Постанова № 74783678, 14.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2974/17 Головуючий у І інстанції - Кушнова А.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністрнативним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0024011406.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2017 року посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка господарського магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та який належить позивачу, за результатами якої було складено акт від 15.06.2017 № 1530/1000/14/НОМЕР_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2017 №0024011406.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.03.2006 року за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000300147 від 22.09.2015 року.

Позивачу на праві власності належать магазин та кафе-бар, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_4 від 01.04.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято наказ № 957 "Про проведення фактичних перевірок", яким зобовязано організувати проведення фактичної перевірки субєкта господарювання ОСОБА_1.

Відповідно до додатку до вказаного наказу тривалість фактичної перевірки 10 днів, дата початку перевірки 15.06.2017 року.

На виконання зазначеного наказу Головним управлінням ДФС у Київській області були видані направлення на перевірку від 15.06.2016 року № 3194, № 3195, якими уповноважено головних державних ревізорів-інспекторів Олєйнікова М.О. та Бортніка Є.В. провести фактичну перевірку на предмет дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Київській області на підставі статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 31.05.2017 №957, направлень від 15.06.2017 № 3194 та № 3195, проведено фактичну перевірку магазину позивача, що розташований за адресою: с.Литвинівка, вул.Лесі Українки, 2/А.

Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки від 15.06.2017 №1530/1000/14/310, у якому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Суть виявленого порушення полягає в неоприбуткуванні позивачем готівки за період з 12.06.2017 року по 14.06.2017 року на загальну суму 2614,15 грн. згідно вимог чинного законодавства.

Так, в п.2.2.13 акту перевірки зазначено про те, що на момент перевірки субєкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку доходів та витрат за 12.06.2017 року на загальну суму готівкових надходжень 1067,70 грн., за 13.06.2017 року на загальну суму готівкових надходжень 749,05 грн., за 14.06.2017 року на загальну суму готівкових надходжень 797,40 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 № 0024011406, яким до позивача на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за правопорушення норм з регулювання обігу готівки застосовано штраф у розмірі 13070,75 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольнячи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не здійснюються операції з приймання або видачі готівки з оформленням касових ордерів, тому висновок контролюючого органу про не оприбуткування позивачем готівки за період з 12.06.2017 по 14.06.2017 є необґрунтованим та спростовується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі Положення №637), оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;

книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, залежно від того, яким чином на підприємстві оформлюються готівкові розрахунки: шляхом видачі касових ордерів, або ж із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, підприємства здійснюють оприбуткування готівки шляхом обліку її сум відповідно у касовій книзі або у книзі обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з акту перевірки, виявлене порушення полягає у неоприбуткуванні позивачем готівкових коштів в книзі обліку доходів і витрат за період з 12.06.2017 року по 14.06.2017 року на загальну суму 2614,15 грн. згідно вимог чинного законодавства.

При цьому акт перевірки не містить жодних зауважень щодо порядку заповнення позивачем книги обліку розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що на господарській одиниці, у магазині позивача, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі МІНІ-ФП54.01, заводський номер ПР5401107740, фіскальний номер 3000283764, зареєстрованого 19.12.2016 року у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується реєстраційним посвідченням №3000283764 від 19.12.2016.

На вказаний РРО Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.12.2016 року було зареєстровано Книгу ОРО №3000283764р/1 (розпочата 27.12.2016 року, закінчена 08.08.2017 року), витяг з якої міститься у матеріалах справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що законодавством під оприбуткуванням готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку доходів і витрат у день одержання готівкових коштів не вважається неоприбуткуванням готівки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була висловлена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 (справа № 21-400а12), від 26.02.2013 (справи №№ 21-7а13, 21-35а13), від 12.11.2013 (справа № 21-370а13), від 01.04.2014 (справа № 21-54а14).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки в магазині позивача, перевірка якого здійснювалась відповідачем, не проводяться операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а проведення готівкових розрахунків здійснюється із використанням реєстратора розрахункових операцій, належним способом оприбуткування готівкових коштів у даному випадку є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150 (далі - Порядок).

Вказаний Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 розділу ІІ глави 1 Порядку встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).

Пунктом 6 розділу ІІ глави 4 Порядку передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Як зазначено вище, на господарській одиниці, в магазині суб'єкта господарювання ОСОБА_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі МІНІ-ФП54.01, заводський номер ПР5401107740, фіскальний номер 3000283764, зареєстрований 19.12.2016 року у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується реєстраційним посвідченням №3000283764 від 19.12.2016.

На вказаний РРО Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.12.2016 року було зареєстровано Книгу ОРО №3000283764р/1 (розпочата 27.12.2016 року, закінчена 08.08.2017 року), витяг з якої міститься у матеріалах справи.

Під час дослідження витягу з КОРО №3000283764р/1 судом першої інстанції встановлено, що готівкові кошти, які надійшли в період з 12.06.2017 року по 14.06.2017 року на загальну суму 2614,15 грн., були своєчасно та у повному обсязі оприбутковані позивачем, що підтверджується роздрукованими та підклеєними до розділу І КОРО щоденними Z-звітами за 12.06.2017 на суму 1067,70 грн., за 13.06.2017 на суму 749,05 грн. та за 14.06.2017 на суму 797,40 грн. та кореспондуючими таким Z-звітам щоденними і послідовними записами у розділі ІІ КОРО про рух готівки та суми розрахунків.

Враховуючи, що позивачем не здійснюються операції з приймання або видачі готівки з оформленням касових ордерів, висновок контролюючого органу про не оприбуткування позивачем готівки за період з 12.06.2017 року по 14.06.2017 року є необґрунтованим та спростовується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність запису в книзі обліку доходів і витрат, при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми, свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення книги обліку доходів та витрат, а не про неналежний облік надходження коштів за зазначений період.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 19.06.2018 року.