Рішення № 74782983, 19.06.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/307/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні йому, ОСОБА_1, пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області зарахувати йому, ОСОБА_1, до стажу роботи на посадах прокурорів, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", період роботи на посадах слідчого Чернівецької транспортної прокуратури з 16.11.1998 р. по 24.09.2003 р., старшого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області з 24.09.2003 р. по 21.10.2004 р., слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області з 21.10.2004 р. по 23.11.2004 р., старшого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області з 23.11.2004 р. по 01.02.2008 р. та слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Чернівецької області з 01.02.2008 р. по 25.07.2011 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області призначити йому, ОСОБА_1, пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з дня звернення до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Однак, листом №0805/2-13 від 03.03.2018 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовило йому у призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на прокурорських посадах. Вважає таке рішення протиправним таким, що суперечить нормам чинного законодавства та грубо порушує його конституційне право на соціальне забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції, вказало, що 26.10.2014 р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697 від 14.10.2014 р. та втратив чинність Закон України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 14.10.2014 р.

Відповідно до положень Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014 р. у позивача фактично відсутній стаж на посадах прокурорів (не менше 13 років 6 місяців), який є необхідною складовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вказаного Закону. Крім того, зазначив, що період роботи позивача на посадах слідчого (старшого слідчого) органів прокуратури, враховуючи положення Закону №1697-VІІ, не зараховується до стажу роботи на посадах прокурорів. З огляду на вказані обставини, у відповідача відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача на посадах слідчого до стажу роботи на посадах прокурора, а отже немає і правових підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону №1697-VІІ.

Ухвалою суду від 10.04.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі №824/307/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

З метою з`ясування усіх обставин справи, ухвалою суду від 08.05.2018 р. витребувано з прокуратури Чернівецької області додаткові докази щодо розрахунку вислуги років позивача в органах прокуратури. У зв`язку з наведеним, судом оголошено перерву.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти позову, з підстав наведених у відзиві.

Під час розгляду справи сторонами подано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) з 01.09.1991 р. по 30.09.1996 р. навчався на юридичному факультеті за спеціальністю "правознавство" у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

З грудня 1996 р. по теперішній час позивач працює в органах прокуратури (а.с. 15-17, 31, 50, 57-58).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.02.2018 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

За результатами розгляду вказаної заяви, 03.03.2018 р. відповідач листом №6805/02-13 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на прокурорських посадах 13 років 6 місяців (а.с. 14).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Пенсійне забезпечення прокурорів та працівників прокуратури визначено в Законі України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 р. (далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до ст. 15 Закону №1697-VII прокурором органу прокуратури є:1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прок

Згідно ч. 1 ст. 86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р. - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

У відповідності до ч. 6 ст. 86 Закону №1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст. 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною 8 ст. 86 Закону №1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.(ч. 9, 13 ст. 86 Закону №1697-VII).

Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону №1697-VII положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.) вислуги років не менше - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців. Статус слідчого прокуратури прирівнюється до статусу прокурора органу прокуратури, та зараховується до статусу роботи на прокурорських посадах до початку діяльності державного бюро розслідувань.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону №1697-VII гарантії незалежності прокурора забезпечується належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

У відповідності до ст. ст. 22, 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і формував правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, в т.ч. в прокуратурі (рішення Конституційного суду України від 06.07.1999 р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсації і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційного Суду України вказував, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян під час проходження служби, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба (зокрема) в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність. Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини з їх пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішеннями Конституційного Суду України №1-рп від 13.05.1997 р., № 1-рп/99 від 09.02.1999 року та № 3-рп/2001 від 05.04.2001 р. встановлено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч. 6 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. № 1789-XII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Як вказував у позовній заяві позивач, 21.02.2018 р. він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІ від 14.10.2014 р.

Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви, 03.03.2018 р. відповідач листом №6805/02-13 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років. Аргументуючи відмову, відповідач зазначив, що при розгляді наданих позивачем документів, які дають право на пенсію за вислугу років, йому може бути зараховано половину строку навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю “правознавство” (2 роки 4 місяці 27 днів), час роботи стажистом з 17.12.1996 р по 18.11.1997р. (11 місяців 2 дні), на прокурорських посадах з 19.11.1997 р. по 15.11.1998 р. (11 місяців 27 днів) і з 25.07.2011 р. по 21.02.2018 р. (6 років 6 місяців 28 днів). Водночас, до вислуги років також зараховано період роботи слідчим і старшим слідчим з 16.11.1998 р. по 24.07.2011 р. (12 років 8 місяців 10 днів).

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що загальний стаж роботи позивача склав 23 роки 7 місяців 4 дні, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів 7 років 6 місяців 25 днів. Оскільки, у позивача відсутня вислуга років на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців, передбачена ч. 1 ст. 86 Закону №1697-VІІ необхідна для призначення пенсії, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії (а.с. 14).

