Рішення № 74779807, 07.06.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/173/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична

компанія"

(вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014)

до відповідачів: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Івано-Франківськгаз"

(вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,

76010)

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

(вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

про зобов'язання вчинити дії (виконати умови правочинів),

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - заступник директора з інвестиційного розвитку (довіреність від 12.10.2017 № 1854; паспорт серії КЕ № 367620, виданий 29.07.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області);

від відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз": ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність від 10.01.2018 № IF007-СК-139-0118; паспорт серії СЕ № 559037, виданий 22.02.2011 Івано-Франківським МВ УМВС України в Івано-Франківській області);

від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": ОСОБА_3 - головний юрисконсульт Відділу загальної судової роботи (довіреність від 14.04.2017 № 14-65; посвідчення від 29.08.2014 № 1778).

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

ОСОБА_4 СПОРУ

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про:

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" здійснювати постачання (розподіл) природного газу до котельної, яка експлуатується позивачем і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34 у обсягах, не нижче ніж передбачені у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27.09.2017, № 6210/1718-БО-15 від 27.09.2017, № 6211/1718-КП-15 від 27.09.2017, укладених із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на споживання природного газу у обсягах, встановлених у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27.09.2017, № 6210/1718-БО-15 від 27.09.2017, № 6211/1718-КП від 27.09.2017, які укладені із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо кожного місяця такого споживання;

- зобов'язати Публічне акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щомісячно надавати номінації Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на визначені у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27.09.2017, № 6210/1718-БО- від 27.09.2017, № 6211/1718-КП-15 від 27.09.2017 обсяги постачання природного газу у період дії таких договорів.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

07.03.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/173/18 (протокол від 06.03.2018), суд у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

02.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Учасниками справи подані такі заяви по суті справи: позовна заява від 06.02.2018 вх. № 3318/18; відзив на позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" від 27.03.2018 вх. № 4860/18; відзив на позовну заяву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 27.03.2018 вх. № 4869/18; відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на відзив поданий Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" від 11.04.2018 вх. № 5678/18; відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на відзив поданий Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" від 11.04.2018 вх. № 5676/18; заперечення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на відзив поданий ПАТ "Івано-Франківськгаз".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним (т. 1, а. с. 5 - 198):

- позивач є суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії і для виробництва теплової енергії використовує єдину газову котельню за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34. З метою сталого виробництва теплової енергії для споживачів уклав із Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (далі - ПАТ "Івано-Франківськгаз") типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання № 0942124І7КАТ016 від 12.01.2016. При цьому, ціна на продукцію позивача є регульованою (фіксованою), яка встановлюється органами державної влади чи місцевого самоврядування і на які позивач не має впливу. Вказує, що держава затвердила для позивача тарифи для послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, що не відповідають фактичним затратам на виробництво теплової енергії, і зобов'язувалась компенсувати відповідну різницю з бюджету. ОСОБА_3, таке фінансування належним чином не здійснюється, внаслідок чого позивач з незалежних від нього обставин не може виконати свої договірні зобов'язання.

- 27.09.2017 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") укладено договори постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 для виробництва теплової енергії для потреб населення, № 6210/1718-БО-15 для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ, № 6211/1718-КП-15 для виробництва теплової енергії для потреб інших споживачів. Через наявну заборгованість за попередні періоди, яка зумовлена вищевказаними обставинами, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовилась видати номінації на січень та лютий 2018 та не підтверджує факту передачі природного газу позивачу у січні 2018.

- 23.01.2018 від ПАТ "Івано-Франківськгаз" надійшло повідомлення про припинення газопостачання. 25.01.2018 позивач не допустив представників останнього до обмеження газопостачання. Надалі позивач отримав чергові повідомлення про відключення.

- Вказує, що ПАТ "Івано-Франківськгаз" та Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не виконують розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р, що на думку позивача, є протизаконним та недопустимим.

Відзив на позовну заяву ПАТ "Івано-Франківськгаз" (т. 1, а. с. 201 - 208):

- заперечує про задоволення позовних вимог в частині щодо нього.

- Вказує, що є оператором газорозподільної системи в розумінні статті 37 Закону України "Про ринок природного газу", основна діяльність якого полягає в здійсненні розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або в користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Відповідно до умов типового договору, який укладений з позивачем, споживання природного газу з газорозподільної системи можливе при виконанні певних умов, однією з яких є наявність підтверджених у споживача планових обсягів (номінацій) природного газу. У зв'язку із наявністю у позивача заборгованості за спожитий природний газ, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підтвердила планові обсяги (номінації) природного газу на відповідний розрахунковий період, що надало ПАТ "Івано-Франківськгаз" правові підстави для здійснення примусових заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу до котельні позивача. Отже, у відповідача є всі підстави, які передбачені нормами чинного законодавства та умовами договору, для припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу).

- Повідомив, що внаслідок вжитих позивачем заходів щодо забезпечення позову по справі № 909/77/18, 31.01.2018 Господарський суд Івано-Франківської області зобов'язав ПАТ "Івано-Франківськгаз" не вчиняти дії щодо обмеження чи припинення газопостачання до котельні, яка експлуатується позивачем. У зв'язку із цим, розподіл природного газу до котельні позивача не було припинено. Водночас вказує, що питання стосовно обсягів постачання газу, ненадання номінацій, виникнення небалансів газу, які є частиною предмету даного позову, повинні урегульовуватись між позивачем та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а не з ПАТ "Івано-Франківськгаз", який є газорозподільною організацією.

Позивач у відповіді на відзив ПАТ "Івано-Франківськгаз" вказав (т. 2, а. с. 158 - 162):

- припинення газопостачання на об'єкт споживача є правом, а не виключним обов'язком відповідача. При визначенні виду санкції та порядку її застосування слід застосовувати норми інших нормативно-правових актів в сукупності, зокрема, врахувати спеціальний статус та специфіку діяльності позивача.

Заперечення ПАТ "Івано-Франківськгаз" на відповідь позивача на відзив (т. 2, а. с. 269-273):

- звернув увагу на той факт, що з 31.03.2018 закінчився термін дії договорів постачання природного газу, укладених позивачем із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а відтак необхідність зобов'язувати ПАТ "Івано-Франківськгаз" продовжувати здійснювати постачання (розподіл) природного газу до котельні позивача відпала.

Відзив на позовну заяву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (т. 2, а. с. 1 - 12):

- позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

- Вказав, що чинним законодавством і умовами договору передбачено, що представники оператора газорозподільних мереж (газотранспортної системи) припиняють або обмежують постачання природного газу споживачу в разі порушення ним строків розрахунків за використаний природний газ, а також відбору природного газу за відсутності у споживача підтвердженого постачальником у порядку, встановленому договором, обсягу постачання природного газу на поточний місяць. Посилається на те, що позивачем у грудні 2017 року не було виконано вимоги пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 (далі - Положення), у зв'язку з існуючою заборгованістю за спожитий у минулі періоди природній газ, низьким рівнем розрахунків, А тому, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не мала підстав підтверджувати позивачу планові обсяги природного газу на січень та лютий 2018 року та, відповідно, не здійснювала постачання природного газу позивачу у відповідний період.

- Зазначає, що норми Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання опалювального сезону 2017/18" № 720-р мають розглядатися та застосовуватися в сукупності з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" (яка передбачає обов'язок споживача щомісячно розраховуватися за спожитий газ), пункт 12 вищевказаного Положення (яким зокрема встановлено обов'язок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" постачати природній газ за умови: наявності укладених договорів постачання природного газу, а також виконання споживачем зобов'язань по оплаті за спожитий природній газ), приписів кодексу ГТС та кодексу ГРМ. Отже, на думку відповідача, вказане розпорядження не може існувати окремо, а є складовою частиною законодавчої бази, що регулює відносини на ринку природного газу.

- Виходячи зі змісту позовної заяви та характеру правовідносин є незрозумілим те, в чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача. А тому вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Позивач у відповіді на відзив Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (т. 2, а. с. 189 - 198):

- заперечує щодо доводів, викладених у відзиві на позов;

- заперечення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить відхилити, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники сторін в судовому засіданні надали аналогічні пояснення.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Основним видом діяльності позивача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код за КВЕД ДК 009:2010: 35.30).

Позивач відповідно до приписів законодавства отримав ліцензії на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (затверджені рішенням НКРЕКП від 22.06.2012 № 235, переоформлені на безстрокові рішенням НКРЕКП від 01.09.2015 № 2251).

27.09.2017 між позивачем та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договори постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 для виробництва теплової енергії для потреб населення (т. 1, а. с. 153 - 162), № 6210/1718-БО-15 для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ (т.1, а. с. 233 - 143), № 6211/1718-КП-15 для виробництва теплової енергії для потреб інших споживачів (т. 1, а. с. 143 - 152).

У п. 2.1. договорів визначено планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2017 до березня 2018 року включно, а саме:

- за договором № 6210/1718-БО-15 від 27.09.2017 - 7 389, 00 тис. куб. м.;

- за договором № 6211/1718-КП-15 від 27.09.2017 - 2 733, 00 тис. куб. м.;

- за договором № 6209/1718-ТЕ-15 від 27.09.2017 - 18 106, 00 тис. куб. м.

Пунктом 2.4. договорів передбачено допущення відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +/- 5 % від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін.

Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи з урахуванням інформації щодо балансування в більшу чи меншу сторону. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем пункту 12 Положення (п. 3.4. договорів).

За змістом п. 3.5. договорів, постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації (крім випадків, коли номінація не надається) шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу.

Строк дії договорів - у частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. договорів).

Додатковими угодами № 2, 3 та 3 від 12.04.2018 строк дії договорів продовжено до 31.05.2018 (т. 3, а. с. 9 - 11).

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила № 2496), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду, як суб'єкту ринку природного газу.

Позивач уклав з ПАТ "Івано-Франківськгаз" типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, згідно з заявою-приєднанням від 12.01.2016 № 0942124І7КАТ016 (т. 1, а. с. 120 - 132). Умови даного договору наступні.

Цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. договору).

За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. договору).

Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п. 3.1. договору).

Оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об'єкта та передачу належних Споживачу об'ємів природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 9.1. договору, оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; відсутності підтвердженого обсягу природного газу у Споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу.

Отже, правовідносини сторін за вказаними договорами на постачання природного газу та договором розподілу природного газу є безпосередньо пов'язаними, оскільки розподіл природного газу є невід'ємною складовою частиною його фактичного постачання споживачу, до того ж, у пунктах 2.6. договорів на постачання природного газу ПАТ "Івано-Франківськгаз" визначено в якості особи, яка здійснює розподіл природного газу Споживачу.

Відтак, ПАТ "Івано-Франківськгаз" надає послуги з розподілу газу, який Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" постачає позивачу на підставі укладених договорів постачання природного газу. Обсяги постачання підтверджуються Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання.

ОСОБА_4 встановлено, що постачальник, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не підтвердив обсяг природного газу до постачання позивачу (не надано номінації споживання природного газу) на січень, лютий, березень 2018 року.

Свої дії Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовує тим, що позивачем у грудні 2017 року не було виконано вимоги пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Так, зокрема, вказує, що станом на 26.01.2018 заборгованість позивача за договором № 6209/1718-ТЕ-15 складала 17 131 058, 89 гривень, за договором № 6210/1718-БО-15 - 7 259 242, 64 гривень, за договором № 6211/1718-КП-15 - 1807 305, 78 гривень. Загальна заборгованість позивача перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за використаний природній газ складала 87 963 699, 72 гривень, рівень розрахунків позивача за укладеними договорами становив лише 77 %. У зв'язку із наявною заборгованістю за спожитий у минулі періоди газ, низьким рівнем розрахунків, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не мала правових підстав підтверджувати позивачу планові обсяги природного газу.

