Рішення № 74782508, 15.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1381/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі – відповідач, Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області/ про:

- визнання протиправними рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, прийнятого відповідно до розпорядження Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області “Про призначення пенсій” у формі протоколу №6334 від 24 жовтня 2017 року в частині призначення ОСОБА_1 з 13 вересня 2017 року довічного грошового утримання судді у відставці у мінімальному розмірі 80 відсотків від розміру заробітку та рішення №90 від 04 березня 2018 року про відмову здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми виплаченої у 2017 році матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 16000 грн;

- скасування рішення №90 від 04 березня 2018 року про відмову здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми виплаченої у 2017 році матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 16000 грн;

- зобов'язання здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі наданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області розрахунку стажу судді Степури Андрія Анатолійовича, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді з урахуванням суми виплаченої у 2017 році матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 16000 грн згідно довідки ТУ ДСА України в Полтавській області №02/499/2018 від 29 січня 2018 року без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з часу виникнення права на отримання довічного грошового утримання, тобто з 13 вересня 2017 року;

- зобов'язання виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання з часу виникнення права на отримання довічного грошового утримання, тобто з 13 вересня 2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він з 02 серпня 2007 року працював на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області та 12 вересня 2017 року звільнений у відставку. 04 жовтня 2017 року він звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Протоколом №6334 від 24 жовтня 2017 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 13 вересня 2017 року у розмірі 80% від суддівської винагороди без врахування до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довідного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання у вищому навчальному закладі за денною формою навчання, служби на посадах слідчого та прокурора, а також матеріальної допомоги на оздоровлення. 14 березня 2018 року він звернувся до Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області №02/499/2018 від 29 січня 2018 року. Рішенням №90 від 19 березня 2018 року йому відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 березня 2018 року, оскільки надана позивачем довідка не відповідає вимогам Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 /в редакції 20 березня 2017 року №5-1/ та матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» /а.с. 7-11/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що позивачу призначене щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % суддівської винагороди згідно із частиною 3 статті 141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року №2453 у редакції Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12 лютого 2015 року №192. Відповідно до статті 135, пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року №1402 та статті 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року №2453 матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому не може бути врахована при призначенні та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 /а.с.51-53/.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 2007 року працював на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області та 12 вересня 2017 року звільнений у відставку, що підтверджується трудовою книжкою серії БТ-І №6100396, рішенням Вищої ради правосуддя №2758/О/15-17 від 12 вересня 2017 року та наказом Голови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області №2.17 від 12 вересня 2017 року /а.с. 15-16, 27-34/.

04 жовтня 2017 року позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки про розмір суддівської винагороди №02/1835/2017 від 13 вересня 2017 року та Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, складеного Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області /а.с.59-60/.

Протоколом №6334 від 24 жовтня 2017 року Кременчуцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 13 вересня 2017 року у розмірі 80% суддівської винагороди /а.с. 57/.

Відповідно до протоколу відомостей про роботу до стажу на посаді судді зараховано стаж роботи в Крюківському районному суді м. Кременчука Полтавської області з 02 серпня 2007 року по 12 вересня 2017 року /а.с. 58 зворот/.

Згідно із Розрахунком стажу, складеним Кременчуцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області, та протоколом № 6334 від 24 жовтня 2017 року стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області складає 10 років 1 місяць 11 днів, на посадах слідчого - 10 років 0 місяців 23 дня, на посадах прокурора - 6 років 2 місяці 28 днів, на військовій службі - 1 рік 11 місяців 12 днів /а.с. 57-57 зворот/.

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, складеного Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, а також трудової книжки БТ-І №6100396, диплому ТВ №869713 та військового квитка НУ № 7891155, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 30 років 3 місяці 14 днів, з яких: стаж на військовій службі складає 01 рік 11 місяців 12 днів (з 24 травня 1983 року по 05 травня 1985 року), навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського – 1 рік 11 місяців 00 днів (з 01 вересня 1985 року по 30 червня 1989 року), стаж роботи на посадах прокурора – 6 років 2 місяці 28 днів (з 24 січня 1989 року по 31 січня 1990 року, з 13 травня 2002 року по 31 грудня 2003 року, 01 січня 2004 року по 01 серпня 2007 року), на посадах слідчого – 10 років 0 місяців 23 дні (з 12 лютого 1990 року по 14 вересня 1996 року, з 02 грудня 1997 року по 21 травня 2001 року) та на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області – 10 років 1 місяць 11 днів (з 02 серпня 2007 року по 12 вересня 20017 року) /а.с.17-19, 27-34/.

14 березня 2018 року позивач звернувся до Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області №02/499/2018 від 29 січня 2018 року /а.с. 88, 89/.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №90 від 19 березня 2018 року позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 березня 2018 року, оскільки надана позивачем довідка не відповідає вимогам Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 /в редакції від 20 березня 2017 року №5-1/ та матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» /а.с.90/.

Вважаючи протиправними рішення відповідача щодо призначення йому довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, оформленого протоколом №6334 від 24 жовтня 2017 року, та рішення №90 від 19 березня 2018 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

На момент звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Закону право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За правилом частини 1 статті 116 цього Закону суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Водночас відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 02 серпня 2007 року, а тому правовідносини щодо визначення стажу роботи на посаді судді регулюються Законом України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року № 2862 та Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” від 10 липня 1995 року № 584/95.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року № 2862 /у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді/ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” /у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді та діючій до 01 березня 2008 року/ передбачалось, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Отже, з аналізу законодавства, яке діяло на момент призначення позивача суддею, слідує, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби, час роботи на посаді судді, на посадах прокурорів і слідчих.

При цьому стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 127/20301/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72486477), від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72693729), від 22 березня 2018 року у справі №520/5412/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72965085), від 22 травня 2018 року у справі №490/1719/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74173400).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, підлягають зарахуванню періоди: проходження ним військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів, навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 00 днів, роботи на посадах прокурора - 6 років 2 місяці 28 днів, на посадах слідчого - 10 років 0 місяців 23 дня та на посаді судді Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області - 10 років 1 місяць 11 днів.

Оскільки загальний стаж роботи позивача на посаді судді складає понад 20 років (а саме: 30 років 3 місяці 14 днів), то позивач має право на збільшення щомісячного довічного грошового утримання на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді та становить 90 відсотків.

Таким чином, рішення Кременчуцького ОУ ПФУ у Полтавській області, оформлене протоколом №5334 від 24 жовтня 2017 року про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % суддівської винагороди, є протиправним та підлягає скасуванню у частині встановлення зазначеного розміру.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на це, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України та зобов’язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, окрім здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди, ще й призначити щомісячне довічне грошове утримання у такому розмірі.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №90 від 04 березня 2018 року про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який встановлює розмір, склад та порядок обчислення суддівської винагороди, є Закон України “Про судоустрій та статус суддів” №1402 від 02.06.2016 /у редакції, чинній на момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання/.

За змістом пункту 25 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII у випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, обчислення суддівської винагороди здійснюється відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Відповідно до частини 2 статті 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року №2453 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені і у Законі України “Про судоустрій та статус суддів” №1402 від 02.06.2016.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому рішення №90 від 04 березня 2018 року є правомірним, а позовна вимога про визнання протиправним та скасувати цього рішення - необґрунтованою.

Посилання позивача на положення Закону України "Про оплату праці", Інструкції №5 "Зі статистики заробітної плати", статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є безпідставними, оскільки частиною 1 статті 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402 від 02.06.2016 встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Також є безпідставним посилання позивача на висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України “Про державну службу”, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, розмір, склад та порядок обчислення якого визначається спеціальним законом про судоустрій і статус суддів.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 738/1343/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72486547), від 20 березня 2018 року у справі № 749/951/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72833046), від 20 березня 2018 року у справі №736/964/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72867018), від 17 квітня 2018 року у справі №352/1918/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73486775), від 25 квітня 2018 року у справі №333/4196/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73700444), від 15 травня 2018 року у справі №750/8196/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74003170), від 23 травня 2018 року у справі №750/6865/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74204121).

Таким чином, у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн (за дві вимоги немайнового характеру), при цьому суд дійшов висновку про задоволення однієї немайнової вимоги та відмови у задоволенні іншої немайнової вимоги, сума судового збору відповідно до задоволеної частини вимог складає 704,80 грн. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання цього судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39622, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання рішень протиправними та їх скасування і зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, оформлене протоколом №5334 від 24 жовтня 2017 року, в частині встановлення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 % суддівської винагороди.

Зобов’язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39622, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 13 вересня 2017 року щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди та перерахувати і виплатити вказане щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням раніше виплачених сум без обмежень граничного розміру виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39622, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_2