Дослідженням трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №2719941 від 17.12.1996 р., біографічної довідки прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області та протоколу засідання комісії з установлення періоду проходження служби (стажу роботи) для виплати надбавки за вислугу років прокуратури Чернівецької області №11 від 25.05.2018 р. судом встановлено, що в трудовий стаж позивача включено наступні періоди:

- з 01.09.1991 р. по 30.06.1996 р. - студент юридичного факультету Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича - 4 роки 10 місяців 0 днів;

- з 17.12.1996 р. по 18.11.1997 р. - стажист на посаді помічника Чернівецького транспортного прокурора у складі Західно-української транспортної прокуратури - 0 років 11 місяців 2 дні;

- з 19.11.1997 р. по 31.10.1998 р. - помічник Чернівецького транспортного прокурора у складі Західно-української транспортної прокуратури - 0 років 11 місяців 13 дні;

- з 01.11.1998 р. по 15.11.1998 р. - помічник Чернівецького транспортного прокурора Чернівецької області - 0 років 0 місяців 15 днів;

- з 16.11.1998 р. по 23.09.2003 р. - слідчий Чернівецької транспортної прокуратури Чернівецької області -4 роки 10 місяців 8 днів;

- з 24.09.2003 р. по 15.12.2003 р. - в.о. старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області - 0 років 2 місяці 22 дні;

- з 16.12.2003 р. по 20.10.2004 р. - старший слідчий слідчого відділу прокуратури Чернівецької області - 0 років 10 місяців 5 днів;

- з 21.10.2004 р. по 22.11.2004 р. - слідчий прокуратури Кіцманського району Чернівецької області - 0 років 1 місяць 2 дні;

- з 23.11.2004 р. по 31.01.2008 р. старший слідчий слідчого відділу прокуратури Чернівецької області - 3 роки 2 місяці 9 днів;

- 01.02.2008 р. по 24.07.2011 р. - слідчий з особливо-важливих справ слідчого відділу Чернівецької області - 3 роки 5 місяців 24 дні;

- 25.07.2011 р. по 27.12.2012 р. - начальник відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та досудовим слідством управління нагляду за додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Чернівецької області - 1 рік 5 місяців 3 дні;

- з 28.12.2012 р. по 06.05.2014 р. - начальник відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області - 1 рік 4 місяці 9 дні;

- з 07.05.2014 р. по 14.12.2015 р. - прокурор Вижницього району Чернівецької області - 1 рік 7 місяців 8 днів;

- з 15.12.2015 р. по теперішній час - прокурор Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області - 2 роки 5 місяців 2 дні.

Загальний стаж роботи склав 26 років 3 місяці 2 дні (а.с. 10-12, 57-58, 59-60).

Як встановлено судом, відповідачем до стажу, який дає право позивачу на пенсію за вислугу років зараховано:

- половину строку навчання у Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю “правознавство” (2 роки 4 місяці 27 днів);

- час роботи стажистом з 17.12.1996 р. по 18.11.1997 р. (11 місяців 2 дні);

- час роботи на прокурорських посадах з 19.11.1997 р. по 15.11.1998 р. (11 місяців 27 днів) і з 25.07.2011 р. по 21.02.2018 р. (6 років 6 місяців 28 днів).

Водночас, до вислуги років також зараховано період роботи слідчим і старшим слідчим з 16.11.1998 р. по 24.07.2011 р. (12 років 8 місяців 10 днів).

Вислуга років позивача склала 23 роки 7 місяців 4 дні, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів 7 років 6 місяців 25 днів. Однак, стаж роботи позивача з 16.11.1998 р. по 25.07.2011 р. (12 років 8 місяців 11 днів) на посадах слідчого та старшого слідчого до вислуги років на посадах прокурорів, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” відповідачем не враховано.

Судом встановлено, що на момент роботи позивача на посаді слідчого прокуратури та на теперішній час, державне бюро розслідувань свою роботу не розпочало.

Таким чином, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на встановлені судом обставини справи та враховуючи пряму вказівку Закону №1697-VII про те, що статус слідчого прокуратури прирівнюється до статусу прокурора органу прокуратури та зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах, суд приходить до висновку, що відповідач не правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" є протиправною.

Статтею 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені норми, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах прокурорів, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" період роботи з 16.11.1998 р. по 23.09.2003 р. - на посадах слідчого Чернівецької транспортної прокуратури; з 24.09.2003 р. по 15.12.2003 р. - в.о. старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 16.12.2003 р. по 20.10.2004 р. - старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 21.10.2004 р. по 22.11.2004 р. - слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області; з 23.11.2004 р. по 31.01.2008 р. - старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 01.02.2008 р. по 24.07.2011 р. - слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Чернівецької області.

З огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, оскільки судом встановлено право позивача на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 21.02.2018 р. - з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн, що підтверджується квитанцією від 05.04.2018 р. №9 (а.с. 18).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2114,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 (вул. Руданського, 9, м. Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1) до стажу роботи на посадах прокурорів, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" період роботи з 16.11.1998 р. по 23.09.2003 р. - на посадах слідчого Чернівецької транспортної прокуратури; з 24.09.2003 р. по 15.12.2003 р. - в.о. старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 16.12.2003 р. по 20.10.2004 р. - старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 21.10.2004 р. по 22.11.2004 р. - слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області; з 23.11.2004 р. по 31.01.2008 р. - старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Чернівецької області; з 01.02.2008 р. по 24.07.2011 р. - слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Чернівецької області.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 (вул. Руданського, 9, м. Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 21.02.2018 р. - з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Руданського, 9, м.Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 2114,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул.Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345).

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький