Рішення № 74782186, 14.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1046/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком.

В обґрунтування позову зазначено, що 17 серпня 2017 року право громадян України, які постійно проживають за кордоном, на отримання ними пенсійних виплат однозначно встановлено рішенням Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009. З метою реалізувати своє право на призначення пенсії, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії позивачу. З посиланням на норми статті 46 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 8, частини четвертої статті 24, частини першої статті 26, статтей 35, 44, 46, 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” представник позивача вважає відмову відповідача у призначенні пенсії позивачу протиправною. На підставі вищевикладеного позивач просить суд: зобов’язати управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 29.09.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 13 квітня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 07 травня 2018 року (а.с. 1-2).

07 травня 2018 року по справі оголошено перерву до 23 травня 2018 року (а.с. 103-106).

23 травня 2018 року судове засідання по справі відкладено до 14 червня 2018 року, у зв’язку з витребуванням доказів у справі (а.с. 116).

Представник відповідача позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 02 травня 2018 року за № 7349/07-19, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 98-100). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 29.09.2017 на адресу управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшов лист представника позивача за дорученням ОСОБА_4 надійшов лист, до якого додана заява про призначення пенсії та не завірені копії наступних документів: довіреності від 25.08.2017, довідки серії Д-70 № 654568 та трудової книжки на ім’я ОСОБА_2 Відповідачем за наслідками розгляду вказаного звернення листом від 04.10.2017 № 16193/02-21 було надано роз’яснення про порядок звернення за призначенням пенсії та про необхідність надання певних документів.

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Позивач не надавала до відповідача оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату. Тому, управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не мало правових підстав для вирішення питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2

Також відповідач вважає безпідставним посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009, оскільки дане рішення поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009, а згідно з наданою позивачем інформацією вона виїхала на постійне місце проживання за кордон 16.04.1999.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача призначити пенсію з 29.09.2017 відповідач вважає передчасною, оскільки відповідачем взагалі не розглядалося питання про призначення пенсії позивачу.

Вимоги про призначення пенсії у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а також про компенсацію втрати частини доходів відповідач так само вважає безпідставними.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено такі обставини справи.

Позивач ОСОБА_2, є громадянкою України, яка виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, що Ізраїльським посвідченням особи 317129591 та відповіддю Керівника апарату Адміністрації Президента України, у якому зазначено матеріали стосовно виходу ОСОБА_2 із громадянства України на розгляд комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили (а.с. 28-29, 132).

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що позивач займалась трудовою діяльністю у період з 08.09.1976 по 04.10.1994, її було звільнено за власним бажанням (а.с. 31-35).

Позивач ОСОБА_2 звернулася через уповноваженого за нотаріально посвідченою довіреністю представника до Управління ОСОБА_3 фонду України із апостильованою заявою від 25.08.2017 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила призначити їй пенсію (а.с. 42).

ОСОБА_3 фонду України від 20.10.2017 № 15296/8-11 заяву ОСОБА_2 направлено до УПФУ в м. Сєвєродонецьку для розгляду по суті (а.с. 38).

Листом від 04.10.2017 № 16193/02-21 відповідач повідомив представника позивача про те, що відповідно до пунктом 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що орган, який призначає пенсію, розглядає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. Заява приймається особисто або через представника на підставі виданої йому довіреності. Звернення не до спеціалістів відділу обслуговування громадян без додержання вимог Порядку, зокрема пунктів 5,16,37,38, не є особистим зверненням подання заяви (а.с. 43).

Відповідач зазначив, що таким чином, заява позивача вважається неподаною відповідно до встановленого порядку надання документів до органів УПФУ, тому цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні (поновленні) пенсії.

Листом від 03.11.2017 № 278/1/Р-8 відповідачем було не прийнято до розгляду заяву позивача про призначення пенсії з тих самих підстав, що й листом від 04.10.2017 № 16193/02-21 та крім цього зазначено, що трудова книжка подана не в оригіналі, надані документи не завірені нотаріально, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та реєстрація місця проживання в м. Сєвєродонецьку у ОСОБА_2 відсутня. (а.с. 45-46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ОСОБА_3 фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу ОСОБА_3 фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ОСОБА_3 фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи рішення щодо про призначення або про відмову у призначенні пенсію ОСОБА_2 не приймалось.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного ОСОБА_3 фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Суд звертає увагу, що до УПФУ в м. Сєвєродонецьку звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ОСОБА_3 фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Як встановлено судом, листом відповідача від 03.11.2017 № 278/1/Р-8 повідомлено позивача про те, що трудова книжка подана не в оригіналі, надані документи не завірені нотаріально, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та реєстрація місця проживання в м. Сєвєродонецьку у ОСОБА_2 відсутня. У зв’язку із чим відповідач зазначив, що заява позивача є неподаною.

Суд зазначає, що такі дії відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідач відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку 22-1 не був обмежений правом вимагати від позивача дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Стосовно посилань відповідача щодо відсутності реєстрації місця проживання в м. Сєвєродонецьку у позивача, суд зазначає, що листом ОСОБА_3 фонду України від 20.10.2017 № 15296/8-11, було визначено УПФУ в м. Сєвєродонецьку, як уповноважений орган для розгляду заяви позивача по суті, тому зазначені посилання є безпідставними.

Отже, після отримання відповідної заяви від позивача про призначення пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення.

Проте, за наслідками розгляду заяви позивача відповідач не прийняв рішення про призначення виплати пенсії чи про відмову в призначенні пенсії, а надав відповідь листами від 04.10.2017 № 16193/02-21 та від 03.11.2017 № 278/1/Р-8, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу ОСОБА_3 фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган ОСОБА_3 фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу ОСОБА_3 фонду.

З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_2 суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення виплати пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов’язавши УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 25.08.2017 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 704,80 грн (а.с. 3).

Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком - задовольнити частково.

Зобов’язати управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 25.08.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління ОСОБА_3 фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: Ізраїль, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн (триста п’ятдесят дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6