Постанова № 74783592, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/5766/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тітова М.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправною та скасувати постанову Житомирської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 0720/101000014/2016 від 05.04.2017, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою ст.470 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн;

2) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за частиною третьою статті 470 МК України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він 14.08.2016 через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб «Audi A4», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, з метою транзиту (особисте використання).

Однак, 05.04.2017 відповідачем винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0720/101000014/2016, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною третьою ст.470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, посилаючись на те, що митницею порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил, оскільки постанова прийнята поза межами строку, визначеного ст. 467 МК України, а також розгляду справи за відсутності позивача за наявності клопотання від нього про відкладення розгляду справи.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Житомирської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 0720/101000014/2016 від 05.04.2017, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою ст.470 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Зокрема, апелянт посилався на те, що факт виявлення порушень митних правил відображає лише інформацію про не вивезення у терміни визначеними статтею 95 МК України ряду транспортних засобів і жодним чином не свідчить про вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України.

Оскільки протокол про порушення митних правил був складений відповідачем 05.10.2016, а рішення прийнято 05.04.2017, тобто з дотриманням шестимісячного терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.08.2016 через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС ОСОБА_3 в митному режимі «транзит» ввіз на митну територію України транспортний засіб «Audi A4», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

25 серпня 2016 року заступником начальника митного посту «Північний» складено службову записку на ім'я заступника начальника Житомирської митниці ДФС Афанасьєва В.К., в якій зазначено перелік транспортних засобів щодо яких в ЄАІС ДФС відсутня інформація про вивезення транспортних засобів за межі митної території України, в тому числі автомобіль, ввезений 14.08.2016 позивачем (а.с. 127-128).

05 жовтня 2016 року посадовою особою Житомирської митниці ДФС відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил № 0720/101000014/2016 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 470 МК України. У протоколі також зазначено, що розгляд справи відбудеться 01.12.2016 о 10:00 годині за адресою Житомирської митниці ДФС (а.с. 123-124).

Листом від 07.10.2016 вказаний протокол було направлено позивачу (а.с. 138-139).

24 листопада 2016 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про перенесення розгляду справи про порушення митних правил на середину січня 2017 року у зв'язку із перебуванням на лікуванні та повідомив, що бажає прийняти участь у розгляді справи і скористатись правами, визначеними статтею 498 МК України. Крім того, зазначив, що 21.08.2016 автомобіль вийшов з ладу та знаходився на станції технічного обслуговування автомобілів в м. Києві (а.с. 140-144).

Повідомлення позивача було розглянуто Житомирською митницею ДФС та задоволено, розгляд справи перенесено на 17.01.2017, про що повідомлено позивача листом від 06.12.2016 №1824/П/06-70-20 (а.с. 152).

Проте, 17.01.2017 позивач не з'явився на розгляд справи про порушення митних правил, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.02.2017, про що повідомлено позивача листом від 25.01.2017 №192/П/06-70-20 (а.с. 153-154).

22 лютого 2017 року позивач також не зміг прибути до відповідача через захворювання та призначені процедури, про що повідомив відповідача листом від 18.02.2017 та надав відповідні докази (а.с. 155-157).

23 лютого 2017 року відповідачем направлено лист №517/П/06-70-20 на адресу позивача, в якому зазначено, що розгляд справи, порушеної відносно ОСОБА_3 перенесено та відбудеться 22.03.2017 (а.с. 158-159).

Листом за вх. №261/П/06-70-20 від 23.03.2017 позивач направив клопотання, в якому просив залучити до участі у справі перекладача, оскільки він росіянин та не вивчав українську мову, у зв'язку з чим просив перенести розгляд справи на іншу дату (а.с. 160-161).

У листі від 29.03.2017 відповідач повідомив ОСОБА_3, що розгляд справи про порушення митних правил перенесено та відбудеться 05.04.2017 (а.с. 162).

05 квітня 2017 року заступником начальника Житомирської митниці ДФС управління протидії митним правопорушенням Мірошніченко М.І. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0720/101000014/2016, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн (а.с. 165-168).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивачем 14.08.2016 через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС в митному режимі «транзит» ввезено на митну територію України транспортний засіб «Audi A4», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, однак останній до митного органу вищевказаний транспортний засіб у визначений термін не доставив, чим перевищив більше ніж на десять діб встановлений ст.95 МК України строк доставки вказаного транспортного засобу до митного органу призначення.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення митних правил позивачем був виявлений відповідачем 25.08.2016, що підтверджується службовою запискою на ім'я заступника начальника Житомирської митниці ДФС. Тобто, граничний термін притягнення позивача до відповідальності сплив 25.02.2017, тому у даному випадку оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил від № 0720/101000014/2016 від 05.04.2017 є протиправною, оскільки прийнята посадовою особою відповідача поза межами строків, що передбачені чинним законодавством України, тому така постанова підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги щодо закриття провадження у справі про порушення митних правил задоволенню не підлягають, оскільки це виключна компетенція відповідача, а не суду.

Крім того, оскільки законодавством передбачено можливість відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги виключно адвокатом, а документів, що підтверджують право ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на зайняття адвокатською діяльністю матеріали справи не містять, тому підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відсутні.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України).

Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною першою статті 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до частини другої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення.

У теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Як свідчать матеріали справи, 05 жовтня 2016 року посадовою особою Житомирської митниці ДФС відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил № 0720/101000014/2016 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 470 МК України. У протоколі також зазначено, що розгляд справи відбудеться 01.12.2016 о 10:00 годині за адресою Житомирської митниці ДФС (а.с. 123-124).

Листом від 07.10.2016 вказаний протокол було направлено позивачу (а.с. 138-139).

У подальшому, у зв'язку з надходженнями до митного органу клопотань позивача про перенесення розгляду справи від 24 листопада 2016 року, від 18 лютого 2017 року, від 23 березня 2017 року на неодноразові виклики Житомирською митниці Державної фіскальної служби від 07.10.2016, від 06.12.2016, від 25.01.2017, від 23.02.2017, від 29.03.2017, розгляд справи про адміністративне правопорушення постійно переносився для надання позивачем відповідних пояснень.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про порушення відповідачем права на особисту участь позивача при розгляді справи про порушення митних правил, не свідчать про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність накладення стягнення за вчинене порушення, оскільки позивач неодноразово повідомлявся про місце і час розгляду справи та розгляд його цієї справи переносився за клопотанням останього.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 (справа № 756/15580/16-а).

При цьому, ні станом на 05.10.2017 (на момент складання протоколу про порушення митних правил) та на 05.04.2017 (на момент винесення постанови у справі про порушення митних правил) транспортний засіб «Audi A4», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, позивачем за межі митної території не вивезено, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Доводи позивача про те, що у зв'язку із поломкою ввезеного ним автомобіля він не зміг у встановлений законом строк вивезти його за межі митної території колегія суддів не приймає до уваги, оскільки надані позивачем документи свідчать лише про ремонт транспорного засобу у період з 23.08.2016 по 05.09.2016 (а.с. 145-151), що не виключає можливості його доставки на митницю після здійснення ремонтних робіт.

Інших доказів щодо несправності автомобіля на момент винесення оскаржуваної постанови позивачем не надано.

Крім того, доказів, які підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб позивачем надано до суду не було.

Посилання позивача на стан свого здоров'я, який не дозволяв керувати йому транспортними засобами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з наданих до суду документів вбачається перебування позивача на лікуванні лише у період з 13.05.2016 по 10.06.2016, та з 12.06.2016 по 14.06.2016 (а.с. 17).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст.470 МК України.

Вказані обставини не були спростовані позивачем відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Стосовно тверджень позивача щодо неправильного зазначення його прізвища «Павліковський» замість «Павліковский» в постанові № 0720/101000014/2016 від 05.04.2017 колегія суддів зазначає, що вказана помилка не призвела до неправильного вирішення справи про порушення митних правил, оскільки протокол про порушення митних правил від 05.10.2016 складено відносно ОСОБА_3

Крім того, в суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що постанова №0720/101000014/2016 від 05.04.2017 складена відносно нього як громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Литва, м. Алітус, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2

Щодо порушення митним органом процесуального строку накладення адміністративного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно зі ст. 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2016 року заступником начальника митного посту «Північний» складено службову записку на ім'я заступника начальника Житомирської митниці ДФС Афанасьєва В.К., в якій зазначено перелік транспортних засобів щодо яких в ЄАІС ДФС відсутня інформація про вивезення транспортних засобів за межі митної території України, в тому числі автомобіль, ввезений 14.08.2016 позивачем (а.с. 127-128).

Листом заступника начальника Житомирської митниці ДФС від 30.08.2016 №1273/7/06-70-20 доручено здійснити відповідні заходи реагування з метою опитування нижчевказаних громадян, в тому числі і позивача та встановлення в їх діях ознак порушень митних правил (а.с. 129-130).

Так, факт порушення перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб у зв'язку з ввезенням на територію України позивачем автомобіля марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 був встановлений 05 жовтня 2016 року після проведення відповідної перевірки, у зв'язку з чим і був у вказаний день складений протокол про порушення митних правил (а.с. 123-124).

У подальшому, постановою Житомирської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0720/101000014/2016 від 05 квітня 2017 року, визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн (а.с. 165-168).

Однак, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був.

При цьому, діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 (справа №450/2731/15-а).

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процессуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Аналогічні положення закріплено в статті 253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки граничний термін притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил спливав 06 квітня 2017 року, у зв'язку зі встановленням відповідачем факту порушення митних правил 05.10.2016 та складенням відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак, відповідач приймаючи оскаржувану постанову 05 квітня 2017 року не порушив вимоги ст. 467 МК України.

Відповідно до частини першої ст. 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно зі статтею 525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Отже, справу про порушення митних правил розглянуто уповноваженим органом, а при винесенні постанови дотримані вимоги ст.ст.523-527 МК України.

За правилами частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, митний орган при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 286 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини третьої статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, оскільки предметом у даній справі є притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду даної справи є остаточною та оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити в частині задоволення позовних вимог.

В решті - рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 19 червня 2018 року.