Ухвала суду № 74783603, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14667/17

УХВАЛА

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» (далі - Позивач, ТОВ «Метротунельпроект») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0050871208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0050871208 в частині нарахування штрафу у розмірі 20 655,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 року повернуто вперше подано ГУ ДФС у м. Києві у січні 2018 року апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 17.05.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 186 КАС України у редакції до 15.12.2017 року, а саме - Апелянтом пропущено встановлений процесуальний строк оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були.

Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 30.05.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 11.06.2018 року направлено клопотання про усунення недоліків, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання Апелянт зазначає, що сплатити судовий збір за подання вперше апеляційної скарги у Відповідача не було можливості у зв'язку з систематичним блокуванням рахунків органами ГУ ДКС України у м. Києві, відтак забезпечено його сплату лише 21.03.2018 року. При цьому наголошує, що ним було вчинено всі необхідні дії для подачі апеляційної скарги вперше у межах встановленого строку, а відтак підтверджено наміри на апеляційне оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 17.05.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваної постанови від 14.11.2017 року Відповідачем отримано 04.01.2018 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції було з урахуванням вихідних та святкових днів було 15.01.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії суду першої інстанції 07.05.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Крім того, судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 року. Указаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Крім того, у подальшому строк для усунення недоліків апеляційної скарги було продовжено судом ухвалою від 22.02.2018 року на десять днів. При цьому ухвалу про повернення вперше поданої апеляційної скарги постановлено судом апеляційної інстанції 16.04.2018 року. Тобто, як вже було зазначено в ухвалі від 17.05.2018 року, на переконання суду, ГУ ДФС в м. Києві було надано більш ніж достатній строк для усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги - більше двох місяців.

При цьому, в ухвалі про залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху було акцентовано увагу на тому, що платіжне доручення від 07.03.2018 року №618 про сплату судового збору було виконано органами ДКС України 21.03.2018 року, однак не було подано до суду апеляційної інстанції до 16.04.2018 року (день постановлення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги). Отже, маючи об'єктивну можливість усунути викладені в ухвалі від 02.02.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліки, Відповідач таким правом не скористався. Водночас, сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15.

Крім того, доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення у період з 16.04.2018 року по 03.05.2018 року, Апелянтом не надано.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко