Постанова № 74781253, 19.06.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Справа № 916/2663/17

м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників сторін:

від ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком»- ОСОБА_1 – за довіреністю;

від ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області - ОСОБА_3 – за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення господарського суду Одеської області від 12 березня 2018 року

у справі №916/2663/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області

про стягнення 52298,39грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час і місце ухвалення рішення: 12.03.2018р., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зал судових засідань №13, час ухвалення рішення: 14.20год.

повний текст рішення складений 19.03.2018р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 22.05.2018р. та 05.06.2018р. оголошувались перерви згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 19.06.2018р. згідно ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

06.11.2017р. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (надалі – позивач, ПАТ «Укртелеком») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Подільської міської ради (надалі – відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 52298,39грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 15.11.2017р. та 31.01.2018р.) зазначив наступне. ПАТ «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам. Відповідно до п.3 ст.63 ЗУ «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012р. (надалі – правила №295), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Згідно з п.63 Правил №295 встановлені законами пільги з оплати послуг зв’язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред’явлення ним документа, що підтверджує право на пільги, а відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії чітко та неухильно дотримується вимог чинного законодавства України та на виконання покладених на нього зобов’язань виконувало вимоги законодавства щодо надання послуг на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, визначених вищевказаними законами.

Крім того, 02.01.2016р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №1 про відшкодування витрат за надання телекомукаційних послуг пільговій категорії громадян (надалі – Договір №1).

За період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно ПАТ «Укртелеком» надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам ОСОБА_5 (Подільського) району Одеської області, які згідно з законодавством мають право на визначені пільги та відповідно до умов договору на загальну суму 52298,39грн, що підтверджується актами звірки за відповідний період із супровідними листами, розрахунками вартості послуг, наданих пільговикам за вказаний період та доказами направлення даних розрахунків відповідачу. Позивач у повному обсязі виконав вимоги норм чинного законодавства, у зв’язку з чим у відповідача виникли зобов’язання щодо відшкодування вартості наданих пільговим категоріям громадян телекомунікаційних послуг на загальну суму 52298,39грн. Проте відповідач свої зобов’язання щодо відшкодування грошових коштів за надані пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги не виконав, відповідні грошові кошти позивачу не відшкодовані, у зв’язку із чим ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії звернулось до суду із позовом.

Також у заявах про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що пункти Договору №1 від 02.01.2016р.(укладеного між сторонами з приводу надання послуг та відшкодування грошових коштів) дублюють за своїм змістом норми чинного законодавства.

З посиланням на норми ч.3 ст.63 ЗУ «Про телекомунікації», п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р., ст.174 ГК України, ч.4 ст.11 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15.11.2017р. ПАТ «Укртелеком» подало місцевому господарському суду клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача - ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2017р. здійснено заміну відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Подільської міської ради на його правонаступника - ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації. 09.01.2018р. відповідач подав місцевому господарському відзив на позовну заяву , в якому просив відмовити у задоволенні позову.

31.01.2018р. позивач подав суду першої інстанції заперечення на відзив.

