Рішення № 74781374, 20.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року ЛуцькСправа № 161/4556/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести нарахування та виплату соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести нарахування та виплату соціальної допомоги обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до повідомлення Луцького РУСЗН від 12 грудня 2017 року його сину – ОСОБА_2 було відмовлено у наданні соціальної допомоги. Довідкою від 29 серпня 2017 року міжрайонної спеціалізованої МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_2 було надано другу групу інвалідності загального захворювання терміном до 01 вересня 2018 року, починаючи з 29 серпня 2017 року. 18 листопада 2017 року ОСОБА_2 помер. Відмову у надані соціальної допомоги ОСОБА_2 позивач вважає незаконною і у зв’язку з смертю сина на його думку він має право на виплату суми пенсії (допомоги), що належала особі і залишилася недоотриманою. Просить зобов’язати Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації провести нарахування соціальної допомоги ОСОБА_2 з 1 вересня 2017 року по 18 листопада 2017 року та провести виплату зазначеної соціальної допомоги ОСОБА_1.

У відзиві відповідач позову не визнає, пояснює, що у зв’язку з тим, що середньомісячний дохід ОСОБА_2 перевищував прожитковий мінімум, права на дану допомогу він не мав, просить в задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно довідки №337947 від 29 серпня 2017 року міжрайонної спеціалізованої МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_2 було надано другу групу інвалідності загального захворювання терміном до 01 вересня 2018 року, починаючи з 29 серпня 2017 року.

18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся в Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації щодо призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, як особа з інвалідність другої групи.

Рішенням Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації від 08 грудня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у наданні державної допомоги з тієї підстави, що середньомісячний дохід є більшим ніж прожитковий мінімум.

Позивач вважає, що відмова у нарахуванні державної допомоги є незаконною, нарахування допомоги повинно бути проведене та відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» він має право на її отримання.

Відповідач заперечує проти позову та вважає, що оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_2 є більшим ніж прожитковий мінімум права на нарахування і виплату державної допомоги він не мав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок призначення, надання та виплати соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 року №261 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд».

Згідно з пунктом 3 постанови, до малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника).

Відповідно до пункту 7 зазначеної постанови, для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік, а відповідно до пункту 8 соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі: 80 відсотків - особам з інвалідністю II групи.

Згідно з пунктом 26 постанови, середньомісячний сукупний дохід особи для визначення права на призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу.

Сім’я заявника складалася з двох осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Згідно поданої декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальних допомог, довідки про доходи ОСОБА_3 її заробітна плата за 6 місяців, що передувала місяцю звернення становила 19355 грн.

Враховуючи, що сукупний дохід сім’ї за 6 місяців становив 19355 грн., сукупний середньомісячний дохід сім’ї буде становити 3225,83 грн., а середньомісячний дохід на одного члена сім’ї – 1612,92 грн.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на дату звернення за допомогою (18.10.2017 року) становив 1452 грн.

Отже, у зв’язку з тим, що середньомісячний дохід ОСОБА_2 перевищував прожитковий мінімум, права на отримання соціальної допомоги він не мав.

З врахуванням викладеного, рішення Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації від 08 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено у наданні державної допомоги з тієї підстави, що середньомісячний дохід є більшим ніж прожитковий мінімум, винесене відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 року №261 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд», а тому суд в задоволенні позову відмовляє.

Керуючись статтями 243 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Відродження, 16А/58) до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська,53, код ЄДРПОУ 03192081) про зобов’язання провести нарахування та виплату соціальної допомоги відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук