Рішення № 74782970, 20.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року справа № 823/2068/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі – Головне управління, позивач) подало позов до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, далі – управління ДВС, відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 07.05.2018 ВП № 56080858.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки державний виконавець відповідно до частини 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” вправі винести таку постанову виключно в разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, позивач стверджує, що існують підстави (поважні причини), які унеможливлюють виконання судового рішення, а саме: відсутність фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів (з Державного бюджету України не надходили відповідні кошти для виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії).

Позивач зазначає, що листом від 14.05.2018 № 20103/08-01 Головне управління повідомило державного виконавця про виконання в добровільному порядку судового рішення від 22.01.2018 у справі № 823/2168/17 в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зазначило, що виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведена у встановленому постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова № 103) порядку після виділення додаткових коштів з державного бюджету.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що у зв’язку з невиконанням Головним управлінням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 823/2168/17 та вимог передбачених постановою про відкриття виконавчого провадження № 56080858 від 02.04.2018, а також враховуючи, що позивачем не надано пояснення чи причин невиконання вказаного рішення суду, державним виконавцем 07.05.2018 відповідно до статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” обґрунтовано винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 56080858.

Відповідач стверджує, що у разі відсутності коштів державного бюджету на погашення боргу за рішенням суду боржник мав би надати докази поважності причин неможливості виконання рішення суду, тобто докази того, які саме зусилля та заходи були вжиті боржником на виконання рішення суду, як саме боржник сприяє внесенню відповідних змін до Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік для проведення соціальних виплат, чи звертався він із якимись зверненнями до вищого керівництва з проханням вирішити дане питання.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.06.2018.

18 червня 2018 року представники сторін подали заяву та клопотання про розгляд справи без їх участі.

18 червня 2018 року представник Головного управління подав клопотання, в якому просив вирішити питання щодо відшкодування судового збору, сплаченого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області в розмірі 1762,00 грн з відповідача.

У зв’язку з наданням учасниками справи заяв про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку вирішити спір у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 823/2168/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі – Постанова № 988) та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 31.05.2017 № НОМЕР_1, виданої ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області з 01 січня 2016 року та виплатити пенсію у новому розмірі з врахуванням фактично виплаченої пенсії.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою щодо ОСОБА_1, на виконання рішення суду позивачем 19.03.2018 визначено розмір доплати, який складає 52323,57 грн. Даний розрахунок здійснено на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України № 988, № 103 з 01.01.2016.

За вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили 02.03.2018, видано виконавчий лист, який був звернутий до виконання через органи ДВС - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та 02.04.2018 відкрито виконавче провадження № 56080858. Дана постанова направлена позивачеві 02.04.2018.

07 травня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області складено акт, відповідно до якого встановлено, що станом на 07.05.2018 рішення суду боржником не виконано. Пояснень щодо виконання чи причин не виконання рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від боржника не надходило.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Черкаській області від 07.05.2018 у виконавчому провадженні № 56080858 на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 5100,00 грн на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”. Крім того, зазначено, що рішення суду боржником не виконано. Пояснень щодо виконання чи причин невиконання рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від боржника не надходило.

Оскаржувану постанову 07.05.2018 відповідач направив до Головного управління супровідним листом № 4402/2.1-10, яку останній отримав 11.05.2018.

14 травня 2018 року державному виконавцеві відділу ДВС позивач направив листа № 20103/08-01 про виконання рішення суду, який отриманий відповідачем 15.05.2018, відповідно до якого Головне управління повідомило управління ДВС про те, що ОСОБА_1 перерахована пенсія, однак її виплата буде відбуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідному порядку.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі – Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 823/2168/17 позов задоволено частково та, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 31.05.2017 № НОМЕР_1, виданої ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області з 01 січня 2016 року та виплатити пенсію у новому розмірі з врахуванням фактично виплаченої пенсії.

Вказане рішення набрало законної сили 02.03.2018, а тому, відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 1404-VІІІ є обов’язковою та підлягає виконанню на всій території України.

Як свідчать матеріали справи, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 823/2168/17 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 Головним управлінням виконане, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2303003235/3 ОСОБА_1 від 19.03.2018.

Щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2017 у справі № 823/2168/17 в частині виплати ОСОБА_1 різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку суд зазначає наступне.

Аналіз статей 63, 75 Закону № 1404-VІІІ свідчить, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об’єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

На підставі аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення Головним управлінням в частині виплати ОСОБА_1 різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною 4, п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов’язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

На момент винесення оскаржуваної постанови від 07.05.2018 у виконавчому провадженні № 56080858 у відповідача не було жодного підтвердження того, що Головним управлінням частково виконано рішення та не надходило пояснення позивача щодо поважних причин невиконання рішення суду у іншій частині.

Суд наголошує, що лист Головного управління № 20103/08-01 про виконання рішення суду, відповідно до якого Головне управління повідомило управління ДВС про те, що ОСОБА_2 перерахована пенсія, однак її виплата буде відбуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідному порядку, датований 14.05.2018, а отриманий відповідачем 15.05.2018, тобто через 8 днів після винесення оскаржуваної постанови.

Суд наголошує, що надавати пояснення стосовно виконання чи не виконання судового рішення, яке набрало законної сили відповідно до ч. 4, п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону № 1404-VІІІ є обов’язком боржника.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 07.05.2018 ВП № 56080858 прийнята головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відповідно до вимог чинного законодавства та не вбачає підстав для її скасування.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане 20.06.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк