Рішення № 74781787, 18.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 р. Справа№805/2636/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 83084, АДРЕСА_1, фактична адреса: 530, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир, вул. Больнична, буд. 12, РНОКПП НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 22008309) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання зарахувати стаж роботи на пільгових умовах -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (надалі – відповідач, управління, пенсійний орган), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області від 21.02.2018 року № 8 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області повторно розглянути заяву від 12.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періодів роботи з 07.08.1987 по 30.09.1987, з 01.10.1987 по 31.12.1998 в ВП «шахта імені ОСОБА_2» до пільгового стажу та із зарахуванням до загального стажу роботи періодів навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1982 по 22.08.1983 років, в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.1983 по 13.06.1984 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/2636/18-а та згідно з вимогами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 15 травня 2018 року без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року розгляд адміністративної справи вирішено проводити в письмовому провадженні.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках, згідно положень частини третьої статті 243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Вмотивовуючи свою позицію, позивач зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є його трудова книжка, яка оформлена належним чином та містить записи про трудову діяльність за періоди, що не зараховані відповідачем при призначенні пенсії. Окрім того, позивачем надавалися інші документи, які підтверджують пільговий стаж його роботи, які, на думку позивача, безпідставно не враховані відповідачем з підстав не перереєстрації підприємства з непідконтрольної українській владі території.

Отже, позивач зауважив, що опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав, а відповідач діяв необґрунтовано, без дотримання пропорційності та дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для його прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовано рішення відповідача, що порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Відповідач заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, згідно наданого заперечення (відзиву) від 03.05.2018 року вих. № 5736/07, який надійшов на адресу суду 11 травня 2018 року відповідач зазначив, що відомості трудової книжки не дають можливості встановити особливості виконуваної роботи передбачений пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії на пільгових умовах.

Окрім того, вмотивовуючи свою позицію, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що заявник (позивач) звернувся за призначенням пенсії у лютому 2018 року та надав довідки які видані більш ранньою датою, наведені документи підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Так, згідно наданих документів, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року відповідачем було встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта імені ОСОБА_2» розташований на непідконтрольній українській владі території та не здійснив перереєстрацію юридичної адреси. Отже, відповідач зазначив про неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, заробітної плати та підстав їх видачі.

Як аргумент для відмови у задоволенні позовних вимого позивача відповідач також зазначив, що посилання позивача на неможливість підтвердити пільговий характер стажу та можливість отримання інформації з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» суперечать один одному. Вказане викликає питання, чому позивач, при поданні документів на призначення пенсії на пільгових умовах, будучи повідомленим про необхідність надання уточнюючих довідок, надав документи з підприємства що знаходиться на непідконтрольній території коли, виходячи зі слів позивача, таку інформацію можна було отримати з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Також відповідач зауважив, що довідки, надані позивачем на підтвердження пільгового стажу були видані Відокремленим підрозділом «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», що розташована на непідконтрольній українській владі території і викликають сумнів в достовірності вказаних даних, а здійснити перевірку достовірності документів управління не має можливості через відсутність поштового сполучення з м. Донецьк. Інших документів на підтвердження наявності пільгового стажу позивача до управління не надходило.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1, громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 є особою, що претендує на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за періоди роботи в ВП «Шахта імені ОСОБА_2» з 07.08.1987 року по 30.09.1987 року в якості учня гірника підземного, з 01.10.1987 року по 07.02.1990 року в якості гірника підземного, з 08.02.1990 року по 28.02.2001 року в якості електрослюсаря підземного, з 07.12.2011 року по 20.09.2014 року в якості електрослюсаря підземного.

Відповідач – управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Відповідно до записів трудової книжки серії БТ-І № 9033074 на ім’я ОСОБА_1 (записи №№ 5-6, 7, 8-11, 22) позивач працював в ВП «Шахта імені ОСОБА_2» з 07.08.1987 по 27.08.1987 року в якості учня гірника підземного, з 01.10.1987 по 07.02.1990 року в якості гірника підземного, з 08.02.1990 по 28.09.2001 року в якості електрослюсаря підземного та з 07.12.2011 по 20.09.2014 років – в якості електрослюсаря підземного /арк. справи 18-21/.

12 лютого 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою № 490 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що одночасно із зверненням до відповідача, позивачем були надані наступні документи:

- копія паспорту BE 047685 та ідентифікаційного номеру. НОМЕР_1; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.03.2017р. №0000138654;

- копія трудової книжки БТ-І № 9033074; ,

- копія військового квитка НУ № 9175212; копія атестату № 2529. №96; копія свідоцтва №1472;

- довідка про навчання Сніжнянського гірничого технікуму від 18.11.2011р. № 497; довідка про навчання Донецького гірничого технікуму від 19.10.2006р. № 01-15/472; довідка Шахти імені ОСОБА_2 б/н;

- довідка ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 20.09.2014р. № 128-к. 129-к про пільговий стаж;

- довідка ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 20.09.2014р. №127-к, №130-к. №131-к, про підземні спуски;

- довідка ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 20.09.2014р. №126-к про реорганізацію підприємства;

- копія наказу щодо проведення атестації робочих місць від 09.07.1997р. №514 з переліком робочих місць;

- виписка з наказу щодо проведення атестації робочих місць від 27.06.2007р. №657к;

- копія наказу щодо проведення атестації робочих місць від 25.06.2012р. №745к з додатком №2;

Для призначення пенсії додані також індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1), та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ВП «Шахта імені ОСОБА_2».

Рішенням відповідача від 21.02.2018 року № 8 у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах передбаченого пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу відмовлено в призначенні пенсії та рекомендовано звернутися за призначенням пенсії за наявності необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах визначеного пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або за призначенням пенсії за віком при наявності необхідного страхового стажу та певного віку визначених статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Одночасно, у разі незгоди з прийнятим рішенням, роз’яснено право на його оскарження до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням, або в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту зазначеного рішення періоди навчання позивача в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1982 по 22.08.1983 років (довідка від 18.11.2011 року № 497) та в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.1983 по 13.06.1984 років (довідка від 19.10.2006 року № 01-15/472) не враховано до стажу та періоди роботи з 07.08.1987 по 27.08.1987 років та з 01.10.1987 по 31.12.1998 років у ВП «Шахта імені ОСОБА_2» не враховано до пільгового стажу, так як вищевказані довідки надані підприємствами, які знаходяться на території на яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та згідно статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII є недійсними і не створюють правових наслідків.

Водночас, на підставі пункту 3 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу враховано період роботи в ДВАТ «Шахта ім. О.О.Скочинського», ВП «ІІІахта імені ОСОБА_2» з 01.01.1999 по 28.09.2001 років, з 07.12.2011 по 31.08.2014 років та з 01.10.2014 по 30.11. 2014 років.

Отже, врахований відповідачем пільговий стаж роботи склав 5 років 07 місяців 23 дні /арк. справи 50-53/.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не врахування відповідачем для призначення пільгової пенсії довідок, виданих підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону 1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема:

3) чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом раніше, позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, були надані документи, що підтверджують факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.09.2014 року № 128-к підтверджує зайнятість позивача повний робочий день під землею в ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «ДВЕК»:

- за період з 07.08.1987 по 30.09.1987 за професією учень гірничого робочого підземного, що передбачена Списком № 1;

- за період з 28.08.1987 року навчався на місячних курсах гірничого робітника із відривом від роботи;

- з 01.10.1987 по 07.02.1990 – гірничим робітником підземним що передбачена Списком № 1;

- з 08.02.1990 по 28.02.1995 – електрослюсарем підземним, що передбачена Списком № 1;

- з 01.03.1995 по 11.12.1995 - електрослюсарем підземним, що передбачена Списком № 1;

- 12.12.1995 по 28.09.2001 - електрослюсарем підземним, що передбачена Списком № 1.

Довідка видана на підставі особової картки форми Т-2 за № 4729, наказів від 28.09.2011, 01.10.2001 № 183к, 08.06.1989 № 552к. /арк. справи 23-24/.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.09.2014 року № 128-к підтверджує зайнятість позивача повний робочий день на дільниці електроділянки (підземні роботи) в ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «ДВЕК» за період з 07.12.2011 по теперішній час (на дату надання довідки) за професією електрослюсаря підземного, що передбачена Списком № 1 /арк. справи 25-26/.

