.03.2018 позивач подав відповідачу заяву, з доданими до неї документами, в якій просив скласти та подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству Оборони України висновок та документи до нього стосовно перерахунку та призначення одноразової грошової допомоги

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктами 11 та 13 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції при звернені ОСОБА_4 у березні 2018 року з заявою та відповідним пакетом документів до відповідача з вимогою скласти та подати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України стосовно можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням раніше виплаченої суми з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 06.04.2017, Наказу Міністерства оборони України 14.08.2014 №530 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Проте Чернігівським обласним військовим комісаріатом листом №5/978 с від 16.03.2018 заяву позивача разом з доданими до неї документами було повернуто ОСОБА_4 та зазначено, що підстав для направлення такої заяви до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для подання на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не має. Тобто заява, разом з доданими документами була повернута без реалізації.

Згідно вимог Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, відповідач, в разі надходження до нього заяви про призначення відповідної одноразової допомоги, зобов'язаний скласти висновок та направити його, разом з заявою та доданими документами, розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.

При цьому відповідач не наділений повноваженнями вирішувати чи має особа право на отримання компенсації чи визначати її розмір, також не має права на прийняття рішення щодо наявності у особи права на донарахування сум компенсації.

Тобто, повернувши заяву позивача без реалізації, а фактично відмовивши позивачу у складанні відповідного висновку та направленні його до Міністерству оборони України, відповідач діяв не правомірно.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Чернігівським обласним військовим комісаріатом було порушено Порядок №975 та безпідставно не направлено заяву позивача разом з документами розпорядникові бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Доводи апелянта щодо ненадання позивачем до заяви про призначення одноразової грошової необхідного пакету документів спростовується наявним описом в заяві ОСОБА_4 поданого разом з заявою (а.с.16), а також самою відповіддю відповідача (а.с. 17), в якій осатнній зазначає, що заява разом з поданим документами розглянута та повертається без реалізації.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2018 року.