Вирок № 7478334, 08.12.2009, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 1-125/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2009 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

з участю прокурора Арнаута Я.М.

та підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 – Волинського району Житомирської області, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: - вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 30 червня 1975 року за ч. 2 ст. 122 КК України до 5 років позбавлення волі;

- вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 21 червня 1982 року за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 09 вересня 1985 року за ч. 3 ст. 206 КК України до 6 років позбавлення волі;

- вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 17 квітня 1991 року за ч. 3 ст.140, ст. 208, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі;

- вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 27 травня 1998 року за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.. 26 КК визнаний особливо небезпечним рецидивістом;

- вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 22 квітня 2008 року за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 22 квітня 2009 році року по закінченню строку відбуття покарання, - за ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и в:

На початку серпня 2009 року, ОСОБА_1 під час перебування на території колишнього військового полігону, що розташований у районі міста Новоград–Волинський Житомирської області знайшов дикоростучий кущ коноплі, з якого обірвав листя з метою виготовлення наркотичного засобу. Шляхом сушіння листя та його подрібнення, виготовив наркотичний засіб, який склав у поліетиленовий пакет і заховав біля цегляної стіни, яка знаходиться на території полігону. 15 вересня 2009 року ОСОБА_1 на полігоні розфасував наркотичний засіб у чотири згортки з метою подальшого збуту по ціні 40–50 гривень за порцію. Виготовлений наркотичний засіб ОСОБА_1 перевозив залізничним транспортом у місто Могилів–Подільський Вінницької області з метою збуту. 17 вересня 2009 року о 22 годині 36 хвилин ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції в тамбурі вагону № 2 приміського поїзду № 6335 сполученням «Жмеринка – Могилів-Подільський» на станції Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області. Відповідно до висновку експерта, виявлена і вилучена у ОСОБА_1 речовина

являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, і його вага у висушеному стані становить 41,87 грама.

Допитаний судом підсудний свою вину в інкримінованому злочині визнав частково і пояснив: 22.04.2009 року він був звільнений з місць позбавлення волі і поїхав у своє село, але, приїхавши, дізнався, що його рідна сестра продала будинок, а його виписала. Не маючи постійного місця проживання, він був змушений поїхати до свого знайомого у м. Новоград-Волинський погостювати. Знайомий жив неподалік полігону. Гуляючи полігоном, він знайшов кущ коноплі, обірвав з нього листя, на полігоні ж і висушив його і мав на меті періодично самостійно вживати як наркотичний засіб. З метою власного вживання наркотичного засобу, він розфасував його у чотири згортки, поклав до різних кишень штанів і сів у який-небудь поїзд і поїхав. На станції Котюжани його затримали і оглянули працівники міліції, виявили наркотичний засіб. З моменту його затримання до моменту особистого огляду пройшло біля двох годин, тому він, оскільки не має де жити, вирішив, що було б непогано перезимувати в СІЗО, а тому видумав версію про перевезення наркотиків з метою збуту, бо знає, що за цей злочин запобіжний захід можуть обрати у виді утримання під вартою.

Підсудний відмовився від допиту свідків у судовому засіданні, заявивши, що не оспорює ті фактичні обставини справи, про які вони стверджують, визнає їх за правдиві і достовірні.

Однак, зважаючи на невизнання підсудним вини за злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, суд постановив дослідити всі обставини справи у повному об’ємі.

Так, допитані судом свідки – поняті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду показали, що на запрошення працівників ЛВ міліції, 17.09.2009 року були присутні при особистому огляді на станції Котюжани пасажира електропоїзда «Жмеринка – Могилів-Подільський» ОСОБА_1 Огляд було проведено одразу після відправки електропоїзда, тобто приблизно о 22 год. 50 хв. В передніх та задніх кишенях штанів затриманого було виявлено чотири паперових (газетних) згортки, в яких була подрібнена рослинна речовина, казали, що то наркотик. На запитання працівників міліції, ОСОБА_1 пояснював, що він хотів поїхати до родичів в ОСОБА_4, але не мав грошей, а тому вирішив продати подрібнене листя коноплі по 40-50 гривень у м. Могилів-Подільський та виручити з цього гроші. Як пояснив затриманий, листя конопель він зірвав і сушив на полігоні в Новоград-Волинському.

Підсудний ОСОБА_1 заявив суду, що свідки розповіли суду ту правду, яку він видумав для того, щоб йому обрали міру запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

Рапортом виконуючого обов’язки начальника ЛПМ на ст. Могилів-Подільський лейтенанта міліції ОСОБА_4 (а.с. 3), протоколом особистого огляду ОСОБА_1 від 17.09.2009 року (а.с. 5), таблицею до протоколу особистого огляду (а.с. 6), протоколом зважування від 18.09.2009 року (а.с. 7), а також первинними поясненнями затриманого (а.с. 11-12) та понятих (а.с. 13, 14), протоколами допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного (а.с. 36-37) та обвинуваченого (а.с. 67-68), стверджується, що саме ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив, зберігав і перевозив з метою збуту наркотичні засоби.