14.02.2018р. відповідач надіслав місцевому господарському суду заперечення на відповідь на відзив.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст.15,16,11, 626, 627 ЦК України, ст.174 ГК України, ч.3 ст.63 ЗУ «Про телекомунікації», ст.19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012р. та вмотивовано наступним. За умовами п. 3.1.2. Договору №1 позивач зобов’язався щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідачу акт звірки розрахунків за надані послуги і розрахунки щодо вартості послуги, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою “2-пільга”, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України від 28.03.2003р. та Кабінетом Міністрів України №117 від 29.01.2003 р. Однак, доказів направлення відповідачу актів звірки розрахунків за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, які складені та підписані позивачем в односторонньому порядку, разом із супровідними листами, позивач до суду не надав. Вказані позивачем у позовній заяві у якості доказів розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам за вказаний період та докази направлення даних розрахунків відповідачу, а також, списки пільговиків, форма №2-пільга, файл відправлений на електронну адресу управління, вказані у якості додатку до супровідних листів ПАТ "Укртелеком", матеріали справи також не містять. Отже, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів направлення на адресу відповідача актів звірки розрахунків за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, розрахунків вартості послуг, наданих пільговикам за вказаний період, доказів надання позивачем послуг з встановлення телефонів, надання телекомунікаційних послуг громадянам які користуються пільгами, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги є недоведеними. Позивачем у справі не доведено достовірними та достатніми доказами обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв’язку з чим, позовна заява ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду від 12.03.2018р., ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач крім доводів, наведених в позовній заяві та уточненнях зазначив, що в період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, він надавав послуги пільговим категоріям абонентів. Відповідно до актів звірки розрахунків сума заборгованості становить 52298,39грн., які підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства. Судом першої інстанції було невірно досліджено обставини справи на підставі наявних доказів, в результаті чого суд прийшов до висновку, що позивачем не було надано суду докази, а саме акти звірки розрахунків за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, які складені та підписані позивачем в односторонньому порядку, разом із супровідними листами. Також, судом першої інстанції встановлено, що вказані позивачем у позовній заяві в якості доказів розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам за вказаний період та докази направлення даних розрахунків відповідачу, а також списки пільговиків, форма №2-пільга, файл відправлений на електронну адресу управління, вказані в якості додатку до супровідних листі ПАТ «Укртелеком», матеріали справи також не містять. Твердження господарського суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано актів звірки, доказів їх направлення відповідачу, доказів направлення відповідачу розрахунків форми-2 пільга спростовуються матеріалами справи, а саме: актами звірки, підписаними Відповідачем (а.с. 13-24), супровідним листом про повторне направлення списків абонентів, яким надано пільги (а.с.25-48), повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52) - повідомленням про вручення поштового відправлення, описом (а.с.53). Нормами чинного законодавства та спірного договору не передбачено порядку надсилання та обміну документів (актів звірки, розрахунків форми-2 пільга) та кореспонденції між сторонами в рамках спірних взаємовідносин. Позивачем відповідні акти звірки та розрахунки надавались нарочно відповідачу, однак останній відмовлявся приймати такі документи посилаючись на відсутність грошових коштів, дані обставини стали підставою для повторного надсилання позивачем відповідачу вищезазначених документів за спірний період рекомендованим поштовим листом. Розрахунки форми « 2-пільга» та договори про надання телекомунікаційних послуг включають в себе інформацію, яка відповідно до вимог чинного законодавства визнається конфіденційною, оскільки вміщає персональні дані, ПАТ «Укртелеком», в особі Одеської філії, позбавлено можливості надати відповідні докази самостійно. Суд першої інстанції, у разі наявності сумнівів щодо надання позивачем послуг мав змогу самостійно витребувати відповідні докази від позивача, керуючись ст. 74, 81 ГПК України, однак відповідних процесуальних дій не здійснив. Відповідачем також відповідні клопотання щодо витребування доказів не надавались до суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» на рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. у справі №916/2663/17; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 03.05.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи. 07.05.2018р. відповідач надіслав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У відзиві, зокрема, зазначено наступне:

- покладання ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» на відповідача обов’язків зі сплати витрат, які є предметом спору є хибним, оскільки обов’язковою умовою поширення компетенції ОСОБА_2 на здійснення компенсації витрат, зокрема виконання ролі головного розпорядника коштів, та юридичним фактом, що є підставою для виникнення відповідних правовідносин, є передбачення в ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік» субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам. Відсутність відповідної норми в ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік» унеможливлює застосування механізму, визначеного Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабміну України №256 від 04.03.2002р. та набуття статусу головного розпорядника коштів;

- позивач не надав до суду доказів направлення відповідачу актів звірки за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, які складені та підписані позивачем в односторонньому порядку, разом із супровідними листами;

- інформація, яку містить форма « 2-пільга» не відноситься до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім ідентифікаційного номеру пільговика. Отже позивач повинен був надати суду розрахунки форма « 2-пільга» в якості доказів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. призначено справу до розгляду із повідомленням (викликом сторін).

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлені та не оспорені учасниками справи такі обставини.

