Рішення № 74779982, 14.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2018Справа № 910/4405/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"

до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 41 634,43 грн.

Представників учасників процесу:

від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення вартості недостачі товару в розмірі 41 634,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідно із залізничними накладними № 50751056, №46694675, № 50191170, № 50188374, № 52880010, №41255134 на адресу позивача були відправлені вагони № 56575152, № 60620069, № 66210469, №56016520, №61362224 з вантажем - вугілля кам'яне, вантажовідправником якого є ТОВ "ЦЗФ "Селидівська". Однак, відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим на станції Бурштин Львівської залізниці була виявлена недостача вантажу у вказаних вагонах, про що були складені комерційні акти № 388103/144 від 01.06.2017, № 388103/145 від 01.06.2017, № 388103/146 від 01.06.2017, № 450003/252 від 03.07.2017, № 410006/367/435 від 16.11.2017, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, що за розрахунком позивача становлять 41634,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 910/4405/18, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначити судове засідання у справі на 15.05.2018.

27.04.2018 через відділ діловодства суду від регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшло клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

02.05.2018 через відділ діловодства суду від регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

07.05.2018 через відділ діловодства суду від регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшли клопотання про направлення на адресу регіональної філії копії позовної заяви та відзив на позов.

15.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

Судом встановлено, що регіональна філія "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" діє на підставі Положення про регіональну філію "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", згідно із яким філія має право від імені Товариства, відповідно до наданих повноважень та довіреності виступати відповідачем у судах з усіма правами наданими відповідачу.

Регіональною філією "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на підтвердження наявності повноважень представляти інтереси ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" у даному спорі надано довіреність в порядку передоручення від 26.10.2017.

Згідно із ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Стаття 246 ЦК України визначає, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно із вказаною довіреністю Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" від імені якого на підставі довіреності, посвідченої від 25.10.2017 Ісаєнко Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №3473, діють головний інженер - перший заступник директора регіональної філії "Львівськазалізниця" Публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Заньків Зіновій Зіновійович, та заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Іщук Юрій Костянтинович, в порядку передоручення уповноважено юрисконсульта підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Гачака Івана Осиповича.

Однак, довіреності посвідченої 25.10.2017, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко Ю.В. за реєстровим №3473, якою головного інженера - першого заступника директора регіональної філії "Львівськазалізниця" ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Заньків З.З. та заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Іщук Ю.К. уповноважено представляти інтереси ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" не надано.

За таких обставин, регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" не доведено суду наявності повноважень виступати відповідачем у даній справі та представляти інтереси ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" у даному спорі.

З урахуванням наведеного, подані регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" клопотання про застосування строків позовної давності, клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю та клопотання про направлення на адресу регіональної філії копії позовної заяви, а також відзив на позов, заявлені особою, що не є учасником судового процесу з розгляду справи № 910/4405/18, у зв'язку із чим не підлягають розгляду.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 27, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.

Частиною 3 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного та того, що сам позивач звернувся із даним позовом у порядку виключної підсудності до - ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", а не до його філії - Регіональній філії "Львівська залізниця", та реалізував своє право вибору між господарськими судами для захисту порушеного права, даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.

В судовому засіданні 15.05.2018 суд відклав розгляд справи № 910/4405/18 на 11.06.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання 11.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018, у зв'язку із перебуванням 11.06.2018 судді Гулевець О.В. у відрядженні, розгляд справи № 910/4405/18 по суті призначено на 14.06.2018.

11.06.2018 через відділ діловодства суду від регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.2018 не з'явився.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 15.05.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 47099556.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов та не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, то за висновками суду дана справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЗФ "Селидівська" (вантажовідправник) на адресу ДТЕК "Бурштинська ТЕС" Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Західенерго" (вантажоодержувача) зі станції відправлення Новогродівка Донецької залізниці згідно із залізничними накладними на станцію Бурштин Львівської залізниці №50751056, №46694675, № 50191170, № 50188374, № 52880010, №41255134 у вагонах № 56575152, № 60620069, № 66210469, №56016520, №61362224 на адресу позивача відправлено вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті

У комерційному акті №450003/252 від 03.07.2017 загальна маса вантажу у вагоні №61362224, яка значиться у перевізних документах (накладна №50758465, досильна накладна №46694675), становить нетто 65500 кг, тара 23400 кг. При переважуванні виявилося: брутто 81600 кг, нетто 58200 кг, тара 23400 кг, що менше ваги накладної на 7300 кг.

Згідно довідки ТОВ "ЦЗФ "Селидівська" вартість вугілля, що перевозилось у вагоні №6136224, згідно вантажної накладної №50758465 становить 2550,08 грн. з ПДВ.

У комерційному акті № 388103/144 від 01.06.2017 вказано, що загальна маса вантажу у вагоні №66210469, яка значиться у перевізних документах (накладна №50191170), становить нетто 63400 кг, тара 22200 кг. При переважуванні виявилося: брутто 83350 кг, нетто 61150 кг, тара 22200 кг, що менше ваги накладної на 2250 кг.

Згідно довідки ТОВ "ЦЗФ "Селидівська" вартість вугілля, що перевозилось у вагоні №66210469, згідно вантажної накладної №50191170 становить 2458,60 грн. з ПДВ.

У комерційному акті № 388103/145 від 01.06.2017 вказано, що загальна маса вантажу у вагоні №56575152, яка значиться у перевізних документах (накладна №50188374), становить нетто 68550 кг, тара 24300 кг. При переважуванні виявилося: брутто 90550 кг, нетто 66250 кг, тара 24300 кг, що менше ваги накладної на 2300 кг.

