Постанова № 74783613, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/109/17 Суддя першої інстанції: С.М. Гарань

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на проголошену о 15 годині 07 хвилин ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, повний текст якої складено 26 квітня 2018 року, у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області до приватного підприємства «Укргосптовари», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року заступник прокурора Чернігівської області (далі - Позивач, Прокурор) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, у подальшому заміненого на належного відповідача - приватне підприємство «Укргосптовари» (далі - Відповідач, ПП «Укргосптовари») про стягнення на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативи, у сумі 32 016,55 грн., що еквівалентно сумі 1 121,10 євро.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2018 року залучено до участі у справі Державну службу України з безпеки на транспорті в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа, Укртрансбезпека).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв'язку з тим, що предметом позову є стягнення з Відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами на підставі розрахунку від 27.04.2016 року №475, який скасований постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі №823/393/17, яка набрала законної сили.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне тлумачення судом першої інстанції приписів п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, згідно якої закриття провадження у справі на підставі даного пункту можливе виключно у випадку, якщо предметом позову є оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень. Крім того, наголошує, що скасування розрахунку в судовому порядку не може бути підставою для закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки позовні вимоги обґрунтовані посиланням не лише на даний акт індивідуальної дії. Поряд з цим, Апелянт підкреслює, що скасований у судовому порядку розрахунок не стосується Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.06.2018 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що скасування у судовому порядку індивідуального акту, який є підставою даного позову, тягне за собою закриття провадження у справі згідно п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Зі змісту даної норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини першої статті 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов'язкових умов: предметом спору є оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень; такі акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було вірно підкреслено Апелянтом, предметом даного спору є стягнення коштів з юридичної особи - ПП «Укргосптовари» на підставі звернення до суду із позовом суб'єкта владних повноважень - Прокурора.

Дійсно, в якості однієї з підстав звернення до суду із вказаним позовом Прокурор визначив розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 27.04.2016 року №475, складений щодо платника - ОСОБА_2 (а.с. 15).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі №823/939/17 за позовом ОСОБА_2 до Укртрансбезпеки, третя особа - ПП «Укргосптовари», яка набрала законної сили 15.09.2017 року, визнано протиправним та скасовано даний розрахунок (а.с. 91-93).

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що у межах спірних правовідносин у справі №823/109/17 не оскаржується індивідуальний акт чи дія суб'єкта владних повноважень, які змінені чи скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, що, у свою чергу, виключає можливість закриття провадження у справі за правилами п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що скасування постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі №823/393/17 розрахунку від 27.04.2016 року №475 не може бути підставою для закриття провадження у справі №823/109/17 з огляду на те, що предметом спору по ній не є визнання протиправним та скасування такого розрахунку або визнання протиправними дій щодо його складання. Позов, поданий суб'єктом владних повноважень про стягнення коштів з юридичної особи, має інший суб'єктний склад, що є самостійною перешкодою для закриття провадження у справі на підставі вищезгаданого пункту.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України можливе у випадку, коли предметом оскарження є індивідуальний акт чи дія суб'єкта владних повноважень, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановленої Черкаським окружним адміністративним судом ухвали від 26.04.2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242-244, 238, 250, 308, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області до приватного підприємства «Укргосптовари», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативи - задовольнити повністю.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко