Рішення № 74781833, 14.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Житомир справа № 806/2088/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання розглянути заяву та видати наказ,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області та видати наказ про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер: 1824285200:08:000:0007 на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він неодноразово звертався до відповідача із заявою про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області та видати наказ про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. Проте, листами відповідач відмовляв у затвердженні вказаного проекту з підстав, які не передбачені законодавством.

Ухвалою суду від 11.05.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 29.05.2018 о 14:00.

29 травня 2018 року в судовому засіданні вказана справа не слухалась, у зв'язку із заявою позивача про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 14 червня 2018 року о 14:00.

В судовому засіданні 14.06.2018 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування яких вказала, що представником позивача до клопотання про затвердження проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства, яке подано представником позивача та за її підписом, не надано оригіналу чи нотаріально посвідченої копії довіреності, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 07 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-2073/0/37-15-СГ від 30.12.2015 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області розроблений ФОП ОСОБА_4 №28-8616/0/1-16 від 11.07.2016.

20 грудня 2017 року адвокат ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області.

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.01.2018 №29-6-0.334-18/2-18 повідомлено про те, що адвокатом не долучено документів, якими визначено повноваження щодо представлення інтересів позивача.

ОСОБА_3 12 січня 2018 року особисто звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області.

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Житомирській області листом №Ц-325/2-443/6-18 від 14.03.2018 повідомило ОСОБА_3 про те, що адвокату позивача ОСОБА_1 надано відповідь 02.01.2018 вих.№29-6-0.334-18/2-18 та запропоновано особисто або особі за довіреністю, після усунення недоліків, повторно звернутись до відповідача із клопотанням.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 ЗК України.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно з ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.4 ст.186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).

Згідно з ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню відповідачем у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, та протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою відповідач зобов'язаний надати свій висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні.

З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_3 від 12.01.2018 про затвердження проекту землеустрою розглядалася відповідачем та надана одна відповідь, викладена у листі від 14.03.2018 №Ц-325/2-443/6-18, де зазначено про те, що адвокату позивачу ОСОБА_1 02.01.2018 надано відповідь №29-6-0.334-18/2-18 та запропоновано особисто або особі за довіреністю, після усунення недоліків, повторно звернутись до відповідача із клопотанням.

Проте, як зазначалось раніше, листом ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.01.2018 №29-6-0.334-18/2-18 повідомлено адвокату позивача ОСОБА_1 про те, що нею не долучено документів, якими визначено повноваження щодо представлення інтересів позивача.

Тобто, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Житомирській області не розглянуло заяву ОСОБА_3 від 12.01.2018, яка подана особисто позивачем, про погодження та затвердження проекту землеустрою та не прийняло обґрунтованого рішення встановленої форми у відповідності до вимог ст.186-1 Земельного кодексу України стосовно заяви позивача.

Суд зазначає, що лист відповідача від 14.03.2018 №Ц-325/2-443/6-18 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.186-1 Земельного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 12.01.2018 (дата реєстрації 29.01.2018) щодо погодження та затвердження проекту із землеустрою.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ч. 5 ст. 186-1 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 12.01.2018 (дата реєстрації 29.01.2018) та прийняти відповідне рішення, тобто висновок про погодження або про відмову в такому погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача видати наказ про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, затвердження проекту землеустрою відбувається після його погодження у порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України.

Оскільки питання щодо погодження проекту земелеустрою наразі не вирішено відповідачем, вимога в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області видати наказ про затвердження документації із землеустрою є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Натомість відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 12.01.2018 (дата реєстрації 29.01.2018) щодо погодження та затвердження проекту із землеустрою.

Зобов'язати ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир, вул.Довженка,45, код ЄДРПОУ 39765513) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (с.Красилівка Овруцького району Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) від 12.01.2018 (дата реєстрації 29.01.2018) щодо погодження та затвердження проекту із землеустрою та прийняти рішення встановленої форми із урахуванням обставин, встановлених у даній справі.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 19 червня 2018 року