Ухвала суду № 74781883, 18.06.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

18 червня 2018 рокум. Ужгород№ 807/232/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Багара М.М.,

за участю:

позивач: не з'явився ,

представник відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якій просить:

- визнати відмову Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною та незаконною;

- зобов’язати Хустське об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю, м. Хуст, вул. Волошина, 97, пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з моменту його звернення до УПФ з 08.12.2017 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи проводитиметься в порядку загального позовного провадження.

23.04.2018 року до суду надійшла заява від представника позивача, в якій просить суд розгляд справи проводити у відсутності позивача та його представника.

13.06.2018 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача про закриття провадження к справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до поданого клопотання вбачається, що питання щодо здійснення призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було предметом розгляду Хустського районного суду, Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду.

18.06.2018 року до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв’язку з його безпідставністю, оскільки у 2012 році ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії з інших підстав ніж у 2018 році.

В судове засідання представник позивача та позивач не з’явились.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про закриття провадження підтримала та просила суд таке задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зі змісту зазначеної норми, суд приходить до висновку, що умовами застосування п.4 ч.1 ст.238 КАС України для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Суд встановив, що 24.07.2012 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в місті Хуст та Хустському районі за призначенням пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 10.09.2012 року заяву ОСОБА_2 було відхилено з посиланням на відсутність документів, які підтверджують пільговий стаж - факт роботи в зоні відчуження Чорнобильської катастрофи (а саме відсутня .довідка за формою 122, яка затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122 або інші первинні документи).

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, третя особа - Хустська районна лікарня, про визнання дій неправомірними, в якому просив: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області призначити йому пенсію зі зменшенням пенсійною віку на 10 років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.07.2012 року.

Постановою Хустського районною суду Закарпатської області від 24.01.2013 року по справі №713/5141/12 (2а/309/12/13) позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_2 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.07.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року по справі №876/3433/13 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області було задоволено. Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 24.01.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 11 листопада 2014 року (К/800/29411/13) залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійною фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, третя особа - Хустська районна лікарня, про визнання дій неправомірними - без змін.

Вище вказані рішення суду набрали законної сили.

Таким чином, питання щодо здійснення призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було предметом розгляду Хустського районного суду, Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду.

Водночас, як вбачається з адміністративного позову, позивач повторно звернувся 08 грудня 2017 року із заявою про призначення пенсії до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з тим самим пакетом документів, які подаватись при первинному зверненні за призначенням пенсії і знову не було подано всіх необхідних документів, а саме довідки за формою 122, яка затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1088 року № 122 та або інші первинні документи. До заяви також було додано рішення Хустського районного суду від 27.11.2017 року про встановлення факту перебування ОСОБА_2 у населених пунктах зони відчуження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що однією з засад адміністративного процесу є положення про те, що конкретний позов суд розглядає лише один раз. Розгляд і вирішення тотожних справ одночасно суперечить загальним принципам правосуддя. Тотожною є справа, в якій беруть участь ті самі сторони, збігається предмет і підстави позову.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточною вирішення спору судами їхні рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів ( справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GС], заява № 28342/95, п. 61, ЕСНR 1999-VІІ), Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, EСНR 2003-ІХ).

За наявності вищенаведених обставин та з урахуванням наявності рішень, які набрали законної сили, якими розглядалося питання призначення пенсії на підставі тих документів, які вже подавались особою при первинному зверненні за призначенням пенсії, а єдиною підставою для повторного звернення стало рішення про встановлення факту перебування в зоні відчуження, суд звертає увагу, що воно не звільняє громадянина ОСОБА_2, при повторних зверненнях за призначенням пенсії від обов’язку надання повного переліку документів, визначеного Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Також слід зазначити, що зважаючи на прагнення позивача повторно вирішити спір шляхом повторного звернення до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, які за своєю суттю є однаковими та покликані вирішити один і той же спір, перегляд справи за цих умов та за наявності зазначених судових рішень, якими цей спір вже вирішено по суті, порушить імперативні положення статей 129, 129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов’язковим до виконання.

Враховуючи наведене вище, клопотання представника відповідача слід задовольнити, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов'язати вчинити дії - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2018р.

СуддяОСОБА_3