Згідно із комерційним актом № 388103/146 від 01.06.2017, загальна маса вантажу у вагоні №60620069, яка значиться у перевізних документах (накладна №50188374), становить нетто 68700 кг, тара 23300 кг. При переважуванні виявилося: брутто 89150 кг, нетто 65850кг, тара 23300 кг, що менше ваги накладної на 2850 кг.

Згідно довідки ТОВ "ЦЗФ "Селидівська" вартість вугілля, що перевозилось у вагонах №56575152, №60620069, згідно вантажної накладної №50188374 становить 2452,61 грн. з ПДВ.

У відповідності до комерційного акту №410006/367/435 від 16.11.2017, загальна маса вантажу у вагоні №56016520, яка значиться у перевізних документах (накладна №52880010), становить нетто 67800 кг, тара 24000 кг. При переважуванні виявилося: брутто 87100 кг, нетто 63100 кг, тара 24000 кг, що менше ваги накладної на 4750 кг.

Згідно довідки ТОВ "ЦЗФ "Селидівська" вартість вугілля, що перевозилось у вагоні №56016520, згідно вантажної накладної №52880010 становить 2812,21 грн. з ПДВ.

На всіх долучених до справи вантажних накладних зазначено, що вантажовідправник передає ПАТ "ДТЕК Західенерго" право пред'явлення позовних вимог до ПАТ "Українська залізниця".

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вище перелічених вагонах, яка була розрахована позивачем відповідно довідок вантажовідправника з урахуванням норми недостачі вантажу 1% становить 41634,43 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЗФ "Селидівська" (вантажовідправник) на адресу ДТЕК "Бурштинська ТЕС" Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Західенерго" (вантажоодержувача) зі станції відправлення Новогродівка Донецької залізниці згідно із залізничними накладними на станцію Бурштин Львівської залізниці №50751056, №46694675, № 50191170, № 50188374, № 52880010, №41255134 у вагонах № 56575152, № 60620069, № 66210469, №56016520, №61362224 на адресу позивача відправлено вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті.

Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Наявні в матеріалах справи комерційні акти № 388103/144 від 01.06.2017, № 388103/145 від 01.06.2017, № 388103/146 від 01.06.2017, № 450003/252 від 03.07.2017, № 410006/367/435 від 16.11.2017 підтверджують недостачу вантажу у вагоні №66210469 становить 2250 кг, у вагоні №56575152 - 2300 кг, у вагоні №60620069 - 2850 кг, у вагоні №56016520 - 4750 кг, у вагоні №61362224 - 7300 кг.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно положень пункту 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

У відповідності до п 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

В комерційних актах № 388103/144 від 01.06.2017, № 388103/145 від 01.06.2017, № 388103/146 від 01.06.2017, № 450003/252 від 03.07.2017, № 410006/367/435 від 16.11.2017 зазначено, що вагони технічно справні.

При цьому, в комерційному акті № 410006/367/435, який свідчить про недостачу у вагоні №56016520 вказано, що щілина 3 люка праворуч за ходом між кришкою люка та поперечною балкою шириною 30мм, довжиною 500 мм, закладена дошками та ганчір'ям.

Відомостей щодо непридатності рухомого складу для перевезення вантажу та з приводу того, що причиною виникнення незбереженості вантажу є не визначення вантажовідправником придатності вагонів до перевезення вантажу, вказані комерційні акти не містять.

Відповідно до ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Згідно із п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються: а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу; б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу; в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні; г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу; д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу; е) після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень; ж) з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії, - в усіх інших випадках.

Частина четверта статті 315 ГК України визначає, що якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

В матеріалах справи наявні відповіді-відмови відповідача на претензії позивача: №МЮ-55/2017-1 від 27.10.2017, №МЮ-53/2017-1 від 27.10.2017, №МЮ-52/2017-1 від 27.10.2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

В матеріалах справи наявні довідки ТОВ "ЦЗФ "Селидівська" в яких визначено вартість вугілля, що перевозилось у вагонах №56575152, №60620069, №56016520, №66210469, №61362224.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах щодо мінерального палива.

Розрахунок фактичної недостачі вантажу здійснюється наступним чином:

Вагон №56575152: 68550/100 = 685,5 кг; 2300 кг - 685,5 кг = 1614,5 кг. Вартість нестачі вугілля складає: 1,6145 т х 2452,61 грн. = 3959,74 грн. з ПДВ.

Вагон №60620069: 68700/100 = 687 кг; 2850 кг - 687 кг = 2163 кг. Вартість нестачі вугілля складає: 2,163 т х 2452,61 грн. = 5305,00 грн. з ПДВ.

Вагон №66210469: 63400/100 = 634 кг; 2250 кг - 634 кг = 1616 кг. Вартість нестачі вугілля складає: 1,616 т х 2458,60 грн. = 3973,10 грн. з ПДВ.

Вагон №56016520: 67800/100 = 678 кг; 4750 кг - 678 кг = 4072 кг. Вартість нестачі вугілля складає: 4,072 т х 2812,21 грн. = 11451,31 грн. з ПДВ.

Вагон №61362224: 65500/100 = 655 кг; 7300 кг - 655 кг = 6645 кг. Вартість нестачі вугілля складає: 6,645 т х 2550,08 грн. = 16945,28 грн. з ПДВ.

Таким чином, загальна сума збитків (вартості недостачі вантажу) за розрахунком позивача становить 41634,43 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд встановив, що даний розрахунок арифметично вірний.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 41 634,43 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, вулиця ТВЕРСЬКА, будинок 5 ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця КОЗЕЛЬНИЦЬКА, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) вартість недостачі товару в розмірі 41634,43 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 19.06.2018.

Суддя О.В. Гулевець