Рішення № 74780030, 08.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2018Справа № 910/728/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про скасування обмеження надання послуг водопостачання, водовідведення та приймання каналізаційних стоків

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники учасників справи:

від позивача Юр'єва А.І. (представник за довіреністю)

від відповідача Драчова М.С. (представник за довіреністю)

В судовому засіданні 08 червня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

24 січня 2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 19.01.2017 року до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (відповідач), в якому просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" відновити відпуск води та обсяги скиду у міську каналізацію, включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Равіс" до мереж водопроводу та каналізації.

Позовні вимоги обґрунтовані несанкціонованим відключенням водопостачання позивачу без складання будь-яких документів, тоді як позивач належним чином виконував зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02154/5-04 від 26.03.2003 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Равіс", як абонентом, та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 року у справі № 910/728/18 позовну заяву б/н від 19.01.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про скасування обмеження надання послуг водопостачання, водовідведення та приймання каналізаційних стоків залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Равіс" строк до 12.02.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

12 лютого 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" супровідним листом б/н від 09.02.2017 року надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/728/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.03.2018 року.

21.03.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 459/12 від 19.03.2018 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем здійснюється скид стічних вод до міської каналізаційної мережі м. Києва без Умов на скид стічних вод, які у відповідності до Правил № 1879 є обов'язковими. Відповідач зазначає, що неодноразово повідомляв позивача про необхідність отримання відповідних Умов на скид, про що зазначалось в актах обстеження від 18.07.2012 року та 20.11.2015 року об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б, однак приписи відповідача щодо необхідності отримання Умов на скид стічних вод проігноровані позивачем, у зв'язку з чим, відповідно до п. 8.6 Правил № 1879, відповідачем були проведенні позивачу донарахування плати за скид стічних вод без відповідних Умов в сумі 19 479,40 грн.

Також відповідач вказує, що на адресу позивача був направлений лист-попередження від 07.11.2016 року з вимогою здійснити плату у розмірі 19 479,40 грн. та розрахунок плати від 07.11.2016 року № 15/ВУ-Ф-09/012-09-2016. Крім того, відповідачем на адресу позивача направлялася вимога від 27.02.2017 року № 804/12/36/02-17 щодо сплати 19 479,40 грн. Разом з цим, у зв'язку з систематичним невиконанням приписів відповідача, неотриманням Умов на скид стічних вод та несплати грошових коштів у розмірі 19 479,40 грн. за скид стічних вод без умов на скид, позивачу було направлено попередження від 27.04.2017 року № 896/15 про відключення від мереж водопроводу та каналізації об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б. Водночас, відповідач зазначає, що на даний час здійснюється надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкт позивача, що зафіксовано в акті обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 16.01.2018 року № 175336, в якому також зазначено, що засувка не працює та знаходиться в технічно-несправному стані (наявна течія води), у зв'язку з чим відсутня технічна можливість перекрити відповідну засувку на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 22.03.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/728/18 до судового розгляду по суті на 24.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2018 року розгляд справи відкладено на 24.05.2018 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання та відсутністю доказів його повідомлення про розгляд справи.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.05.2018 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 08.06.2018 року з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в позові в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Равіс» (надалі - абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02154/5-04 (надалі - договір), відповідно до п.1 якого, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідачем було несанкціоновано відключено водопостачання позивачу без складання будь-яких документів, в той час, як позивач належним чином виконував зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02154/5-04 від 26.03.2003 року.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Одночасно з цим, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, господарський суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Так, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відновити відпуск води та обсяги скиду у міську каналізацію, включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Равіс" до мереж водопроводу та каналізації.

Згідно з п. 5.3. договору, всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року №65 втратили чинність 18.10.2008 року, у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190.

Пунктом 1.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 року за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до п.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002року №37 їх дія поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

В п.1.5. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та

стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

На виконання п. 1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.06.2003 року № 1073 затвердженні Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.

Відповідно до пунктів 2.4.3., 3.3.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва від 18.06.2003 року № 1073 підприємства зобов'язані отримати Дозвіл на скид та укласти Договір з Водоканалом на послуги водопостачання та водовідведення. Приєднання Підприємств до міської каналізації здійснюється згідно з вимогами Правил користування.

Згідно з пунктами 3.3.7., 8.3.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва від 18.06.2003 року № 1073 плата за скид стічних вод без чинного Дозволу встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу. Весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) розглядається як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення за умови, зокрема, відсутності у Підприємства Дозволу на скид чи закінчення строку його дії.

Порядок скидання стічних вод до міської каналізаційної мережі м. Києва регулюється Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 року № 1879.

Відповідно до п. 1.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

За умовами п. 1.5. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 правила встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

В пункті 2.4., підпункті 3.3.1. пункту 3.3. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 встановлено, що абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид. Приєднання абонентів до міської каналізації здійснюється згідно з вимогами Правил користування.

Згідно з підпунктом 3.3.4. п. 3.3. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 умови на скид видаються на один рік.

За змістом п. 8.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

В абз. 4 п. 8.6. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 передбачено, що при порушенні цих правил та Правил користування Водоканал, зокрема, має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі, зокрема, відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Як зазначає позивач, 23.06.2017 року відповідачем було несанкціоновано відключення позивачу водопостачання без складення будь-яких необхідних документів і лише 01.08.2017 року на адресу позивача надійшов лист № 144 з попередженням про обмеження надання послуг водопостачання та/або водовідведення, з огляду на те, що позивач користується послугами водовідведення без оформлення належних на те документів.

При цьому, в матеріалах справи містяться акти обстеження підприємства, що скидає стічні води у міську каналізацію № 2156/949 від 18.07.2012 року та від 20.11.2015 року об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б, в яких зазначалось про необхідність отримання позивачем Умов на скид стічних вод та встановлювались терміни для їх виконання.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.4. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 водоканал має право, зокрема, проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Абонента та складати Акти за результатами цих обстежень. Письмово повідомляти Водоканал про усунення порушень в терміни, встановлені в Актах Водоканалу.

В свою чергу відповідач вказує, що оскільки позивачем приписи відповідача щодо необхідності отримання Умов на скид стічних вод були проігноровані, відповідно до п. 8.6. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 останнім були проведенні позивачу донарахування плати за скид стічних вод без відповідних Умов.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача був направлений лист-попередження від 07.11.2016 року, в якому містилась вимога здійснити плату у розмірі 19 479,40 грн. та розрахунок плати від 07.11.2016 року № 15/ВУ-Ф-09/012-09-2016, який був отриманий уповноваженою особою позивача 25.11.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

В подальшому, у зв'язку з невиконанням вимог, зазначених в листі-попередженні від 07.11.2016 року щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид, відповідачем на адресу позивача була направлена вимога від 27.02.2017 року № 804/12/36/02-17 щодо сплати заборгованості у розмірі 19 479,40 грн. Вказана вимога отримана уповноваженою особою позивача 03.03.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 8.6. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування Водоканал має право відключати (при наявності технічної можливості) каналізаційну мережу Абонента від міської каналізації (після письмового попередження за 5 діб) у разі, зокрема, невиконання Абонентом вимог цих Правил та умов Договору та самовільного приєднання до мережі водовідведення.

Пунктом 8.7. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року № 1879 передбачено, що у випадку систематичного порушення цих Правил та невиконання Абонентами природоохоронних заходів Водоканал має право після письмового попередження Абонента за 5 діб, обмежити йому відпуск води та обсяг скиду у міську каналізацію, відключити його від мереж водопроводу і каналізації та розірвати з ним договір.

Згідно з підпунктом 12.4.8. пункту 12.4. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30, у разі невиконання підприємством вимог до улаштування каналізаційної мережі, локальних очисних споруд, обмежень або заходів щодо нормалізації якості та режиму скиду стічних вод, а також невчасної оплати ними послуг каналізації виробник має право обмежити об'єм або заборонити скид стічних вод, а у випадку невиконання цієї заборони при загрозі виходу з ладу мереж та споруд - відключити підприємство від каналізаційної мережі, а також розірвати договір на приймання стічних вод у каналізацію.

Умовами п. 4.3. договору визначено, що до повного погашення абонентом заборгованості, або за невиконання п. 2.4 цього договору постачальник має право припинити подачу води та приймання стоків. Відповідальність за можливі негативні наслідки, пов'язані з припиненням надання послуг - ВАТ «АК «Київводоканал» не несе.

Як зазначає відповідач, у зв'язку з систематичним невиконанням приписів ПАТ «АК «Київводоканал», неотриманням Умов на скид стічних вод та несплати грошових коштів у розмірі 19 479,40 грн. за скид стічних вод без умов на скид, позивачу було направлено попередження від 27.04.2017 року № 896/15 про відключення від мереж водопроводу та каналізації об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б, яке отримано уповноваженою особою позивача 29.05.2017року. Факт отримання зазначеного попередження підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

Так, 23.06.2017 року представниками відповідача було опломбовано засувку Ш 100 в закритому положенні в контрольному колодязі пломбою з шифром 0941548, що зафіксовано у акті опломбування від 23.06.2017 року, при цьому відповідач вказує, що представник позивача відмовився від підпису відповідного акта (копія міститься в матеріалах справи).

Крім того, 05.09.2017 року представниками відповідача повторно накладено пломбу з шифром 18570901 на засувку Ш 100 в закритому положенні, що підтверджується актом обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 05.09.2017 року № 166660 (копія міститься в матеріалах справи).

При цьому, в акті обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 26.10.2017 року № 141507 представниками відповідача зафіксовано перепломбування засувки Ш 100 в закритому положенні, у зв'язку з її «підтягуванням» (копія міститься в матеріалах справи).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що в акті обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 16.01.2018 року № 175336 зафіксовано, що засувка Ш 100 не працює та знаходиться в технічно-несправному стані (наявна течія води), у зв'язку з чим відсутня технічна можливість перекрити відповідну засувку, здійснюється водопостачання на об'єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б (копія міститься в матеріалах справи), на даний час здійснюється надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкт позивача, що також зафіксовано в акті обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 16.01.2018 року № 175336.

При цьому, відповідач вказує, що станом на момент розгляду справи позивачем приписи, зазначені в актах обстеження від 18.07.2012 року та 20.11.2015 року не виконанні, Умови на скид стічних вод не отриманні, грошові кошти нараховані за скид стічних вод не сплачені.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні 08.06.2018 року представник позивача підтвердив факт надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкті позивача, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б, проте не в тому обсязі, як того вимагає позивач.

При цьому, суд не вбачає за можливе встановити кількість та обсяги надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкті позивача, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не доведено належними доказами, в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, факту порушення відповідачем несанкціонованого відключення водопостачання на об'єкті позивача, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 25-б, як і не доведено факту відключення об'єкту позивача від мереж водопроводу та каналізації, з огляду на те, що станом на момент розгляду справи здійснюється надання відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкті позивача, що зафіксовано в акті обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 16.01.2018 року № 175336 та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні 08.06.2018 року.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.06.2018р.

Суддя О.В. Котков