02.01.2016р. між ОСОБА_2 соціального захисту населення ОСОБА_5 районної державної адміністрації («Замовник») (наразі – ОСОБА_2 соціальної політики Подільської районної державної адміністрації) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» («Виконавець») було укладено Договір про відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян №1 (надалі - Договір №1), згідно умов п.1.1-1.2 якого Виконавець надає телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам Котовського району за місцем їх постійного проживання згідно реєстрації, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства України; Замовник фінансує протягом поточного року витрати Виконавця по наданню телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам Котовського району;

Фінансування витрат по наданню послуг громадянам, які відповідно до чинного законодавства мають пільги по оплаті за встановлення телефону та користування ним, здійснюється Замовником, шляхом безпосереднього перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця – Одеську філію ПАТ «Укртелеком» (п.2.1 Договору №1).

Відповідно до п.3.1.2 Договору №1 Виконавець зобов’язується надавати Замовнику щомісячно до 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, акти звірки розрахунків за надані послуги пільговикам послуги згідно з формою №3- пільга «Акти звірки розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги», затверджені наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 28.03.2003р. №83, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 р. та поіменні списки громадян на встановлення квартирних телефонів у минулому місяці; кошторис на додаткові роботи, якщо вони мали місце; до 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати Замовнику розрахунки у паперовому та електронному вигляді щодо вартості телекомунікаційних послуг громадянам, які мають право на пільги по абонентній платі за користування місцевим телефонним зв’язком та встановлення квартирних телефонів, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою №2- пільга «Розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг « 2-га пільга» та Інструкції про порядок її заповнення» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р.

Замовник зобов’язується: перераховувати Виконавцю компенсацію за надані телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам, які користуються пільгами згідно чинного законодавства України; щомісячно до 25-го числа, що настає після розрахункового періоду, разом з Виконавцем складати акти звірки розрахунків за надані телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам, які користуються пільгами згідно чинного законодавства України (пункти 3.2.1-3.2.2 Договору №1).

Відповідно до п.8.1 Договору №8.1 за домовленістю Сторін цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р. Згідно ст.631 п.3 ЦК України сторони прийшли до згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, що виникли з 01.01.2016р. та вважаються пролонгованими до проведення остаточних розрахунків.

В матеріалах справи наявні копії Актів звірки розрахунків між Одеською філією ПАТ «Укртелеком» та УСЗН Подільської РДА, відповідно до яких:

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.02.2016р. складає 243,34грн.(а.с.13);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.03.2016р. складає 4947,16грн.(а.с.14);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.04.2016р. складає 9778,37грн. (а.с.15);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.05.2016р. складає 14648,95грн.(а.с.16);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.06.2016р. складає 20615,17грн.(а.с.17);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.07.2016р. складає 25513,80грн.(а.с.18);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.08.2016р. складає 30291,78грн.(а.с.19);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.09.2016р. складає 34599,78грн.(а.с.20);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.10.2016р. складає 39086,36грн.(а.с.21);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.11.2016р. складає 43483,20грн.(а.с.22);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.12.2016р. складає 47954,93грн.(а.с.23);

- кредиторська заборгованість відповідача станом на 01.01.2017р. складає 52298,39грн.(а.с.24).

Вищезазначені акти підписані та скріплені печаткою Одеської філії ПАТ «Укртелеком».

Також в матеріалах справи містяться копії супровідних листів, якими позивачем повторно надавались відповідачу списки абонентів, яким надані пільги згідно чинного законодавства за користування телефоном:

- №357 від 09.06.2017р. за грудень 2015 року у сумі 5741,90грн. (а.с.25);

- №358 від 09.06.2017р. за січень 2016 року у сумі 4703,82грн. (а.с.26);

- №359 від 09.06.2017р. за лютий 2016 року у сумі 4832,21грн. (а.с.27);

- №360 від 09.06.2017р. за березень 2016 року у сумі 4870,58грн. (а.с.28);

- №361 від 09.06.2017р. за квітень 2016 року у сумі 5966,22грн. (а.с.29);

- №362 від 09.06.2017р. за травень 2016 року у сумі 4898,63грн. (а.с.30);

- №363 від 09.06.2017р. за червень 2016 року у сумі 4777,98грнгрн. (а.с.31);

- №364 від 09.06.2017р. за липень 2016 року у сумі 4308грн. (а.с.32);

- №365 від 09.06.2017р. за серпень 2016 року у сумі 4486,58грн. (а.с.33);

- №366 від 09.06.2017р. за вересень 2016 року у сумі 4396,84грн. (а.с.34);

- №367 від 09.06.2017р. за жовтень 2016 року у сумі 4471,73грн. (а.с.35);

- №368 від 09.06.2017р. за листопад 2016 року у сумі 4343,46грн. (а.с.36).

