Ухвала суду № 74781043, 19.06.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"19" червня 2018 р. Справа № 922/4572/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Провід Групп" (вх. №1035 Х/2) на ухвалу, постановлену Господарським судом Харківської області об 11 годині 28 хвилин 29.03.2018 (дата складення повного тексту не зазначена) у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О. у справі № 922/4572/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сен-10" (код ЄДРПОУ 37258704, 61001, м. Харків, пр-т Московський, буд.55)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сен-10"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сен-10" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 07.02.2017 визнано ТОВ "Сен-10" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) адреса: м. Дніпро, ж/м Червоний каміньАДРЕСА_1. Зобов'язано ліквідатора виконати дії щодо ліквідації банкрута, передбачені законом, та надати суду звіт про виконану роботу.

17.02.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Вказано граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: один місяць з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

У встановлений строк до суду надійшла заява ПАТ КБ "Приватбанк", яка була розглянута судом, визнані вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" та включені до реєстру вимог кредиторів в сумі 61675582,95 грн. пені - до шостої черги, а також 3200,00 грн. судового збору - до першої черги.

Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені вказані вимоги ПАТ КБ "Приватбанк", а також до шостої черги включені вимоги Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн., ТОВ "Провід Групп" в сумі 539000,00 грн. та ТОВ "НК Альфа-Нафта" в сумі 461706,04 грн., які рахуються по бухгалтерському обліку боржника, однак не були заявлені в строк, встановлений ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим такі вимоги не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сен-10", до якого включено вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 3200,00 грн. - до першої черги, в сумі 61675582,95грн. - до шостої черги. Включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сен-10", як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн. (шоста черга погашення); Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн. (шоста черга погашення); ТОВ "НК Альфа-Нафта" в сумі 461706,04 грн. (шоста черга погашення).

До господарського суду від ліквідатора надійшов звіт (вх.№ 24821 від 02.08.2017), разом із доказами завершення ліквідаційної процедури. Ухвалою суду від 15.08.2017 призначено до розгляду звіт ліквідатора. Ухвалою суду від 01.02.2018 відкладено розгляд звіту ліквідатора на 29.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 провадження у справі № 922/4572/16 зупинено.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд зазначив про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення по кримінальному провадженню щодо ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Сен-10" та дій ліквідатора ОСОБА_1

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від ТОВ "Провід ГРУПП" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі № 922/4572/16.

У скарзі заявник посилається на передчасність винесення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує на те, що кримінальне провадження від 18.09.2017, на яке посилається суд першої інстанції, не перебуває на розгляді в жодному суді на момент винесення оскаржуваної ухвали.

Апелянт звертає увагу на те, що стаття 227 ГПК України передбачає, що справа повинна перебувати в іншому суді, тобто бути на стадії судового розгляду, зокрема в кримінальному провадженні.

Отже, на думку апелянта, обов'язок зупинення провадження у справі, передбачений п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України, виникає тільки у випадку наявності іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Також апелянт посилається на те, що судом не було здійснено перевірки наявності повноважень старшого слідчого з ОВС 6-го розділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, якому надавались матеріали по справі № 922/4572/16.

Крім того, апелянт вважає, що винесення оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі порушує принцип господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи.

Просить суд: скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 про зупинення провадження у справі № 922/4572/16 та поновити провадження у справі.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строків для звернення з апеляційною скаргою. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали не була йому надіслана. Про її постановлення апелянту стало відомо лише 10.05.2018. Просить визнати причини пропуску строку поважними, відновити пропущений строк та відкрити апеляційне провадження.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя - доповідач зазначив, що копію ухвали від 01.02.2018 про відкладення розгляду справи на 29.03.2018 було надіслано господарським судом на адресу ТОВ "Провід Групп" (вул.Михайлівська, 27, м.Харків, 61019; відповідна адреса зазначена даним товариством також і в апеляційній скарзі), однак вказане поштове відправлення було повернуто до суду відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (т.5, а.с.66 - 69). Копію ухвали від 29.03.2018 судом було 02.04.2018 надіслано на належну адресу ТОВ "Провід Групп", однак 02.05.2018 повернуто до суду відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (т.5, а.с.101 - 104). При цьому заявником клопотання не пояснено причин систематичного неотримання надісланої судом кореспонденції та тривалого невжиття заходів з метою дізнатися про хід судового провадження у справі, враховуючи, зокрема, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень датою оприлюднення ухвали від 29.03.2018 в даній справі зазначено 06.04.2018. Відповідне може бути підставою для висновку про неповажність причин пропуску апелянтом строку подання скарги. Суддя-доповідач також зазначив, що згідно з ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК України передбачено: суддя, встановивши, що заяву (скаргу) подано без додержання вимог цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Перевіркою матеріалів справи та апеляційної скарги було встановлено, що заявником, всупереч вимогам п.2, 3 ч.3 ст.258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору, сума якого, у відповідності до пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" мала становити 1762,00 грн., тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (у переліку додатків до скарги зазначено квитанцію про сплату судового збору, однак фактично такої квитанції заявником не додано - про що Харківським апеляційним господарським судом складено акт №13-42/342 від 21.05.2018), та доказів надіслання копії апеляційної скарги кредитору, ТОВ "НК Альфа-Нафта", вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду від 04.07.2017 в даній справі.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/4572/16 залишено без руху. Ухвалено апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз’яснено заявнику, що в разі невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

Матеріали справи свідчать, що ухвалу апеляційного господарського суду від 01.06.2018 про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 08.06.2018.

15.06.2018 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2018 (вх.№4652).

Також апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№4662), в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/4572/16.

Як вбачається із наданих апелянтом документів, ним не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги кредитору, ТОВ "НК Альфа-Нафта", а також доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - тобто не виконано вимог ухвали суду від 01.06.2018.

Проте, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, яке заявник мотивує тим, що на рахунках ТОВ "Провід Групп" відсутні вільні кошти на сплату судового збору, що підтверджується довідкою про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0,00 грн. Також заявник вказує, що підприємство знаходиться у досить важкому фінансовому стані у зв'язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршенням економічної ситуації у країні в цілому, внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися; окрім цього, ТОВ "Провід Групп" є кредитором по багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Проте, апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"; предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Надана апелянтом незасвідчена належним чином довідка про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0,00 грн, жодним чином не підтверджує викладених заявником у клопотанні доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Оскільки дана довідка не свідчить про відсутність у апелянта інших банківських рахунків із залишком на них коштів; до речі, у клопотанні апелянт вказує про те, що саме на рахунках (а не одному рахунку) у нього відсутні кошти для сплати судового збору, однак доказів щодо відсутності інших рахунків заявником не надано.

Дана довідка також не свідчить про тяжкий фінансовий стан апелянта.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі - Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства – це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості – звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства – Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4572/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України", № 6778/05, зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

У даному випадку апелянт, по-перше, не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", яким законом надано право, зокрема, на відстрочення сплати судового збору, а предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. По-друге, апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4572/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право його застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не виконані вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 01.06.2018, а саме не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги кредитору, ТОВ "НК Альфа-Нафта", та доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню, зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на повернення апеляційної скарги апелянту, клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги апеляційним господарським судом не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/4572/16.

Додаток на адресу апелянта: апеляційна скарга з додатками на 19 арк. та поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.