23.01.2018 на адресу ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" від ПАТ "Івано-Франківськгаз" надійшло повідомлення за № 4 про припинення (обмеження) газопостачання, відповідно до якого позивача було зобов'язано самостійно обмежити споживання природного газу до обсягу 0 (нуль) тис. куб. м., а у разі невиконання такого зобов'язання - повідомлено про здійснення примусових заходів обмеження газопостачання. Підставою для повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання зазначено відсутність підтвердженої номінації на січень 2018 року від постачальника, яким є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (т. 1, а. с. 113).

25.01.2018 позивач не допустив представників ПАТ "Івано-Франківськгаз" до обмеження газопостачання, про що складений відповідний акт (т. 1, а. с. 114).

Впродовж січня - лютого 2018 року ПАТ "Івано-Франківськгаз" надсилав позивачу попередження про припинення газопостачання, зокрема, № 5 від 23.01.2018, № 6 від 19.02.2018, № 7 від 22.02.2018, № 8 від 23.02.2018, № 9 від 23.02.2018 у зв'язку з відсутністю підтвердженої номінації на січень, лютий, березень 2018 року ( т. 1, а. с. 115 - 119).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ПАТ "Івано-Франківськгаз" все ж таки було надано позивачу послуги з розподілу природного газу у січні (3 070, 425 тис. м. куб.), лютому (2 802, 33 тис. м. куб.) та березні (2 587, 575 тис. м. куб.) 2018 року (т. 2, а. с. 241, 248, 249).

За твердженням ПАТ "Івано-Франківськгаз", які викладені у відзиві на позов, внаслідок неотримання відповідних номінацій стосовно позивача, споживання останнім природного газу було б неможливим, оскільки ПАТ "Івано-Франківськгаз" зобов'язаний перешкоджати несанціонованому споживанню природного газу. ОСОБА_3, внаслідок вжитих позивачем заходів забезпечення позову по справі № 909/77/18, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2018 було зобов'язано ПАТ "Івано-Франківськгаз" не вчиняти дії щодо обмеження чи припинення газопостачання до котельні за адресою: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, яка експлуатується позивачем. У зв'язку із цим, розподіл природного газу позивачу у вказаний період не було припинено.

У позовній заяві та відповіді на відзив позивач вказав, що такі його дії (зазначені вище) були направлені на недопущення повного припинення газопостачання у опалювальний період, що могло б завдати шкоди здоров'ю громадян, їх майну, порушити основоположні права, закріплені Конституцією України.

Отже, предметом спору в даній справі є непідтвердження Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" номінацій позивачу, що тягне за собою наслідки відсутності у ПАТ "Івано-Франківськгаз" правових підстав для надання послуг з розподілу природного газу та наявності таких для припинення розподілу природного газу позивачу.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка доказів у справі, норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" - є захищеним споживачем природного газу у розумінні пункту 10 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", так як використовує природній газ виключно для потреб виробництва теплової енергії для надання важливих суспільних послуг (опалення житла, закладів охорони здоров'я, освіти тощо) і не пристосований до зміни палива та приєднаних мереж.

Позивач як споживач природного газу за договором, має право отримувати природний газ у відповідному опалювальному періоді виключно від постачальника (Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), на якого покладені спеціальні обов'язки.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Про деякі питання опалювального сезону 2017/18 року", з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2017/18 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з оператором газотранспортних та газорозподільних мереж (у даному випадку ПАТ "Івано-Франківськгаз") зобов'язані забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення).

