Рішення № 74782283, 11.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1260/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 813/1260/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Львівської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 1200 кв.м. на вулиці Замарстинівській у місті Львові в садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско».

- зобов’язати Львівську міську раду, у місячний строк з дня набранням рішенням законної сили, надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 1200 кв.м. на вулиці Замарстинівській у місті Львові в садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м., на вулиці Замарстинівській у місті Львові в садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско».

23.05.2017 року Львівська міська рада листом за №2403-2807 відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позивач зазначає, що згідно п. 3 ст. 65 регламенту Львівської міської ради, затвердженого ухвалою від 31.03.2011 року №304, відхилені проекти ухвал можуть повторно виноситись на розгляд ради на наступній сесії, відтак позивач 30.08.2017 року повторно звернулась до Львівської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

09.10.2017 року Львівська міська рада листом за №0001-993 відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Підставою для відмови стала відсутність погодження сесії Львівської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва.

Таку відмову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки законодавцем визначено вичерпний перелік на підставі, яких допускається відмова у наданні згаданого дозволу.

Законною підставою відмови заявнику можуть бути лише мотивовані заперечення органу місцевого самоврядування, які передбачені виключно законом (ч.7 ст.118 ЗК України) та надані у встановлений законом строк.

Проте, зазначена у листі підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачена Земельним кодексом України.

Наведене свідчить про те, що відповідач діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, а саме відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для садівництва, з підстав які не передбачені положеннями ст.118 ЗК України (містить вичерпний перелік для відмови).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вважає спірну відмову правомірною, оскільки існує підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачена ч. 7 ст. 118 ЗК України. Оскільки, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач вільна від забудови, станом на момент розгляду справи, щодо неї не виникли права у жодних фізичних та юридичних осіб, вона підлягає реалізації на аукціоні у відповідності до вимог ст. 134 ЗК України.

Департамент містобудування Львівської міської ради листом від 23.05.2017 року за № 2403-2807, повідомив позивача про те, що проект ухвали «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско» в урочищі Голоско» розглядалось на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради 03.03.2017 року. Не набравши необхідної більшості голосів на підтримку, проекти були відхилені.

Відповідач зазначає, що жодним чином не порушив права позивача, діяв в межах наданих повноважень, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що твердження відповідача вказані у відзиві вважає необґрунтованими зважаючи на положення ч. 3 ст. 134 ЗК України, згідно якої земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Судом встановлені наступні обставини:

11.11.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м.

23.05.2017 року листом за №2403-2807 Львівська міська рада повідомила позивача про те, що проект ухвали «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско» в урочищі «Голоско» розглядались на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради 03.03.2017 року. Не набравши необхідної більшості голосів на підтримку, проект був відхилений.

30.08.2017 року позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м.

09.10.2017 року Львівська міська рада листом за №0001-993 повідомила, що проект ухвали про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско» відхилено у зв’язку із недостатньою кількістю голосів на підтримку рішення.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає дії відповідача щодо відмови їй у наданні дозволу протиправними, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не з підстав встановлених законом.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Докази надані позивачем: заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові орієнтовною площею 1200 кв.м., лист № 2403-2807 від 23.05.2017 року, лист № 0001-993 від 09.10.2017 року, які судом частково враховуються, оскільки такі є підставою для визнання протиправними спірних дій відповідача.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем щодо протиправності дій відповідача про відмову у наданні позивачу у надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м., викладеними у листі № 2403-2807 від 23.05.2017 року, та листі № 0001-993 від 09.10.2017 року, оскільки згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У листах відповідача вищевказана підстава відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відсутня, відповідно спірні дії відповідача є протиправними, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем щодо зобов'язання відповідача у місячний строк з дня набранням рішенням законної сили, надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 1200 кв.м. на вулиці Замарстинівській у місті Львові в садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско», оскільки суд взамін визнання протиправної відмови відповідача не може підміняючи собою орган владних повноважень (розпорядника землі) зобов’язувати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва.

Однак вказане не звільняє відповідача від повторного розгляду заяви позивача надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м., з врахування вищевказаних встановлених судом обставин, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволення частково, а саме зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно ст. 116 ЗК України:

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 117 цього ж Кодексу:

1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

2. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

3. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність.

Згідно ст. 118 цього ж Кодексу:

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186/1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Мотиви застосування вказаних норм наступні: зазначені норми встановлюють підстави та порядок розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (79068, м. Львів, вул. Замарстинівська, 254) до Львівської міської ради (79066, м. Львів, пл. Ринок, 1) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м. Львів, вул. Замарстинівська, 254) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 1200 кв.м. на вулиці Замарстинівській у місті Львові в садівничому кооперативі «Приозерний-Голоско».

Зобов'язати Львівську міську раду (ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м. Львів, вул. Замарстинівська, 254) від 13.09.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівська у м. Львові для ведення садівництва, орієнтовною площею 1200 кв.м.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м. Львів, вул. Замарстинівська, 254) 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 18.06.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.