Рішення № 74779860, 12.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/5229/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ"

про стягнення 4 901,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Довгань С.М.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" про стягнення 4 901,62 грн., з яких 4600,54 грн. основного боргу, 235,22 грн. інфляційних втрат та 65,86 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної та повної сплати внесків та платежів за утримання та обслуговування належного на праві власності відповідачу майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 суд відкрив провадження у справі №910/5229/18 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, на підставі частини 1 статті 247 ГПК України, судом постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, засідання у справі призначено на 24.05.2018.

У судовому засіданні 24.05.2018 постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 12.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 викликано в судове засідання 12.06.2018 відповідача.

01.06.2018 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких останній зазначив, що помилково розрахував суму обов'язкових платежів на розмір площі нерухомого майна 46,4 кв.м., в той час як відповідачу належить 44,5 кв.м. У зв'язку з цим, позивач зазначив, що сума основного боргу становить 4 416,70 грн., 226,12 грн. інфляційні втрати та 63,30 3% річних та надав відповідні розрахунки.

Однак, заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем не заявлялось, а тому суд приймає до уваги вказані пояснення, однак позовні вимоги розглядаються судом у розмірі, що заявлені у позовній заяві.

У судовому засіданні 12.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 27.04.2018 та від 24.05.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача, оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співвласниками багатоквартирного будинку № 17-А по вул. Харківське шосе, м. Києва 17.12.2015 року зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький".

Функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку № 17а по вул. Харківське шосе, м. Києва ОСББ "Стародарницький" розпочало з 31.10.2016 року, що підтверджується копією протоколу загальних зборів ОСББ "Стародарницький" №4-3 від 31.10.2016 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна №94349531 від 11.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" є власником квартири, загальною площею 44,5 кв. м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 17-А, кв. 96 з 01.11.2016.

Відповідно до рішення загальних зборів ОСББ "Стародарницький" від 16.12.2016, оформлене протоколом № 4, затверджено розмір щомісячного внеску на обслуговування будинку для співвласників багатоквартирного будинку №17а по вул. Харківське шосе, м. Києва, що становить 5,83 грн. за м. кв. загальної площі приміщення.

Рішенням зборів ОСББ "Стародарницький" від 20.01.2018, оформлене протоколом № 7, затверджено суму внеску за 2 кв.м. належної власнику площі на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10,23 грн. Крім того вказаним рішення загальних зборів затверджено внесок на окремий рахунок у розмірі 2,093 за 1 кв.м. на модернізацію електричних мереж та 4,522 грн. за 1 кв.м. на диспетчеризацію ліфтів.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" є власником квартири в багатоквартирному будинку по вул. Харківське шосе, 17а в м. Києві, утримання та обслуговування якого здійснюється ОСББ "Стародарницький", то відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні внески з обслуговування будинку.

У зв'язку з несплатою відповідачем щомісячних внесків за період з січня 2017 по березень 2018, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 600,54 грн. боргу, а також за порушення виконання грошового зобов'язання - 235,22 грн. інфляційних втрат та 65,86 грн. 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, основним законом, який регулює діяльність об'єднання співвласників багатоквартирних будинків є Закон України від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно ст. 4 якого (в редакції, що діяла на момент утворення ОСББ) об'єднання є юридичною особою, основна діяльність якого полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Приписами ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок споживача, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом ст. 10 зазначеного вище закону, вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у об'єктах, де створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), також у постанові Верховного суду України від 27.07.2016 року у справі №904/8242/14.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів ОСББ "Стародарницький" від 16.12.2016, оформлене протоколом № 4, затверджено розмір щомісячного внеску на обслуговування будинку для співвласників багатоквартирного будинку №17а по вул. Харківське шосе, м. Києва, що становить 5,83 грн. за м. кв. загальної площі приміщення. Рішенням зборів ОСББ "Стародарницький" від 20.01.2018, оформлене протоколом № 7, затверджено суму внеску за 2 кв.м. належної власнику площі на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10,23 грн. Крім того вказаним рішення загальних зборів затверджено внесок на окремий рахунок у розмірі 2,093 за 1 кв.м. на модернізацію електричних мереж та 4,522 грн. за 1 кв.м. на диспетчеризацію ліфтів.

При цьому, сторони не надали суду доказів того, що вказане рішення оскаржувалося або визнано недійсним у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником квартири, загальною площею 44,5 кв. м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 17-А, кв. 96 з 01.11.2016, у будинку, який обслуговує позивач.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов'язковість платежів та внесків для відповідача встановлена Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2016 у справі № 910/32084/15.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідачем не спростовано факту надання житлово-комунальних послуг позивачем, відтак в силу наведених норм відповідач зобов'язаний був оплачувати надані позивачем послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату наданих позивачем житлово-комунальних послуг щомісяця, не пізніше 20-го числа. У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг. Відповідач не надав доказів оплати ним наданих позивачем житлово-комунальних послуг.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 4 600,54 грн. за період з січня 2017 по березень 2018. При цьому, в уточненому розрахунку заборгованості позивачем розраховано, що сума боргу становить 4 416,70 грн., зокрема з січня 2017 по грудень 2017 - 3113,28 грн. (259,44 грн. в місяць), за січень 2018 - 553,81 грн., за лютий 2018 - 749,61 грн.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що останній є невірним, оскільки у січні 2018 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 93,14 грн. внеску за модернізацію електричних мереж та 201,23 грн. внеску на диспетчеризацію ліфтів. Однак, зазначені внески затверджені рішенням зборів ОСББ "Стародарницький" лише 20.01.2018, а тому нарахування таких внесків може бути здійснене з лютого 2018, а не з січня 2018.

Таким чином, за розрахунком суду, заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2017 по березень 2018 становить 4 122,32 грн.: за період з січня 2017 по грудень 2017 - 3113,28 грн. (259,44 грн. в місяць), за січень 2018 - 259,44 грн., за лютий 2018 - 749,60 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню боргу у розмірі 4 122,32 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 235,22 грн. інфляційних втрат .

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 62,66 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" (04060, м.Київ, ВУЛИЦЯ РИЗЬКА, будинок 73-Б, код 37615626) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" (02090, м.Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 17-А, код 40182399) 4 122,32 грн. основного боргу, 62,66 грн. 3% річних, 235,22 грн. інфляційних втрат та 1588,94 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2018.

Суддя С.О. Турчин