Так, відповідно до пункту 12 Положення (в редакції станом на спірний період), передбачений підпунктом 4 пункту 3 обов'язок (постачати природний газ), покладається на Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" на період до 01.04.2018 за таких умов:

укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ; або

відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2017 року природний газ з урахуванням сум оформлених та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ; або

станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та не профінансованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків; або

наявність укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором в рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; або

надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 року з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

При цьому, графіки погашення заборгованості, надані виробниками теплової нергії та прийняті НАК "Нафтогаз України" відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", використовуються для цілей цього Положення та не підлягають зміні або корегуванню, крім випадків участі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій у процедурі врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, визначеній Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в частині реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ.

Як встановлено судом, позивач набув права на участь у процедурі врегулювання заборгованості в рамках Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII.

На виконання статті 3 вказаного Закону позивача включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.04.2017 № 173 та повідомлення про включення позивача до реєстру від 12.07.2017 із супровідним листом, т. 2, а. с. 232 - 233). Відтак, з моменту включення позивача до реєстру на нього поширюється положення Закону щодо права на отримання відшкодування із різниці в тарифах та реструктуризацію заборгованості.

У силу приписів частини 1 статті 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення", Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Станом на 29.05.2017 Протоколом територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах № 1 (т. 1, а. с. 98 - 112) затверджений загальний обсяг не відшкодованої різниці в тарифах на загальну суму 17 807 845, 00 гривень, з яких профінансовано з державного бюджету 1 838 573, 00 гривень, а не погашений залишок складає 15 969 272, 00 гривень. Станом на 01.01.2018 загальна сума не погашеної різниці в тарифах для позивача складає 51 712 040, 00 гривень (інформаційна довідка, т. 1, а. с. 94).

Загальна заборгованість позивача станом на 31.01.2018 складає 87 915 307, 63 гривень, з яких 24 050 748, 18 гривень штрафних санкцій, які підлягають списанню у порядку названого Закону; сума боргу позивача перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у разі застосування процедури врегулювання заборгованості складає 63 864 559, 45 гривень. Дебіторська заборгованість перед позивачем станом на 01.03.2018 складає 14 014 970 гривень; не погашений обсяг різниці в тарифах станом на 01.01.2018 складає 51 712 040, 00 гривень (усього 65 727 010, 00 гривень). Отже, у разі списання штрафних санкцій і повного розрахунку бюджету із різниці в тарифах - заборгованість позивача за природний газ практично повністю погашається (з урахуванням поточних стягнень дебіторської заборгованості позивача - погашається у повному обсязі), а тому погашення заборгованості за спожитий природній газ без фінансування державних субвенцій - є неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

ОСОБА_4 встановлено факт відсутності у діях позивача вини щодо несвоєчасного розрахунку із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за спожитий природній газ, так як не виконання вимог законодавства України щодо відшкодування різниці в тарифах, затверджених органами державної влади, позбавляє позивача можливості здійснити повний розрахунок за спожиті енергоносії.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем також здійснено усі встановлені Законом № 1730-VIII заходи для укладення договору реструктуризації заборгованості.

Отже, позивач, на виконання вимог вказаних нормативно-правових актів, уклав договір розподілу природного газу, відповідні договори постачання природного газу та через незалежні від нього причини не міг виконати вимоги пунктів 3.2. та 3.4. останніх.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2017/18 року, яким є вищезгадане розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року", зобов'язана була забезпечити виділення номінацій на постачання газу позивачеві ще до початку опалювального сезону, оскільки позивач підпадає під дію вказаного розпорядження.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" була зобов'язана видати номінації позивачеві відповідно до умов договорів, укладених між ними та постачати природний газ виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком останньої, а не правом. А тому дії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо не видачі номінації на період опалювального сезону 2017/18 років, зокрема у січні - березні 2018 року, слід вважати неправомірними.

Водночас, суд зазначає, що наявність заборгованості виробника теплової енергії, яка погашається згідно з визначеним законодавством порядком, не є перешкодою для виконання обов'язків, покладених на Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".

Крім того, суд враховує також те, що позивач не має правових підстав змінити постачальника природного газу і зобов'язаний здійснювати закупівлю природного газу виключно у відповідача.

З огляду на наведене, ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на законних підставах звернулося до суду за захистом порушеного права.

З матеріалів справи, зокрема, з актів № ІФ000002334 від 31.01.2018, № ІФ00046798 від 31.01.2018 (т. 1, а. с. 188 - 189), № ІФ000011158 від 31.03.2018, № ІФ00056095 від 31.03.2018, № ІФ000006290 від 28.02.2018, № ІФ00051038 від 28.02.2018, № 02-18-1608000116 від 28.02.2018, № 03-18-1608000116 від 31.03.2018 (т. 2, а. с. 141 - 142, 148 - 149, 251 - 252), а також з пояснень представників сторін, вбачається, що у січні - березні 2018 року відбувалось транспортування та постачання газу позивачу у наступних обсягах: у січні - 3 070, 425 тис. м. к., лютому - 2 802, 33 тис. м. к., березні - 2 587, 575 тис. м. к.

Зазначені обставини підтверджують, що фактичний обсяг спожитого природного газу не перевищував обсягів встановлених пунктами 2.1. договорів постачання природного газу, укладених з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", і знаходився у межах технологічного мінімуму споживання природного газу.

Отже, позов в частині визнання права ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на споживання природного газу у обсягах, встановлених у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27 вересня 2017 року, № 6210/1718-БО-15 від 27 вересня 2017 року, № 6211/1718-КП-15 від 27 вересня 2017 року щодо кожного місяця такого споживання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Разом із цим, судом встановлено, що термін дії договорів закінчився 30.05.2018. Станом на день розгляду справи, додаткових угод, підтверджуючих їх пролонгацію суду не надано.

Відтак, з огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щомісячно надавати номінації Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на визначених у пунктах 2.1. договорів обсягах постачання природного газу у період дії таких договорів, а тому в даній вимозі слід відмовити.

Разом із цим, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" здійснювати постачання (розподіл) природного газу до котельної, яка експлуатується позивачем оскільки в його діях порушення відсутні та між сторонами на даний час не існує договірних зобов'язань.

Судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач як судові витрати визначив судовий збір у розмірі 5 286, 00 гривень.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, в силу приписів частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Оскільки спір щодо визнання права позивача на споживання природного газу та зобов'язання надавати номінації виник внаслідок неправомірних дій Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сплачений позивачем судовий збір за подання вказаних вимог у розмірі 3 524, 00 гривень покладається на останнього. В іншій частині позовних вимог щодо зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" здійснювати постачання (розподіл) природного газу судовий збір покладається на позивача в силу необґрунтованості позовної вимоги.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" задовольнити частково.

2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на споживання природного газу у обсягах, встановлених у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27 вересня 2017 року, № 6210/1718-БО-15 від 27 вересня 2017 року, № 6211/1718-КП-15 від 27 вересня 2017 року, які укладені із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо кожного місяця такого споживання.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код: 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014; ідентифікаційний код: 38162272) - 3 524,00 гривень (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) сплаченого судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог щодо:

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" здійснювати постачання (розподіл) природного газу до котельної, яка експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34 (ЕІС код: 56XQIKC) у обсягах, не нижче ніж передбачені у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27 вересня 2017 року, № 6210/1718-БО-15 від 27 вересня 2017 року, № 6211/1718-КП-15 від 27 вересня 2017, укладених із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щомісячно надавати номінації Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на визначені у пунктах 2.1 договорів постачання природного газу № 6209/1718-ТЕ-15 від 27 вересня 2017 року, № 6210/1718-БО-15 від 27 вересня 2017 року, № 6211/1718-КП-15 від 27 вересня 2017 року обсяги постачання природного газу у період дії таких договорів - відмовити.

6. Судові витрати в розмірі 1 762, 00 гривень покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.06.2018.

Суддя В. В. Михайлишин