Рішення № 74780474, 06.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/176/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

При розгляді справи за позовом: Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"(65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма" (65033, м. Одеса, вул. Акордна, буд. 10);

про розірвання договору, виселення та стягнення 78375,99 грн.

за участю:

від позивача: 1) ОСОБА_1 - довіреність № 905 від 21.11.2017р.;

від відповідача: 1) ОСОБА_2 - довіреність б/н від 26.02.2018р.;

2) ОСОБА_3 - довіреність б/н від 06.02.2018р.

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018р. Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 71 578,15 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 6 797,84 грн., розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 31/04/Д від 01.01.2014р.; виселити ТОВ "Гефіма" з нежитлового приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1-б на користь КП ОМР "Узбережжя Одеси", а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 5 286 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 31/04/Д від 01.01.2014р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що відповідачем було проведено реконструкцію та технічне перепланування орендованого приміщення без дозволу орендодавця, об'єкт оренди не було застраховано, відсутній договір з балансоутримувачем, відсутні докази звернення до Держгеокадастру м. Одеси з питань сплати земельного податку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2018р. відкрито провадження у справі № 916/176/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 28.02.2018р.

26.02.2018р. КП ОМР "Узбережжя Одеси" було подано до суду письмові пояснення (т.1 а.с.40-41) стосовно площі спірного приміщення.

Так позивач наголосив, що згідно даних технічного паспорту, виготовленого КП "ОМБТІ та РОН" від 08.06.2004р., площа приміщення кафе "Два шара", яке розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон 1- Б, складає 168,9 кв.м.

При цьому, після технічної інвентаризації приміщення, яка відбулась 17.04.2013 р., було встановлено загальну площу об’єкту 162,4 кв.м., яка і була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером1244452951101.

26.02.2018р. ТОВ "Гефіма" було подано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.58-62), згідно якого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що ним було сплачено 58 021,48 грн., а отже заборгованість за договором складає 19 418,грн.

Однак, на думку відповідача, він позбавлений обов'язку сплачувати вказану суму заборгованості з огляду на наступне.

Так у травні 2017р. відповідачем було отримано лист від КП ОМР "Узбережжя Одеси" від 06.03.2017р. за №100 щодо одностороннього розірвання договору оренди №31/04/Д. Починаючи з травня 2017р., жодних рахунків на сплату орендної плати відповідачем отримано не було, у зв'язку з чим останній не міг виконувати зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Також КП ОМР "Узбережжя Одеси" було самовільно відключено об'єкт оренди від мереж водо- та електропостачання, у зв'язку з чим відповідач не міг в повному обсязі використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням.

Також відповідач зазначив про належне виконання обов'язку щодо сплати внесків на утримання прибудинкової території протягом всього строку використання приміщення аж до липня 2017р. Починаючи з липня 2017р., до відповідача рахунки на оплату часткової участі в утриманні прибудинкової території не надходили.

Також відповідачем сплачувалась наперед компенсація за земельний податок. Однак після того, як відповідачем не було отримано чергового рахунку на таку сплату, ТОВ "Гефіма" не мало можливості сплатити грошові кошти.

Крім того, відповідач зазначив, що ним було застраховано об'єкт оренди на суму 995 000 грн.

Стосовно реконструкції об'єкту відповідач зазначив про відсутність у КП ОМР "Узбережжя Одеси" доказів проведення ТОВ "Гефіма" реконструкції та технічного переобладнання об'єкту оренди.

Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність істотного порушення ТОВ "Гефіма" умов договору оренди.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. підготовче засідання у справі відкладено на 26 березня 2018 р.

07.03.2018р. КП ОМР "Узбережжя Одеси" було подано до суду відповідь на відзив (т.1 а.с.104-106), в якому позивач виклав позицію стосовно суми заборгованості за договором.

Також позивач, зазначив, що лист №100 від 06.03.2017р. не свідчить про припинення орендних відносин. Більш того, навіть після отримання листа, відповідач продовжив користуватися орендованим приміщенням, не повернув об’єкт оренди у відповідності до п. 4.7 Договору та навіть здійснив декілька платежів 09.03.2017 р. в сумі 7275,50 грн. та 28.04.2017 р. в сумі 11346,63 грн., 17228,45 грн. та 7360,12 грн.

Крім того, позивач наголосив, що у нього відсутні будь-які документи, які підтверджують страхування об'єкту оренди, укладання договору на відшкодування витрат на утримання приміщень прибудинкової території та відсутні докази звернення відповідача до управління Держкомзему у м. Одесі.

22.03.2018р. відповідачем до суду подані заперечення (т.1 а.с.109-114), в яких відповідач зазначив про те, що тривалий час сплачував орендні платежі з переплатою. Однак, після проведення переоцінки об'єкту оренди за замовленням КП "Ланжерон", оціночну вартість об'єкту оренди було зменшено, а отже, мала бути зменшена і вартість орендної плати відповідно до положень договору оренди. Натомість під час розрахунку заборгованості, позивачем цей факт було проігноровано. За розрахунком відповідача станом на 25.02.2018р. у нього наявна переплата на суму 11 743,42 грн.

Крім того, протягом часу, за який відповідач не вносить орендну плату, останній не використовує за призначенням об'єкт оренди, оскільки позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність.

ТОВ "Гефіма" наголошує на порушенні позивачем пункту 3.5. договору, з огляду на вчинення дій, направлених на відключення об'єкту оренди від електромережі та мереж водопостачання та водовідведення.

Також відповідач наголосив на недоведеності позивачем факту порушення ТОВ "Гефіма" істотних умов договору.

Стосовно невиконання відповідачем умов договору щодо надання копій договору страхування об'єкту оренди та договору на відшкодування витрат на утримання прибудинкової території, відповідач в цій частині просив застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні 26.03.2018р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02 квітня 2018р.

Ухвалою суду від 02.04.2018р. за клопотанням позивача строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, у судовому засіданні 02.04.2018р. оголошено перерву до 25 квітня 2018р.

Приймаючи до уваги необхідність розгляду клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, у судовому засіданні 25.04.2018р. було оголошено перерву до 27.04.2018р.

27.04.2018р. КП ОМР "Узбережжя Одеси" подано до суду письмові пояснення (т.2 а.с.119-120), в яких позивач просив суд надати додатковий строк для надання можливості долучити додаткові документи, що стосуються факту правонаступництва КП ОМР "Узбережжя Одеси" та того, що спірне орендоване приміщення знаходиться на балансі позивача.

У судовому засіданні 27.04.2018р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, оскільки обставини, що є предметом спору, можуть бути встановлені на підставі наявної в матеріалах справи технічної документації, а також оголошено перерву до 03.05.2018р.

У судовому засіданні 03.05.2018р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги, що останнім готується клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи вищевказане клопотання представника відповідача, у судовому засіданні 03.05.2018р. було оголошено перерву до 07 травня 2018р.

07.05.2018р. відповідачем подано до суду клопотання про призначення у справі судової-економічної експертизи заборгованості по орендній платі за ТОВ "Гефіма" щодо договору №31/04/Д від 01.01.2014р. (т.2 а.с.139-140). На вирішення експертизи відповідач просив поставити наступні питання: чи підтверджується документально наявність заборгованості по орендній платі за договором №31/04/Д від 01.01.2014р., укладеним між ТОВ "Гефіма" та КП "Ланжерон", станом на 01.02.2018р.? Якщо так, то в якій сумі та за який період?

У судовому засіданні 07.05.2018р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі експертизи.

Ухвалою суду від 07.05.2018р. було закрито підготовче провадження у справі №916/176/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07 травня 2018р.

У судовому засіданні 07.05.2018р. судом було оголошено перерву до 21.05.2018р.

У судовому засіданні 21.05.2018р. судом було оголошено перерву до 06 червня 2018р.

У судовому засіданні 06.06.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Крім того, в процесі розгляду справи сторонами були подані наступні клопотання та заяви: про ознайомлення з матеріалами справи від 26.02.2018р. вх.№4422/18 (т.1 а.с.50), про відкладення підготовчого засідання від 26.02.2018р. вх.№ 4424/18 (т.1 а.с.51-52), про ознайомлення від 05.03.2018р. вх.№5344/18 (т.1 а.с.103), про долучення доказів до матеріалів справи від 27.03.2018р. вх.№6880/18 (т.1 а.с.148), про долучення доказів до матеріалів справи від 02.04.2018р. вх.№7327/18 (т.2 а.с.1-13), про продовження строку розгляду підготовчого провадження від 02.04.2018р. вх.№2-1850/18 (т.2 а.с.14), клопотання щодо проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням від 16.04.2018р. вх.№2-2002/18 (т.2 а.с.26-35), про залучення доказів (т.2 а.с.37-68), про долучення до матеріалів справи додаткових документів від 27.04.2018р. вх.№ (72-118), клопотання про розгляд справи по суті 03.05.2018р. від 27.04.2018р. вх.№8785/18 (т.2 а.с.121), про залучення додаткових документів до матеріалів справи від 03.05.2018р. вх.№8970/18 (т.2 а.с.126-133).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як встановлено судом, 01.07.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефіма" (Орендар) та Комунальним підприємством "Ланжерон" (Орендодавець) було укладено договір оренди № 31/04/Д (т.1 а.с.14-15), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення кафе "Два шара", загальною площею 25,5 кв.м, розташоване на земельній ділянці на території пляжу Ланжерон в м. Одесі, під розміщення об'єкту громадського харчування та місць відпочинку населення.

01.01.2014р. сторонами було підписано Договір оренди нежилого приміщення №31/04/Д у новій редакції (т.1 а.с.16-18), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б. В пункті 1.3. договору сторони погодили термін дії договору до 01.07.2019р.

Як з'ясовано судом, Комунальне підприємство "Ланжерон", яке виступило орендодавцем за спірним договором, було реорганізовано. Так, рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 р. № 313-VІІ (т.1 а.с.22) було утворено Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" шляхом злиття комунальних підприємств "Гідропарк "Лузанівка", "Ланжерон", "Узберіжжя", "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району".

Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2 а.с.128-133) Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" було зареєстровано як юридичну особу 16.12.2016 р., при цьому в ЄДР міститься запис про те, що вказане Підприємство є правонаступником юридичних осіб КП "Гідропарк "Лузанівка", КП "Ланжерон", КП "Узберіжжя", КП "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району".

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивач є правонаступником прав і обов'язків КП "Ланжерон", що виступило Орендодавцем за спірним договором оренди.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.4. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ОСОБА_3 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 р. зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому одеської міської ради та становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 3 131,90 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою оренди за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

Пунктом 3.3 Договору оренди передбачено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов’язків, передбачених цим Договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання Орендарем обов’язків за цим Договором, Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством. (п. 5.1 Договору).

Як вказує позивач, відповідач систематично порушував умови договору в частині сплати орендної плату, у зв'язку з чим у період з травня 2017р. по січень 2018р. у нього утворилась заборгованість у сумі 71 578,15 грн. Вказане, а також інші порушення договору, зазначені у описовій частині рішення, слугували підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2014р. та виселення відповідача із займаного приміщення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне надати правову оцінку виниклим між сторонами за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2014р. №31/04/Д правовідносинам.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно до ст.793 Цивільного кодексу України, в редакціях, що діяли як під час укладення договору (1.07.2004р.), так і під час викладення його в новій редакції (1.01.2014р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік (три роки згідно з редакцією станом на 1.01.2014р.) і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки (право користування на підставі такого договору (згідно з редакцією станом на 1.01.2014р.), підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, договір оренди нежитлового приміщення №31/04/Д, строк дії якого перевищує встановлений законодавством термін, нотаріально не посвідчений та у встановленому порядку не зареєстрований.

Згідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до приписів ст.220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Згідно до п. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням встановлення судом факту недотримання сторонами договору вимог чинного законодавства в частині нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди нежилого приміщення та вищенаведених правових приписів, суд доходить висновку, що договір оренди нежитлового приміщення№31/04/Д від 1.07.2004р., укладений у новій редакції 01.01.2014р., є нікчемним, тобто таким, що не має юридичної сили з моменту його укладення.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням встановлення судом нікчемності спірного договору, суд вказує, що позовні вимоги про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати та пені є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому суд вказує, що встановлення судом факту нікчемності договору оренди свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для користування орендованим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання щодо виселення ТОВ "Гефіма" з орендованого нежитлового приміщення на користь КП ОМР "Узбережжя Одеси", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).

У спорах про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів, в оперативному управлінні, на праві господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Як встановлено судом з наданих до матеріалів справи документів, право власності на спірне майно зареєстровано за територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради.

З огляду на що, в процесі розгляду справи, судом було з'ясоване питання щодо повноважень КП ОМР "Узбережжя Одеси" на розпорядження спірним майном.

Так, представником позивача було повідомлено суду що спірне приміщення перебуває у володінні КП ОМР "Узбережжя Одеси" на підставі господарського відання.

Відповідно до приписів ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

У відповідності до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим законом, та їх обтяжень, встановлює, що така державна реєстрація прав є обов'язковою. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Натомість, матеріали справи не містять доказів реєстрації права господарського відання КП ОМР "Узбережжя Одеси" на нежитлове приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б.

Не містять матеріали справи також доказів, які підтверджують надання Одеською міською радою повноважень КП ОМР "Узбережжя Одеси" звертатися в інтересах останньої з вимогою про виселення відповідача із займаного приміщення, і такі вимоги не були заявлені.

З огляду на відсутність у КП ОМР "Узбережжя Одеси" повноважень щодо витребування майна, суд доходить висновку, що вказане підприємство є неналежним позивачем за позовними вимогами про виселення.

Натомість, суд зазначає, що Одеська міська рада не позбавлена права звернутися до суду з віндикаційним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма".

При цьому, з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя ("Серявін та інші проти України"), суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Враховуючи, що з урахуванням встановленого судом факту нікчемності договору оренди, доводи сторін щодо наявності або відсутності підстав для його розірвання не мають жодного доказового значення для даної справи, суд не надає зазначеним доводам відповідної правової оцінки.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, підстави для покладення на відповідача судових витрат, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 18 червня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська