Рішення № 74781395, 14.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/762/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2В.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – відповідач ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 №423735-13.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Волинській області відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПК України) було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 №423735-13, яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000,00 грн. ОСОБА_2 вважає вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасування, з тих підстав, що належний йому транспортний засіб LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, 2012 року випуску, у 2017 році не підпадав під об’єкт оподаткування транспортним податком.

У відзиві на позовну заяву від 11.05.2018 представник відповідача (а.с.29-30) позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, посилаючись на те, що, що транспортний засіб позивача є об’єктом оподаткування так, як з року випуску легкового автомобіля минуло не більше п’яти років. Календарний рік обраховується з 01.01.2012 по 01.01.2013 – це 1 рік, тобто 2017 – це буде п’ятим роком. Крім того відповідно до АІС «Податковий блок», а саме відомостей Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які надаються контролюючому органі встановлено, що у власності позивача є легковий автомобіль, який відповідає вимогам пп.267.2.1 п.267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі –ПК України). Водночас відповідно до витягу із сайту Міністерства економічного розвитку торгівлі України з переліком легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальних заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, легковий автомобіль марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, 2012 року випуску є об’єктом оподаткування транспортного податку в 2017 році.

У клопотанні від 12.04.2018 року позивач просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивача (а.с.6).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, рік випуску 2012, об’єм двигуна 4367, тип пального «дизель», реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

30.06.2017 ГУ ДФС у Волинській області сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №423735-13, яким визначено ОСОБА_2 суму грошового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2017 в розмірі 25000,00 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд приходить до таких висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII, яким викладено в новій редакції статтю 267 ПК України.

При цьому Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 267 ПК України, які з 01 січня 2017 року набрали чинності.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм слідує, що об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які відповідають трьом критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) повинен бути зазначений у переліку легкових автомобілів, яким минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що міститься на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200,00 грн.

Відтак, об’єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн. (3200,00 грн. х 375).

Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Так, цією Методикою передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) забезпечує роботу офіційного веб сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Згідно пункту 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (пункт 13 Методики).

Аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об’єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно Мінекономрозвитку та не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб’єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Більше того, обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році. До повноважень відповідача не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 вказує, що згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Календарний рік – це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, водночас річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу. В силу приписів п.п.14.1.220 п.14.1 ст.14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах. Оскільки в свідоцтві про реєстрацію належного позивачу транспортного засобу зазначено лише рік його випуску – 2012, то календарною датою його виготовлення є 01.01.2012. Позивач зазначає, що у 2017 році його транспортний засіб не є об’єктом оподаткування, оскільки з врахуванням наведений приписів податкового законодавства календарні роки слід рахувати з 01.01.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Однак, вказані доводи позивача спростовуються наступним.

Згідно з пунктами 33.1, 33.3 статті 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Отже, встановлений підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період передбачає період часу, за який відбувається обчислення і сплата транспортного податку, а саме: календарний рік. Водночас податковий період не є тотожним поняттю періоду експлуатації транспортного засобу, про що зазначає позивач.

На офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку наведений перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, де в колонці «Рік випуску (включно)» по автомобілю марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, об’єм циліндрів двигуна 4,4, тип пального «дизель» зазначено «до 5 років» без вказівки на конкретний рік випуску транспортного засобу.

На запит суду про отримання інформації щодо року випуску автомобіля марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, об’ємом циліндрів двигуна 4,4, тип пального «дизель», який станом на 01.01.2017 мав середньоринкову вартість понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, Мінекономрозвитку повідомило, що розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість транспортного засобу марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, рік випуску 2012, об’ємом циліндрів двигуна 4,4, тип пального «дизель» становила 1868412,98 грн. (а.с.75-76).

Таким чином, розрахована Мінекономрозвитку середньоринкова вартість транспортного засобу позивача станом на 01.01.2017 становила 1868412,98 грн., що є більше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (375 х 3200 = 1200000 грн.), відтак вказаний транспортний засіб підпадає під об’єкт оподаткування, визначений підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що при винесенні податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Волинській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3Плахтій

Повне судове рішення складено 19 червня 2018 року.