Рішення № 74781923, 29.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2018 року (11 год. 22 хв.) Справа № 808/3646/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого,47)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107,м. Запоріжжя, пр. Соборний,164)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011391409 форми «Р» від 29.08.2017;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011401409 форми «Р» від 29.08.2017;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011411409 форми «В4» від 29.08.2017.

Ухвалою суду від 26.12.2017 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2018.

Ухвалою суду від 24.01.2018 було відкладено підготовче засідання на 05.02.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2018 витребувано докази у СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області та оголошено перерву до 14.03.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.03.2018.

У підготовчому засіданні 14.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.04.2018.

Ухвалою суду від 19.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.04.2018.

У зв’язку із невиконанням ухвали суду від 05.02.2018 про витребування доказів, Ухвалою суду від 26.04.2018 застосовано до СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня,31) заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження їх судом.

Ухвалою суду від 26.04.2018 за клопотанням сторін зупинено провадження до 29.05.2018.

В судовому засіданні 29.05.2018 представник позивача позов підтримав, зокрема зазначив, що під час проведення перевірки відповідачем не була досліджена первинна документація господарських взаємовідносин позивача з контрагентами. Вважає прийняті податкові повідомлення – рішення протиправними, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав відзив на позовну заяву, відповідно до яких вважає, що під час перевірки були досліджені реєстри документів позивача, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення таким, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 -VI (із змінами та доповненнями) та на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.07.2017 № 1823 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «ТД«ОЛІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України платником при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 28.02.2017 року.

За результатами проведеної перевірки TOB «Торговий дім «OJIIC» встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства, а саме:

1. ст. 134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1 619 136грн., у тому числа за 2016 рік у сумі 1619136грн.;

2. ст.44, п. 185.1. ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 187.1 ст.187 п.200.1, п.200.2 ст.200. п2 01.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму776 999грн., у тому числі за: вересень 2016 року у сумі 530754 грн.; листопад 2016 року у сумі 304658 грн.; грудень 2016 року у сумі 607518 грн.; січень 2017 року у сумі 334069 грн.

- завищено сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 - 2015р., р.21 - 2016р.), в періоді, що перевірявся, на загальну суму 476 660 грн., у тому числі за: вересень місяць 2016 року у сумі 102192 грн.; листопад 2016 року у сумі 131269 грн.; грудень 2016 року у сумі 125063 грн.; січень 2017 року у сумі 117331 грн., лютий 2017 року у сумі 805 грн.

На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем складено акт №433/08-01-14-09/36836172 від 02.08.2017 та прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0011391409 форми «Р» від 29.08.2017 яким визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 023 920, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовим) санкціями;

№0011401409 форми «Р» від 29.08.2017, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 221 248,75 грн., у тому числі за штрафними(фінансовим) санкціями;

№0011411409 форми «В4» від 29.08.2017, яким зменшено від’ємне значення суми податку на додану вартість.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права контролюючих органів, в тому числі в підпункті 20.1.4. закріплено право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Як встановлено матеріалами справи, документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України платником при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 28.02.2017 проведено на виконання Ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/3634/17 1-кс/335/2491/2017 по кримінальному провадженню №12017080000000114 від 24.02.2017.

Відповідно до п.78.7 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно п.83.1 ст.83 для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як встановлено матеріалами справи, та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, поточна перевірка проводилась виключно з питання операцій підприємства з контрагентами по поставкам продукції в магазини та торгівельні об'єкти із застосуванням готівкової форми оплати, відповідно до Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/3634/17 1 - кс/335/2491/2017.

Головним управлінням національної поліції в Запорізькій області Національної поліції України листами від 01.06.2017 року №6585/6-2017, від 12.07.2017 року № 8310/6-2017, від 21.07.2017 року №534/6-2017 надано до перевірки протоколи обшуку від 19.02.2017 року та від 19.05.2017 року TOB «Торговий дім «OJIIC», протокол огляду від 24.02.2017 року та протокол огляду (початок 06.03.2017, закінчено 09.03.2017), вилучені реєстри документів «Доставка по районам» з даними накладних та адрес магазинів і даних приватних підприємців за січень 2017 року, відомості експедиторів, водіїв з номерами автомобілів, маршруту за визначену дату, які містять відомості щодо номеру, рахунку, суми, найменування клієнта, адреси поставки, ваги, прізвища менеджера, коментар за вересень, листопад, грудень 2016 року.

