Постанова № 74783330, 05.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2018 року справа № 808/315/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року

у справі № 808/315/18

за позовом ОСОБА_1

до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 05 липня 2017 року з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено йому у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.07.2017 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. А саме: визнано протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язано Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 грудня 2017 року з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано наявністю у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в частині збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із дати звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Встановивши те, що із такою заявою позивач звернувся 05.12.2017, суд першої інстанції вказав на відсутність правових підстав для задоволення позову та перерахунку пенсії з 05 липня 2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині перерахування пенсії починаючи з 01.12.2017 та прийняти нове, яким позов задовольнити в частині перерахування пенсії з 05.07.2017. Позивач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ч.2 ст.122 КАС України, якою визначено шестимісячний строк звернення до суду із позовом. Позивач вказує на те, що він мав право на перерахунок пенсії і до звернення із заявою від 05.12.2017, але відповідач самостійно не виконував вимоги закону. З цих підстав, позивач вказує на те, що ним вірно визначено час, з якого слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, враховуючи дату звернення з позовом до суду та вимоги ч.2 ст.122 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2018.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без її участі та просив змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині періоду задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 205, ст.311 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком, призначеної у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV від 09.07.2003). Пенсія призначена із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.01.2004 пенсія позивачу перерахована відповідно до вимог ст.ст.27, 40 Закону України № 1058-IV.

05 грудня 2017 року позивач звернулася із заявою до Енергодарського об’єднаного УПФУ в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії з моменту призначення відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 15 років (а.с.13).

Листом №638/В-1 від 19.12.2017 Енергодарське об'єднане УПФУ в Запорізької області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що з 01.01.2004 виплата пенсії позивачу проводиться з урахуванням змін, внесених Законом України № 1058-IV, її розмір розраховано відповідно до ч.1 ст.27, ст. 28 вказаного Закону. Позивачу проводиться доплата згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для встановлення доплати до пенсії за понаднормативний стаж понад 15 років страхового стажу, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік відсутні. В даному випадку положення п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню не підлягають.

Відмова відповідача у перерахунку пенсії, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стала підставою звернення з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

За правилами ст.4 вказаного Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.

В даному випадку, як встановлено судом, відповідачем не спростовано, позивач обрав умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним законом - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII.

Частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017)

Виходячи з наведених правових норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу, якій призначена пенсія на підставі Закону 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Також апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність здійснення такого перерахунку з 01.12.2017 з огляду на подану позивачем до органу Пенсійного фонду України заяву від 05.12.2017.

Посилаючись на положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 , суд правильно встановив, що днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно приписів ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, в редакції станом на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою.

При цьому відповідно до п.2.7 наведеного вище Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абз.5 п.1.7 цього ж Порядку).

За правилами ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, враховуючи межі заявлених позовних вимог, порушене право позивача підлягає відновленню з 01.12.2017 з урахуванням звернення позивача з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду 05.12.2017.

Доводи позивача про неврахування судом положень ч.2 ст.122 КАС України, якою визначено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, апеляційний суд вважає помилковими.

Згідно вказаної процесуальної норми особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, виходячи з наведених правових норм, лише звернення позивача із заявою від 05.12.2017 є свідченням бажання позивача реалізувати своє право на перерахунок його пенсії з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і саме відмова органу Пенсійного фонду в реалізації такого права, оформлена листом 19.12.2017, стала підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що визначальним для встановлення моменту, з якого порушені права позивача підлягають поновленню, є дата звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, з чим законодавець пов’язує обов’язок відповідача щодо реалізації наявного у позивача права на перерахунок пенсії за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії, починаючи з 05 липня 2017 року, відсутні.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі №808/315/18 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко