Рішення № 74782471, 19.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1955/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ОУФ ВПП ДФС по проведенню камеральної перевірки даних, даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період 01.08.2017-17.03.2018, оформлені актом від 20.03.2018 № 44/28-10-49-07/01125672/9; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 20.03.2018 № 44/28-10-49-07/01125672/9 висновки щодо виявлених порушень, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, містять відомості, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Так, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно з ст. 120-1 ПК України застосовано штраф в розмірі 13991,19 грн. Позивач зазначає, що сама камеральна перевірка проведена незаконно, так як п.76.3 ст.76, п.200.10 ст.200 ПКУ уможливлює проведення такої камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, тоді як перевірка позивача проведена за період з 01.08.2017 по 16.03.2018, а порушення були виявлені в періоді з вересня 2017 р. по грудень 2017 р. Крім того, Підприємство діяло на підставі офіційного роз’яснення ДФС, розміщеного на сайті 28.11.2017, та з урахуванням роз’яснення від 13.12.2017. Також 14.12.2017 у зв’язку з технічними роботами на магістралях зв’язку, які виконувались ПАТ «Укртелеком» був відсутній Інтернет та пов’язані з ним сервіси, а саме в програмі МеДОК не було можливості відправки накладних та розрахунків коригувань. Пізніше ДФС було надано нове роз’яснення стосовно складання розрахунків коригувань до податкових накладних, але програмне забезпечення ще не було налаштоване під це роз’яснення. Отже 15.12.2017 розрахунки коригування на збільшення податкового зобов’язання програмне забезпечення не реєструвало ні по старому, ні по новому роз’ясненням. Також оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строку, встановленого п.86.8 ст.86 ПКУ – більше ніж через 10 робочих днів з дня отримання Підприємством акту перевірки. Зважаючи на те, що з боку Підприємства було виконано всі необхідні дії стосовно своєчасної реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, у зв’язку із чим порушення встановленого терміну реєстрації ПН в ЄРПН відбулося не з вини позивача, а тому застосування фінансової відповідальності в такому випадку є необґрунтованим.

Ухвалою судді від 14.05.2018 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 04.06.2018 о 11:30 год.

01.06.2018 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Так, перевіркою встановлено порушення строків реєстрації ПН в ЄРПН, за що ПКУ передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафу. Перевірка проведена у відповідності до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ та в ході її проведення встановлено низку ПН, які не були зареєстровані в Реєстрі з дотриманням ст. 201, 120-1 ПКУ. Виявлені позивачем недоліки усунуті викладеною у відзиві таблицею, де виправлено допущені перевіряючими помилки.

В судовому засіданні 04.06.2018 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача про надання часу для ознайомлення з відзивом на 19.06.2018 о 11:00 год.

18.06.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Від представника позивача до суду надійшла заява, згідно якої позивач позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі частини 9 статті 205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що в порядку ст. 76 та відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України співробітниками Одеського управління Офісу ВПП ДФС України проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання ДП «МТП «Чорноморськ» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2017 по 16.03.2017, за результатами якої складений акт від 20.03.2018 № 44/28-10-49-07/01125672/9.

Вирішуючи спір, суд враховує, що камеральні перевірки є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 Кодексу (у редакції з 01.01.2017) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

Згідно акту, проведеною 20.03.2018 перевіркою охоплено період з 01.08.2017 по 16.03.2018, в якому встановлено порушення реєстрації в ЄРПН з порушенням встановлених термінів ПН від 31.08.2017, від 28.11.2017 (зареєстровані 18.09.2017), від 28.11.2017 (зареєстровані 18.12.2017) від 07 та 09.11.2017 (зареєстровані 18.12.2017)

Таким чином перевіряючими не дотримано вимоги ПК України в частині відведеного строку проведення камеральної перевірки реєстрації ПН в ЄРПН.

В той же час суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Порушення вимог законодавства рішенням чи діями суб’єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такого висновку дотримується Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23 січня 2014 року.

Неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зазначив Вищий адміністративний суд в ухвалі К/800/7626/14 826/9638/13-а від 25.09.2014 р.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд також враховує, що «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення п.1 прохальної частини адміністративного позову, оскільки такий спосіб захисту не забезпечує відновлення порушеного права позивача, за судовим захистом якого він звернувся з цим позовом.

Поряд із тим, належним способом захисту порушеного права в розглядуваній справі є оскарження прийнятого за результатами контрольного заходу акту індивідуальної дії – податкового повідомлення-рішення від 11.04.2018 № НОМЕР_1.

Так, перевіркою встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 81604,30 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Одеським управлінням Офісу ВПП ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 № НОМЕР_1, яким застосовано штраф в розмірі 13991,19 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.

При вирішення зазначеного спору дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на матеріали справи, камеральною перевіркою встановлено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням встановлених ст. 201 ПКУ термінів:

1. № 1228 від 31.08.2017 на суму 480,92 грн. – дата реєстрації 18.09.2017 (3 дня затримки);

2. № 1234 від 31.08.2017 на суму 6302,96 грн. – дата реєстрації 18.09.2017 (3 дня затримки);

3. № 1230 від 31.08.2017 на суму 673,60 грн. – дата реєстрації 18.09.2017 (3 дня затримки);

4. № 1229 від 31.08.2017 на суму 538,88 грн. – дата реєстрації 18.09.2017 (3 дня затримки);

5. № 987 від 28.11.2017 на сум 2338,88 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

6. № 1011 від 28.11.2017 на суму 2247,81 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

7. № 988 від 28.11.2017 на суму 2381,05 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

8. № 1012 від 28.11.2017 на суму 2288,27 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

9. № 1007 № від 28.11.2017 на суму 2378,67 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

10. № 1008 від 28.11.2017 на суму 2426,24 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

11. № 1010 від 28.11.2017 на суму 1239,50 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (3 дня затримки);

12. № 1418 від 09.11.2017 на суму 8500 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (18 днів затримки);

13. № 1419 від 03.11.2017 на суму 40000 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (18 днів затримки);

14. № 1419 від 07.11.2017 на суму 9807,48 грн. – дата реєстрації 18.12.2017 (18 днів затримки).

При цьому у відзиві на позовну заяву представник відповідача погодився із зауваженнями позивача щодо допущених в акті перевірки помилок, а саме щодо ПН № 1229 (в частині № у ЄРПН); ПН № 1012 (в частині номеру у ЄРПН); ПН № 1418 (в частині дати ПН - 03.11.2017; суми – 40000 грн. та суми ШС – 8000 грн.); ПН № 1419 (в частині номеру у ЄРПНУ; дати ПН - 07.11.2017; суми ПН – 9807,48 грн. та суми ШС - 1961,50 грн.); ПН № 1420 (в частині номеру ПН 1420 замість 1419; номеру в ЄРПН; дати – 09.11.2017; суми ПН – 8500 грн. та суми ШС – 1700 грн.).

З цього приводу представником відповідача у відзиві зазначено «у зв’язку з виявленими помилками… таблицю викласти в такій редакції», і приведено таблицю, яку позивач навів у позовній заяві. Однак згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (а.с. 212), в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладені недостовірні дані, які помилково зазначені в акті перевірки, отже розрахунок штрафних (фінансових) санкцій є невірним, що є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до п.86.2 ст.86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.86.8 цієї ж статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на матеріали справи, акт камеральної перевірки від 20.03.2018 № 44/28-10-49-07/01125672/9 отримано ДП «МТП «Чорноморськ» 23.03.2018, тоді як спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 прийнято 11.04.2018, тобто більше ніж через 10 днів (10 робочий день – 06.04.2018), чим не дотримано викладених вище вимог податкового законодавства.

В той же час суд вважає за необхідне також перевірити, чи додержано позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 7 розділу III "Інструкції з підготовки і подання податкових документів у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку", затвердженої 10.04.2008 наказом Державної податкової адміністрації України N 233 (втратила чинність 15.11.2017), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за N 320/15011, п. 2 та п. 6 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого 31.12.2015 наказом Міністерства фінансів України N 1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, при реєстрації ПН в ЄРПН.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

В той же час, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.

Про фактичне дотримання ДП «МТП «Чорноморськ» строків реєстрації розрахунків коригування свідчать вчасно надіслані розрахунки коригування та квитанції з відмовою в їх реєстрації, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому підставою для відмови у реєстрації, наприклад коригованої ПН № 366 (а.с. 22) зазначено порушення вимог порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, а саме: у графі «номенклатура товарів/послуг» зазначено «Оренда нерухомого майна», тоді як в податковій накладній, яка коригується, зазначено «Оренда приміщень».

В той же час згідно роз’яснення ДФС України, розміщеного на офіційному сайті, якщо після отримання попередньої оплати та складання ПН, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів / послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари / послуги, ні кошти не повертаються), постачальника (продавець) складає два розрахунки коригування до ПН, складеної на дату отримання попередньої оплати:

у першому зі знаком «-» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів / послуг;

у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів / послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.

З урахуванням вказаного роз’яснення 13.12.2017 розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення податкового зобов’язання були зареєстровані покупцями (отримувачів) товарів / послуг.

Також, 14.12.2017 у зв’язку з технічними роботами на магістралях зв’язку, які виконувались ПАТ «Укртелеком» був відсутній Інтернет та пов’язані з ним сервіси, а саме у програмі МеДОК не було можливості відправки податкових накладних та розрахунків коригувань (а.с. 18).

Пізніше ДФС надано нове роз’яснення щодо складання розрахунків коригування до податкових накладних, але програмне забезпечення ще не було приведено у відповідність (а.с. 19-20). Отже, 15.12.2017 розрахунки коригування на збільшення податкового зобов’язання програмне забезпечення не реєструвало ні за попереднім роз’ясненням, ні за поточним.

Таким чином, ДП «МТП «Чорноморськ» було вичерпано всіх заходів задля своєчасної реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, втім, з незалежних від нього причин, вказана реєстрація була здійснення із запізненням.

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, доводи платника податків про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу згідно з оскаржуваним актом індивідуальної є обґрунтованими та правомірними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.01.2018 N К/9901/246/17 (справа № 815/2745/17), який, в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

За обставин справи, відповідачем не наведено вагомих та ґрунтовних доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, наявне визнання допущених в ході перевірки помилок, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі встановлених фактів суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку із чим податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 № НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 3524 грн. (1762 х 2), позивачу у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 1762 грн. – пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (65001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; 01125672) до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1; 40980109) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.04.2018 № НОМЕР_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» судові витрати у розмірі 1762 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.