Суд критично відносить до показань підсудного про те, що насправді він придбав, виготовив, зберігав і перевозив наркотичні засоби для власного вживання, а оговорив себе навмисно з метою, щоб до нього обрали міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою і таким чином, щоб він

- 2 -

провів зиму в СІЗО, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі залишився без житла. Суд не надає віри таким показанням, вважаючи, що вони є способом захисту від обвинувачення у скоєнні тяжкого злочину, з огляду на наступне:

- по-перше, особистий огляд ОСОБА_1 проводився одразу після його затримання о 22-ій годині 50 хвилин, про що ствердили суду свідки-поняті та доводить протокол особистого огляду (а.с. 5). Таким чином ОСОБА_1 не мав можливості та часу вигадувати історію, якби вона не була правдою;

- по-друге, в судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що він ніколи не чув про місто Могилів-Подільський і не знав, що воно знаходиться через кордон з Молдовою. Однак, саме про нього він говорив при понятих, коли розповідав про мету збуту там наркотичних засобів і про те, що він звідти мав їхати до ОСОБА_4.

- по-третє, з огляду на кримінальне минуле підсудного (а.с. 41-45) у суду не залишається сумніву в тому, що підсудний чудово орієнтується в класифікації злочинів в залежності від їх тяжкості, крім того, що незалежно від кваліфікації злочину досудовим слідством, він міг бути взятий під варту з врахуванням попередніх непогашених судимостей, відсутності постійного місця проживання і т.п.;

- по-четверте, неправдоподібно звучать пояснення підсудного про те, що він розфасував наркотичний засіб тільки для того, аби його не було видно із кишені штанів. Так, з показань самого підсудного та свідків слідує, що при ОСОБА_1 була ще й сумка, в яку непомітно для стороннього ока можна було покласти наркотик. Крім того, з висновків спеціаліста та експерта (а.с. 21-23, 28-30) слідує, що наркотичний засіб було розфасовано у чотири пакунка практично однакової ваги, що характерно для мети збуту.

Згідно висновку спеціаліста № 2104 від 18.09.2009 року (а.с. 21-23) та висновком експерта № 1338 від 25.09.2009 р. (а.с. 28-30), надана на дослідження речовина рослинного походження, яка була вилучена у ОСОБА_1 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом і її вага у висушеному стані складає 41,87 грама.

Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю у відповідності з чинним законодавством України, затвердженим постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року, канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконні придбання, виготовлення, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, зокрема, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до класифікації злочинів, визначених ст. 12 КК України, є тяжким; особу винного, який не має постійного місця проживання, що стверджується показаннями самого підсудного, попереднім вироком (а.с. 45а) щодо нього, який головою атестаційної комісії з останнього місця відбування покарання у виді позбавлення волі характеризується як пасивний в роботі, самоосвіті, суспільному житті, нахабний та зухвалий за характером (а.с. 46), який має сім непогашених судимостей (а.с. 41-45) за умисні злочини. Досудовим слідством ОСОБА_1 до обставини, що пом'якшують покарання, віднесено щире каяття. Суд враховує каяття ОСОБА_1 на стадії досудового слідства і не вбачає такого під час судового слідства. Обставини, що обтяжують покарання, в діях ОСОБА_1 відсутні.

На підставі викладеного, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначати покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи, що від злочину ОСОБА_1 не настало будь-яких негативних наслідків,

велике бажання підсудного отримати останній шанс на виправлення, суд вважає за можливе строк покарання визначити ближчий до мінімального, визначеного санкцією інкримінованої частини статті 307 КК України – шість років з конфіскацією майна.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України речові докази у справі – 41,87 грама канабісу - мають бути знищені. Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу суд не вбачає. Строк покарання засудженому слід рахувати з моменту його затримання – 18 вересня 2009 року.

Відповідно до ст. 91 КПК України до судових витрат належать в тому числі суми, витрачені на дослідження речових доказів. В справі проведено експертне дослідження (а.с. 21-23) та експертизу (а.с. 28-30) наркотичних засобів і на їх проведення витрачено 600 (шістсот) гривень 96 копійок (а.с. 20, 27). Судові витрати покладаються на засуджених (ч. 1 ст. 93 КПК України).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді шести років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання – 18 вересня 2009 року.

Речові докази по справі – канабіс масою 41,87 грама - знищити.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без зміни – утримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (р/р 35227002000019, код 24525055, банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, призначення платежу: хімічне дослідження № 2104, хімічна експертиза № 1337) 600 (шістсот) гривень 96 копійок судових витрат.

На вирок протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту вручення копії вироку, - може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: ___