Рішення № 74779861, 06.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/98/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2018 Справа № 908/1482/17

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Азізбекян Т.А., судді: Горохов І.С., Корсун В.Л., розглянувши матеріали справи № 908/1482/17

при секретарі судового засідання Рикун А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2017 № 01-026-259

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.01.2018 № 19/27

за позовом Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова,20А, код 05441447)

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна,4, код 00191224)

про стягнення суми

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/1482/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” до ОСОБА_3 акціонерного товариства “Запоріжкокс” про стягнення 4 631 571, 86 грн. основного боргу, 416 394,22 грн. 3% річних, 4 099 573,52 грн. інфляційних втрат.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Розгляд справи було зупинено та поновлено. Справу призначено до колегіального розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 розгляд справи відкладався на 09.01.2018.

У зв’язку із перебуванням суддів-членів колегії у відпустках, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, 11.01.2018 справу визначено до розгляду складу колегії суддів: головуючий Азізбекян Т.А., судді: Горохов І.С., Корсун В.Л., яка дійшла висновку про прийняття цієї справи до свого провадження та призначила підготовче засідання на 12.02.2018.

05.02.2018 до суду від позивача, на виконання ухвали суду, надійшла заява по суті спору – додаткові пояснення до позову.

05.02.2018 від відповідача до суду надійшов лист про неможливість виконання вимог суду, у зв’язку із не надходженням відповідних документів від позивача.

12.02.2018 судом відкрито підготовче засідання.

Ухвалою cуду від 12.02.2018 відкладено підготовче засідання на 19.03.2018.

В засіданні 19.03.2018 суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання, згідно ст.ст. 177, п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 10.04.2018.

Ухвалою від 10.04.2018 суд закрив підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду по суті на 10.05.2018.

Ухвалою суду від 26.04.2018 у цій справі клопотання ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Солом’янському районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 10.05.2018 об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова,1.

В судове засідання 10.05.2018 до господарського суду Запорізької області з’явився представник відповідача.

Однак, судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось, у зв’язку із виникненням технічних проблем, про що свідчить акт, який міститься в матеріалах справи.

Ухвалою від 10.05.2018 розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 06.06.2018 о 10 год. 00 хв. Доручено Господарському суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 06.06.2018 о 10 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, зал № 9. Особа, яка братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції: ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 30.05.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке проводилося в режимі відеоконференції

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні 30.05.2018 представників сторін.

Представники сторін оголосили про обізнаність прав та обов’язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові (з урахуванням заяви від 17.11.2017 № 026-671 про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом та зазначив, що відповідно до договору № АМК-2300-2014-ПСТ/2586 від 15.09.2014 та відповідно до специфікації № 2/2615 від 07.10.2014 позивач у жовтня 2014 року поставляв відповідачу кам'яновугільну смолу на загальну суму 4 631 571,86 грн. Проте, за отриманий товар відповідач не розрахувався, внаслідок чого сума основного боргу за договором становить 4 631 571,86 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 416 394,22 грн. 3 % річних та 4 099 573,52 грн. інфляційних втрат Просить суд, на підставі ст. ст. 15, 16, 549, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 230, 232 ГК України, позов задовольнити.

Відповідачем відзиву на заяву по суті спору надано не було.

В засіданні 30.05.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 між публічним акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” (Продавець) і публічним акціонерним товариством «Запоріжкокс» (Покупатель) укладено договір № АМК-2300-2014-ПСТ/2586, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити смолу кам'яновугільну, кількість, ціна і технічні умови якої зазначені у специфікації (ях), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Загальна сума договору складає суму всіх специфікацій до цього Договору (п. 1.2.). Кількість Продукції зазначається в специфікаціях до цього Договору (п.2.1.).

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах FСА станція Комунарськ (Інкотермс 2000р.) в терміни, зазначені в специфікаціях до цього Договору і на підставі щомісячних заявок Покупця.

Пунктом 3.4. договору сторони обумовили, що датою відвантаження продукції вважається відмітка часу і дати прийняття вантажу до перевезення засвідчена ЕЦП комерційного агента станції Комунарськ Дон Ж/Д, а також присвоєння електронного номера накладної на відвантаження.

Згідно п. 4.1. договору, Продавець відвантажує продукцію Покупцю за цінами, вказаними в специфікаціях до цього договору.

Умови оплати вказані в специфікаціях до даного договору (п. 4.3.).

За умовами п. 10.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 30.12.2015, а в частині розрахунків – до повного виконання грошових зобов’язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідно до специфікації № 2/2615 від 07.10.2014, позивач у жовтня 2014 року поставляв відповідачу кам'яновугільну смолу марки А, ТУ У 23.00190443-100-2007.

Ціна, кількість та строк поставки продукції зазначені у специфікації.

Так, згідно п. 3 специфікації № 2/2615 від 07.10.2014, оплата за продукцію, що відвантажується, здійснюється з відстрочкою 21 календарний день з дати відвантаження.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, здійснена не була.

У зв’язку з не оплатою відповідачем прийнятої продукції і, на адресу останнього була направлена претензія № 026-12 від 19.07.2016. Однак, претензія залишена без відповіді, кошти на поточний рахунок позивача не перераховані.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача 4 631 571, 86 грн. основного боргу, 416 394,22 грн. 3% річних, 4 099 573,52 грн. інфляційних втрат за загальний період з 01.11.2014 по 01.11.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов’язання щодо поставки продукції, у зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок оплатити отриману продукцію у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати продукції, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строк не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 631 571,86 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 631 571,86 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати продукції, позивачем за загальний період з 01.11.2014 по 01.11.2017 нараховано 416 394,22 грн. 3% річних та 4 099 573,52 грн. інфляційних втрат

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 137 213,09 грн. та стягується в доход бюджету України, оскільки ухвалою суду від 19.07.2017 задоволено клопотання позивача відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по даній справі.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна,4, код 00191224) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова,20А, код 05441447) - 4 631 571 (чотири мільйона шістсот тридцять одна тисяча п’ятсот сімдесят одна) грн. 86 коп. основного боргу, 416 394 (чотириста шістнадцять тисяч триста дев’яносто чотири) грн. 22 коп. 3% річних, 4 099 573 (чотири мільйона дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 52 коп. інфляційних втрат.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна,4, код 00191224) в доход державного бюджету України (одержувач: ГУДКСУ у м. Запоріжжі (Вознесенівський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 31215206783007, рахунок № 31215206783007) – 137 213 (сто тридцять сім тисяч двісті тринадцять) грн. 09 коп. судового збору.

Видати наказ.

У відповідності до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено протягом 15.06.2018.

Головуючий Т.А. Азізбекян

Судді І.С. Горохов

ОСОБА_4