Тобто перевірка проводилася по вилученим реєстрам документів «Доставка по районам» з даними накладних та адрес магазинів і даних приватних підприємців за січень 2017 року, відомостям експедиторів, водіїв з номерами автомобілів, маршруту за визначену дату, які містять відомості щодо номеру, рахунку, суми, найменування клієнта, адреси поставки, ваги, прізвища менеджера, коментар за вересень, листопад, грудень 2016 року.

Ухвалою суду від 05.02.2018 витребувано у слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області первинну бухгалтерську документацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС», яка передавалася слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області та яка була використана для проведення податкової перевірки TOB «Торговий дім «OЛІC», за результатами якої був складений акт перевірки №433/08-01-14-09/36836172 від 02.08.2017, зазначені документи знаходяться в матеріалах кримінального провадженням, внесеного до ЄРДР за №12017080000000114 від 24.02.2017.

Слідчим СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 було надано суду витребувані документи.

Оглянувши надані суду документи, які по-перше надійшли до суду не належним чином оформлені, по-друге тих первинних документів на які посилається відповідач у регістрах обліку первинної документації також судом не виявлено.

У судовому засіданні були оглянуті регістри обліку первинної документації позивача, які були внесені до акту перевірки (додаток 3) та з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пунктам 135.1 та 135.2 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакції станом на листопад 2015 року), об'єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій, без чого неможливо довести або спростувати реальність вчинення господарських операцій.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась виключно по регістрами внесеним до акту перевірки. Суд вважає за необхідне зазначити, що жодної первинної документації під час проведення перевірки відповідачем оглянуто не було.

Згідно ст.9 Закон у України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

ч. 1 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;

ч. 2 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

ч. 4 регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні;

ч.9 копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно пункту 3 до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88

пп. 3.1. Облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку;

пп. 3.2. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

пп. 3.3. Підприємства й установи, що складають облікові регістри на машинозчитуваних носіях, зобов'язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді;

пп.3.4. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали їх.

З аналізу наведених норм, вбачається, що це документ, який повинен буди оформлений належним чином, мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Оглянувши регістрів які були надані суду, було встановлено, що будь-яких реквізитів належного їх оформлення судом виявлено не було.

Щодо можливості долучення до матеріалів справи регістрів обліку, на підставі яких проводилася перевірка суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1,2 ст.74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1, ст. 75. КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази у розумінні статті 76 КАС України які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Враховуючи той факт, що зазначені регістри обліку первинної документації не оформлені належним чином та не можливо по ним встановити інформацію щодо предмета доказування, у зв’язку з тим, що даний документ лише систематизує первинну документацію, а сама первинна документація взагалі не була предметом податкової перевірки та не досліджувалася під час її проведення, суду також не надавалася. Серед матеріалів, які надходили від слідчого органу також її не було. Тобто суд вважає, що проведення перевірки лише аналізуючи регістрів обліку без наявної первинної документації, яка повинна бути досліджена, взагалі не можливо.

Тому регістри обліку первинної документації позивач на підставі яких була проведена перевірка позивача, суд не може визнати належним, достовірним та достатнім доказами по справі та долучити їх до матеріалів справи. Відповідно відсутність доказової бази унеможливлює встановлення дійсність обставин справи та їх наявність або відсутність. Тому суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки були протиправними а податкові повідомлення-рішення прийняті під час даної перевірки підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого,47, код ЄДРПОУ 36836172 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний,166, код ЄДРПОУ 39396146) задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011391409 форми «Р» від 29.08.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011401409 форми «Р» від 29.08.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0011411409 форми «В4» від 29.08.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого,47, код ЄДРПОУ 36836172 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 70828,00 грн. (сімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 11.06.2018.

Суддя О.В.Конишева