За супровідними листами позивачем було повторно надіслано відповідачу:

- супровідним листом №369 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.02.2016р. – на суму 243,34грн. (а.с.37);

- супровідним листом №370 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.03.2016р. – на суму 4947,16грн. (а.с.38);

- супровідним листом №371 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.04.2016р. – на суму 9778,37грн. (а.с.39);

- супровідним листом №372 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.05.2016р. – на суму 14648,95грн. (а.с.40);

- супровідним листом №373 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.06.2016р. – на суму 20615,17грн (а.с.41);

- супровідним листом №374 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.07.2016р. – на суму 25513,80грн (а.с.42);

- супровідним листом №375 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.08.2016р. – на суму 30291,78грн (а.с.43);

- супровідним листом №376 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.09.2016р. – на суму 34599,78грн (а.с.44);

- супровідним листом №377 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.10.2016р. – на суму 39086,36грн (а.с.45);

- супровідним листом №378 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.11.2016р. – на суму 43483,20грн (а.с.46);

- супровідним листом №379 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.12.2016р. – на суму 47954,93грн (а.с.47);

- супровідним листом №3800 від 09.06.2017р. – акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2017р. – на суму 52298грн. (а.с.48).

Вищезазначені списки абонентів форми №2-пільги та Акти звірки взаємних розрахунків були отримані відповідачем 27.06.2017р., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 21.06.2017р. та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.52-54).

В додатки до позовної заяви позивачем наданий розрахунок заборгованості за встановлення телефонів та користування місцевим телефонним зв’язком по УСЗН Подільської РДА (а.с.10-12), відповідно до якого заборгованість відповідача за період часу з лютого по грудень 2016р. становить 52298,39грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що ним за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам ОСОБА_5 (Подільського) району Одеської області, які згідно з законодавством мають право на визначені пільги та відповідно до умов договору на загальну суму 52298,39грн. Позивач у повному обсязі виконав вимоги норм чинного законодавства, у зв’язку з чим у відповідача виникли зобов’язання щодо відшкодування вартості наданих пільговим категоріям громадян телекомунікаційних послуг на загальну суму 52298,39грн. Проте кошти не відшкодовані, у зв’язку із чим ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії вимагає їх стягнення в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є недоведеними, оскільки позивачем на надано доказів направлення відповідачу актів звірки розрахунків за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року включно, які складені та підписані позивачем в односторонньому порядку, разом із супровідними листами, розрахунків вартості послуг, наданих пільговикам за вказаний період, доказів надання позивачем послуг з встановлення телефонів, надання телекомунікаційних послуг громадянам які користуються пільгами.

Проте суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії з огляду наступного.

Відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від №295 від 11.04.2012р. встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Пунктами 1,6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно із п.п.б п.4 ч.1 ст.89 та ст.102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі – Порядок №256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Отже чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян та зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України.

Відповідно до п.2 Порядку №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно із п.3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 5 Порядку №256 (в редакції, яка була чинною у 2016 році) визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29 січня 2003 року №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Згідно п.3 Положення (в редакції, чинній станом на 2016 рік) ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою „1-пільга, в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Відповідно до п.10 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою „ 5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою „ 7-пільга; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою „ 3-пільга; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою „ 3-пільга; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами „ 4-пільга та „ 6-пільга.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Подільського району Одеської області є ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання пільговим категоріям громадян Подільського району Одеської області послуг зв'язку на пільгових умовах, по даній справі повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій. Обставина надання позивачем пільговій категорії населення Подільського району Одеської області послуг зв'язку підтверджується оформленим позивачем актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги.

Частиною 1 п.8 Порядку №256 передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч.2 п.8 Порядку №256).

Згідно зі статтею 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

За змістом статей 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що частина 2 статті 218 ГК та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача направлялись для підписання Акти звіряння розрахунків за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року на загальну суму 52 298,39 грн. Вказані акти ОСОБА_2 соціального захисту населення всупереч положенням чинного законодавства, а саме п.5 Порядку №256 не підписані; грошові кошти не відшкодовані позивачу.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву не заперечувало наявність та розмір заборгованості з відшкодування грошових коштів, а зазначало, зокрема, про те, що у відповідача відсутня компетенція щодо надання компенсації витрат, які є предметом спору, оскільки надання пільг у 2016-20177р.р. не підпадає під дію Порядку №256 так як у ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік» не передбачені відповідно субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам.

Аналогічна правова позиція зазначена відповідачем також у відзиві на апеляційну скаргу.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Законодавством України не установлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Поряд із цим, ані приписами ЗУ «Про телекомунікації», ані Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Згідно із ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОСОБА_6 Верховного Суду у постанові від 22.05.2018р. у справі №927/465/17 (за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області про стягнення 500028,49 грн заборгованості за телекомунікаційні послуги за період з 01 січня по 31 грудня 2016 року,наданих абонентам пільгових категорій, які проживають на території міста Ніжина) відхилила твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не були передбачені кошти на ці видатки, адже певне право виникає в особи, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання, причому не у зв'язку зі згаданим Законом та похідними від нього актами (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

Акти звірки розрахунків за спірний період були отримані відповідачем 27.06.2017р., проте ані станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи відповідачем не вчинено дій (доказів зворотнього матеріали справи не містять), які б свідчили про його незгоду із сумами, зазначеними у Актах звірки розрахунків; не надано відповідачем також і контррозрахунку заборгованості ОСОБА_2, наданого позивачем в додатки до позовної заяви, не спростовано тієї обставини, що послуги були надані. При цьому, нормами чинного законодавства та умовами договору №1 прямо передбачено обов’язок відповідача підписати одержані акти звірки від особи, яка надає такі послуги.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів вважає, що у своїй сукупності, докази, наявні у матеріалах справи (акти звірки розрахунків, докази їх направлення та одержання відповідачем) є достатніми для висновку про наявність заборгованості, оскільки враховуючи відсутність заперечень при розгляді справи в суді першої інстанції щодо факту надання позивачем послуг та їх вартості з боку відповідача, а також невиконання ним зобов’язання з підписання актів звіряння без пояснення (письмового) причин не вчинення цих дій до відкриття провадження в господарській справі, свідчить на користь позиції ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» по суті спору.

За внутрішнім переконанням колегії суддів наявні у справі докази є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Отже матеріалами справи підтверджується, що з лютого 2016 року по грудень 2016 року позивачем надавалися послуги зв’язку споживачам, які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, вартість яких у загальній сумі склала 52298,39 грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивач в обов’язковому порядку у відповідності до норм ст.74 ГПК України повинен був надати суду першої інстанції розрахунки форма « 2-пільга» колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні Акти звірки розрахунків (підписані позивачем) за період з лютого 2016 року по січень 2017 року, якими підтверджується розмір заборгованості відповідача.

Крім того, відповідач не був позбавлений самостійно клопотати перед судом про залучення до матеріалів справи розрахунків форми « 2-пільга», оскільки списки за формою пільга-2 за період грудень 2015 року- листопад 2016 року були отримані ОСОБА_2 від позивача 27.06.2017р. (а.с.52-54).

Колегія суддів констатує, що відповідач протягом розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не ставив під сумнів саме розмір спірної заборгованості та факт надання послуг, просивши відмовити у задоволенні позову та апеляційної скарги з інших підстав.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

В суді першої інстанції відповідач не посилався на невчинення позивачем дій з надання документів, що підтверджують вартість наданих послуг, не просив їх витребувати.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Отже місцевий господарський суд, відмовивши у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком», зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком», скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. у справі №916/2663/16 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У зв’язку із скасуванням рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. відповідно до приписів ст.129 ГПК України новому розподілу підлягають витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - з ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» підлягають стягненню 1600грн. судового збору, сплачені позивачем до Державного бюджету України при зверненні до суду з позовом.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У зв’язку із скасуванням оскаржуваного рішення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2400грн. судового збору, сплаченого ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. у справі №916/2663/16.

Керуючись ст.ст.232-233, 236, 237, 240, 269, 270, 275, 277, 281-283 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» заборгованість у сумі 52298,39грн. та 1600грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 2400 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Повна постанова складена 20 червня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.