Ухвала суду № 7478044, 16.12.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа №6-а-81/09р.

УХВАЛА

16 грудня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді – Хожаінової О.В.,

при секретарі – Бозоєвій М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії заяву ОСОБА_1 до зацікавлених осіб: Міністерства Оборони України, Військової частини А 4489 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4489 про стягнення компенсації замість продовольчого пайка по загальновійськовій нормі,

встановив:

Постановою Феодосійського міського суду від 11 травня 2007 року з військової частини А 4489 на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по грошовій компенсації замість продовольчого пайку в сумі 14795,93 грн., компенсація з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в сумі 4668,26 грн., судовий збір 220,00 грн., а всього 19684,19 грн., визначений спосіб та порядок виконання постанови – списання з відповідного рахунку В/ч А-4489 (Код ЄДРПОУ 07762463 р/р 35211013000468 в УДК в АРК м. Сімферополь МФО 824026, КЕКВ 1133). Постанова набрала законної сили.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови суду шляхом звернення стягнення за виконавчим документом на Міністерство Оборони України.

В судове засідання позивач не з’явився, представник подав заяву, згідно якої вимоги підтримані.

Представник військової частини А 4489 в судовому засіданні подав заперечення, вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки ст.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» застосовується лише до правовідносин, що виникають в сфері господарської діяльності в Збройних Силах України. Заявник фактично подав до суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, при цьому В\ч А 4489 не розформовується, продовжує діяльність як юридична особа.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, подав заперечення, відповідно якого вважає безпідставними посилання позивача на ст.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», яка застосовується лише до правовідносин, що виникають в сфері господарської діяльності в Збройних Силах України. Міністерство Оборони України несе відповідальність тільки в тому випадку, якщо у військової частини при здійсненні саме господарської діяльності виникли зобов’язання, та відповідно вона не може їх виконати. Заява позивача є фактично заявою про заміну сторони виконавчого провадження, сторони, що не вибула. Крім того, позивачем не вичерпані внутрішні засоби правового захисту, не оскаржено дії органу, що займається виконанням судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Матеріалами справи встановлено, що ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АР Крим було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: виконавчого листу № 2-а-372 та запропоновано боржнику - в/ч А 4489 добровільно виконати судове рішення, 30.12.2008 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу у зв’язку з тим, що грошові кошти та бюджетні призначення на виплату заборгованості за продовольчий пайок у В/ч А 4489 відсутні. Постанова суду в повному обсязі дотепер не виконана. 18.09.2009 року виконавче провадження було відкрито повторно, але постанова не виконується (а.с.33-36).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку. З ОСОБА_2 Арбітражного Суду України № 01-8/531 від 11.11.1999 року «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» слідує, що відповідальність військової частини як суб'єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе-Міністерство оборони України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обов'язковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна особа при визначенні її цивільних прав і обов'язків має право на справедливий розгляд (.) впродовж розумного строку (.) незалежним і неупередженим судом, стаття 1 Протоколу № 1 передбачає, що кожна особа (.) має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справі «Погасій проти України» від 28.05.2002 року, визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, заявник не використав права звернення до національного суду із позовом щодо зміни способу виконання судового рішення шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні на підставі Закону України № 1076-Х1У «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». Відповідно до статті 5 Закону військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок за відповідними статтями кошторису, а разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

На підставі викладеного, суд вважає, що у процесі виконання виконавчого документу виникли обставини, що перешкоджають примусовому виконанню постанови, а саме, встановлено, що майнове становище боржника не дає змоги виконати вимоги виконавчого документу у встановлені строки та є інший спосіб виконання, тобто звернення стягнення на Міністерство оборони України.

Керуючись ст. 263 КАС України, ст. ЗЗ Закону України «Про виконавче провадження», ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до зацікавлених осіб Міністерства Оборони України, Військової частини А 4489 про зміну способу і порядку виконання постанови суду, задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Феодосійського міського суду від 11 травня 2007 року по справі адміністративної юрисдикції № 2-а-372/07 р. за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4489 про стягнення компенсації замість продовольчого пайка по загальновійськовій нормі, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2-а-372 на Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст. 186 ч. 4 КАС України.

Суддя: /підпис/