Окрім того, у вказаній довідці зазначено про атестацію робочих місць за списком № 1 згідно наказів № 514 від 09.07.1997, № 621к від 01.07.2002, № 657к від 27.06.2007, № 745к від 25.06.2012 (що наявні в матеріалах справи), за списком № 2 - № 1549к від 13.10.1995, № 675 від 28.09.2000, № 1058к від 22.10.2007, № 1287к від 17.12.2007, № 1134к від 28.10.2010 /арк. 34-43/.

Факт зайнятості позивача на підприємстві ВП «Шахта імені ОСОБА_2» ДП «ДВЕК» підтверджується також довідками від 20.09.2014 № 131-к про кількість виходів за 2011-2014 роки, від 20.09.2014 № 131-к – за 1990-2001 роки, від 20.09.2014 № 127-к за 1987 рік, довідкою від 03.02.2014 року № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії, випискою з особового рахунку № 4729 позивача про заробітну плату для обчислення пенсії на підставі архівного документа К-53 /арк. справи 27-33/.

Суд зауважує, що зазначені довідки за формою відповідають встановленим чинним законодавству України вимогам щодо їх оформлення та містять необхідні реквізити.

Окрім того, суд зазначає, що довідки про навчання, які видані ОСОБА_1:

- Донецьким гірничим технікумом, що розташований у м. Донецьку від 19.10.2006 року № 01-15/472 в Донецькому гірничому технікумі за період з 01.09.1983 по 13.06.1984 років, на підставі архівного фонду ДГТ, абеткової книги за 1978-86 роки, стор.150;

- Сніжнянським гірничим технікумом, що розташований у м. Сніжне Донецької області від 18.11.2011 року № 497 за період з 01.09.1982 по 22.08.1983 років - видані до моменту, коли ці території стала непідконтрольними /арк. справи 44, 45/.

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк та місто Сніжне відносяться до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1028 наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Як встановлено раніше, позивачем при зверненні до пенсійного органу для призначення пенсії були надані документи, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо позиції /висновку відповідача, викладеній у його рішенні, про визнання наданих позивачем довідок про його навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1982 по 22.08.1983 років (довідка від 18.11.2011 року № 497) та в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.1983 по 13.06.1984 років (довідка від 19.10.2006 року № 01-15/472) та роботи з 07.08.1987 по 27.08.1987 років та з 01.10.1987 по 31.12.1998 років у ВП «Шахта імені ОСОБА_2» недійсними та такими, що не створюють правових наслідків, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

У практиці Міжнародного суду ООН сформувались так звані «Намібійські винятки». Згідно ним, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов’язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що зазначені довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв’язку при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача, що відповідач діяв без дотримання пропорційності та дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для його прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовано рішення відповідача та зауважує наступне.

Нормами статті 2 КАС України встановлено, що адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, серед іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 114 Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до положень частини першої, третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, суд доходить висновку, що не зараховуючи позивачеві пільговий стаж згідно наданих довідок, відповідач діяв необґрунтовано, отже, порушені права позивача підлягають захисту, шляхом зарахування відповідних періодів його роботи до страхового та пільгового стажу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. /арк. справи 4/.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 83084, АДРЕСА_1, фактична адреса: 530, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир, вул. Больнична, буд. 12, РНОКПП НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 22008309) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання зарахувати стаж роботи на пільгових умовах – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області від 21 лютого 2018 року № 8 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 Іваноівичу.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 22008309) зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 83084, АДРЕСА_1, фактична адреса: 530, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир, вул. Больнична, буд. 12, РНОКПП НОМЕР_1) з 07.08.1987 по 30.09.1987, з 01.10.1987 по 31.12.1998 на ВП «Шахта імені ОСОБА_2» та періоди навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1982 по 22.08.1983 років, в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.1983 по 13.06.1984 років – до страхового стажу роботи.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 22008309) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 83084, АДРЕСА_1, фактична адреса: 530, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир, вул. Больнична, буд. 12, РНОКПП НОМЕР_1) від 12.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 22008309) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 83084, АДРЕСА_1, фактична адреса: 530, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир, вул. Больнична, буд. 12, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 20 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.