Ухвала суду № 74781899, 29.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

29 травня 2018 рокуСправа № 808/1913/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом Селянського (фермерського) господарства “Явір”

до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області

про скасування наказу п. 7 наказу від 28.10.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства “Явір” до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, в якому позивач просить суд скасувати п.7 наказу виконуючого обов’язки начальника головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_1 від 28.10.2016 № 8-4107/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Якщо суб’єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

В даній справі позивач оскаржує пункт сьомий наказу ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії ЗП №00023/4, зареєстрований 09.06.1997 за №423. Оскільки даним наказом фактично вилучено у селянського (фермерського) господарства "Явір" земельну ділянку площею 50 гектарів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом на захист свого права постійного користування відповідною земельною ділянкою, наявність та відсутність підстав для припинення якого має встановлюватись у порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про право цивільне.

Крім того, вказана правова позиція щодо юрисдикційної приналежності відповідним судам спорів у сфері розпорядження землями держави (територіальних громад), передачі таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постановах від 11.11.2014 у справі №21-493а14, від 16.12.2014 у справі №21-544а14 та від 09.12.2014 у справі №21-308а14. В зазначених постановах Верховний суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій при розгляді вказаних справ дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС. Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналіз вищенаведених спірних відносин, які виникли між сторонами у даній справі, з урахуванням положень ст.19 КАС України, дає можливість зробити висновок про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін у спірних правовідносинах стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС України, оскільки відповідач у спірних відносинах не здійснюють владні управлінські функції, що свідчить про відсутність ознак публічно-правового спору та виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими КАС України, а відносини, що виникли між сторонами у справі, повинні розглядатись та вирішуватись відповідним судом в порядку цивільного (господарського) судочинства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного (господарського) судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 7 вищезазначеного Закону у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію №0.0.1044314287.1 від 23.05.2018, згідно із якою позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 19, ч.1 п.1 ст.170, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства “Явір” до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області .

Повернути з Державного бюджету України Селянського (фермерського) господарства “Явір” (71652, Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, вул. Чкалова, 38, код ЄДРПОУ 24906828) судовий збір у сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 копійок).

Роз’яснити позивачу, що данні правовідносини повинні розглядатися в господарському суді або місцевому загального суді в порядку цивільного судочинства залежно від обраного позивачем способу захисту.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.05.2018.

Суддя О.В.Конишева