Ухвала суду № 74781793, 19.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 червня 2018 р. Справа №805/3912/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов’язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у адміністративній справі № 805/3912/17-а шляхом стягнення з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області помилково сплачених грошових коштів (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на реквізити позивача (розрахунковий рахунок № 29244825509100, рахунок для поповнення: 5168742067313555, відкритий у Дружківському відділі Краматорської філії ПАТ “ПриватБанк”, МФО банку 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570).

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання рішення суду від 22.01.2018 ним отримані виконавчі листи щодо: зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області повернути помилково сплачені грошові кошти (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок; стягнення з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суми судових витрат у розмірі 1280,00 гривень. Зазначені виконавчі листи були направлені до Управління Державної казначейської служби України у м. Дружківці Донецької області, проте, листом від 04.06.2018 виконавчий лист щодо зобов’язання повернення помилково сплачених грошових коштів (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) у розмірі 29235,80 гривень було повернуто позивачу без виконання у зв’язку з тим, що виконання рішень зобов’язального характеру не належить до компетенції органів казначейської служби.

Вважає, що зміна способу виконання рішення з зобов’язання на стягнення помилково сплачених грошових коштів не змінить рішення суду по суті. Просив задовольнити заяву.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд заяви в порядку письмового провадження. Представник відповідачів не заперечив проти заявленого клопотання, що підтверджено його особистим підписом.

Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДФС у Донецькій області на повернення помилково сплачених грошових коштів (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235,80 грн. до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області;

- зобов’язати відповідачів повернути помилково сплачені грошові кошти (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235,80 грн. до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на реквізити позивача.

22 січня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 805/3912/17-а позовні вимоги позивача задоволені, зокрема:

- визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління ДФС у Донецькій області на повернення помилково сплачених грошових коштів померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235,80 грн. до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, викладену у листі від 29.09.2017 № 24751/10/05-99-13-10;

- зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області повернути помилково сплачені грошові кошти (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на реквізити позивача (розрахунковий рахунок № 29244825509100, рахунок для поповнення: 5168742067313555, відкритий у Дружківському відділі Краматорської філії ПАТ “ПриватБанк”, МФО банку 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570);

- стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249, 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 26) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судових витрат у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень;

- стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дівізії, 114) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судових витрат у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 р. залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 р. у справі № 805/3912/17-а - без змін.

Отже, рішення суду від 22.01.2018 набрало законної сили 17 квітня 2018 року.

10 травня 2018 року позивачу у справі видані виконавчі листи № 805/3912/17-а щодо: зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області повернути помилково сплачені грошові кошти (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок; стягнення з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суми судових витрат у розмірі 1280,00 гривень.

Зазначені виконавчі листи були направлені на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Дружківці Донецької області для виконання.

Судом встановлено, що листом від 04 червня 2018 року № 01-16/212 Управління Державної казначейської служби України у м. Дружківці Донецької області повідомило позивача про те, що виконання рішень суду зобов’язального характеру не входять до компетенції органів казначейської служби, а від так виконавчий лист щодо зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області повернути помилково сплачені грошові кошти (надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб) померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок повернутий стягувачу без виконання.

Також, зазначеним листом позивача повідомлено про прийняття до виконання виконавчих листів щодо стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 суми судових витрат у загальному розмірі 1280,00 гривень.

Розглянувши подану позивачем заяву про зміну способу виконання судового рішення та матеріали справи суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – Постанова № 845).

Відповідно до вказаного порядку, зокрема, пункту 1 - цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 2 Постанови № 845 передбачено, що виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що органи Державної казначейської служби виконують рішення судів щодо стягнення з боржників певних сум за відповідними рішеннями суду про стягнення коштів.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

За таких обставин, суд не надає правової оцінки фактам та обставинам, що встановлені під час розгляду цієї справи та зазначені у рішенні суду від 22 січня 2018 року.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України (надалі – ПК України).

Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми права, переплата сум податкових зобов’язань платника податку в особовому рахунку означає - помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язань такого платника.

Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статті 43 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Вказаний пункт кореспондується з пунктом 43.3 статті 43 ПК України, згідно якого, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

У разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган ДФС передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України.

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

З наведеного вбачається, що питання про повернення надміру/помилково сплачених сум податків і зборів та інших обов’язкових платежів відноситься до компетенції відповідних органів Державної фіскальної служби України та вирішуються на підставі заяви платника податків.

Як вже зазначалось судом раніше та зазначено у рішенні суду від 22.01.2018, позивач звертався до відповідачів з відповідною заявою про повернення надміру/помилково сплачених сум податку, але у задоволенні заяви йому було відмовлено.

Рішенням суду позовні вимоги позивача задоволені, визнано протиправною та скасовано відмову на повернення помилково сплачених грошових коштів померлою ОСОБА_2 в розмірі 29235,80 грн. та зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області повернути помилково сплачені грошові кошти в розмірі 29235 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 80 копійок.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 3 вказаної статті КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: обов'язковість судового рішення.

Стаття 124 Конституції України та статті 14, 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як і в цивільному судочинстві, поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 378 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 5 та 245 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві та повноваження суду при винесенні рішення.

Згідно із статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому приписи вищевказаної статті КАС України повністю кореспондуються з приписами статті 245 КАС України.

Статтею 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже відсутність повноважень у органів Державної казначейської служби України щодо виконання рішень суду зобов’язального характеру законодавчо обумовлена.

Посилання позивача на неможливість виконання рішення суду зобов’язального характеру щодо зобов’язання повернення помилково сплачених сум податку у зв’язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтями 2, 4 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статей 14, 370 КАС України рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов’язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

З урахуванням викладеного суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав та інтересів шляхом зобов’язання відповідача повернути надміру/помилково сплачені суми податків та зборів є достатнім та належним для відновлення таких порушених прав.

Разом з тим, суд враховує, що діючим законодавством, зокрема Податковим кодексом України, встановлений відповідний порядок здійснення повернення надміру/помилково сплачених сум податків та зборів.

У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне наголосити позивачу на те, що для виконання судового рішення йому слід звернутись до відповідного органу ДФС України із відповідною заявою про повернення надміру/помилково сплачених сум податків, яка повинна бути розглянута податковим органом з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду від 22.01.2018 у справі № 805/3912/17-а та приписів Податкового кодексу України.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст 1-3, 5-10, 14, 245, 293, 294, 295, 370, 378 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Голошивець І.О.