Рішення № 74779794, 07.06.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/161/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М., секретар судового засідання Дзіворонюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Станіславська теплоенергетична компанія"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2

вул. Є. Коновальця, 147, м. Івано-Франківськ, 76014

АДРЕСА_1, 76018

про стягнення 50457,25 грн

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - заступник директора з інвестиційного розвитку,

довіреність № б/н від 12.10.2017.

від позивача: ОСОБА_4 - інженер товариства, довіреність № 42 від 12.04.2018.

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець, паспорт серії СЕ 257352,

виданий 10.01.04 Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області.

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Станіславська теплоенергетична компанія” звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 43822,67 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1243,93 грн та інфляційних збитків в розмірі 5390,65 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, розташованого в будинку №147 по вул. Є.Коновальця в м. Івано-Франківську, що знаходиться на території діяльності ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" та забезпечується тепловою енергією від котельні, яка знаходиться на вул. Індустріальна, 34. Між ТОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” та ФОП ОСОБА_2 відсутній письмовий договір на поставку теплової енергії.

Позивач стверджує, що факт безпідставного набуття теплової енергії підтверджується актом обстеження від 13.10.2015 року, який підписаний відповідачем без зауважень та не оспорювався останнім.

На думку позивача, зазначеним вище актом встановлено приєднання до мережі централізованого опалення приладів опалення - регістрів.

З огляду на безпідставне споживання відповідачем теплової енергії, позивачем заявлено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 вартість теплової енергії в розмірі 43822,67 грн за період з листопада 2015 року по січень 2018 року; також за прострочку платежів по тепловій енергії, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3% річних в розмірі 1243,93 грн та 5390,65 інфляційних втрат.

В якості правових підстав позивач вказує на норми ст. 124 Конституції, ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України; при цьому посилається на постанову Верховного суду України від 16.05.2011 року у справі № 3-38гс11, яка долучена останнім до позовної заяви (том 1, а.с.31-32).

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, про що зазначив письмово у відзиві на позов (вх. № 5827/18 від 12.04.18; а.с. 182-185) та поясненнях (вх. № 6009/18 від 16.04.2018).

При цьому зазначає, що 12 липня 2007 року між ним та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" було укладено Договір №505 про постачання теплової енергії до приміщення магазину за адресою: вул. Ковальця, 147 в м. Івано-Франківську.

07.09.2011 року відповідач звернувся з заявою до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за дозволом (технічними умовами) на відключення нежитлового приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення.

04.10.2011 року останнім отримано технічні умови на відключення від централізованої системи опалення (а.с. 188).

ФОП ОСОБА_2 стверджує, що 12.10.2011 спеціалістами ДМП ІФТКЕ проведено відключення нежитлового приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованої системи опалення.

На думку відповідача, зазначений вище факт підтверджується актом від 12.10.2011, який в обгрунтування заперечень, долучений до відзиву на позов.

Відповідач заперечує існування договірних відносин з позивачем та факт приєднання до централізованого теплопостачання.

Розгляд судом заяв, клопотань. Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/161/18 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.03.2018.

16.04.2018 відповідачем подано пояснення суду (вх.№ 6009/18) в якому ФОП ОСОБА_2 просить суд призначити додаткове обстеження підвального приміщення та ліній підведення тепломереж до приміщення по вул. Є. Коновальця, 147, м. Івано-Франківськ за участі представників балансоутримувача - Комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та представників обслуговуючої організації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2018 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 10.05.2018; зобов'язано позивача до 05.05.2018 провести додаткове обстеження підвального приміщення та ліній підведення тепломереж до приміщення по вул. Є. Коновальця, 147, м. Івано-Франківськ за участі представників балансоутримувача - Комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", представників обслуговуючої організації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" та відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, про що подати суду відповідні докази.

04.05.2018 представник позивача, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №7077/18) про долучення до матеріалів справи акта обстеження від 27 квітня 2018 року та фотоматеріалів про проведення обстеження від 27 квітня 2018 року ( 16 арк.); подані документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2018 підготовче провадження у справі № 909/161/18 закрито; розгляд справи по суті призначено на 31.05.2018.

31.05.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2018. Розгляд справи по суті завершений 07.06.18.

Обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення розташованого в будинку № 147 по вул. Є. Коновальця в місті Івано-Франківську.

12 липня 2007 року між ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_2 та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" було укладено договір №505 про постачання теплової енергії до приміщення магазину за адресою: вул. Ковальця, 147 в м. Івано-Франківську.

04.10.2011 року ФОП ОСОБА_2 отримано технічні умови на відключення від централізованої системи опалення та гарячого водопостачання в зв"язку з влаштуванням автономної системи опалення та гарячого водопостачання (том 1, а.с. 188).

Пунктом 6 технічних умов на відключення встановлено, що споживач зобов'язаний демонтувати незадіяні стояки опалення та гарячого водопостачання (тобто - усі прилади опалення окрім стояків, які подають теплоносій у квартири). Виконати теплову ізоляцію транзитних стояків.

Пунктом 8 вищевказаних технічних умов передбачено обов"язки відповідача на їх виконання, в тому числі обов"язок, після фактичного від"єднання від централізованої системи опалення та гарячого водопостачання та закінчення монтажу індивідуальної системи опалення, подати заяву до власника житлового будинку для створення відповідної комісії та складання відповідного акту

12.10.2011 ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" складено акт "про відключення опалення", копія якого додана до матеріалів справи (том 1, а.с. 189), проте із змісту самого акту вбачається, що подальша можливість здійснення теплопостачання існує, індивідуальне опалення відповідачем не встановлено.

З метою експлуатації котельні, що знаходиться на вул. Індустріальна, 34 та прилеглих до неї теплових мереж у квітні 2012 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю “Станіславська теплоенергетична компанія” (далі - ТОВ "СТЕК"). Згідно Ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вид господарської діяльності ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" - постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Будинок за адресою № 147 по вул. Є. Коновальця в місті Івано-Франківську, в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, знаходиться на території діяльності ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" та забезпечується тепловою енергією від котельні, що знаходиться на вул. Індустріальна, 34.

Підключення будинку № 147 по вул. Є. Коновальця до теплових мереж позивача підтверджується листом Муніципальної інвестиційної управляючої компанії № 01-02/4149 від 16.11.2017 (том 1, а.с. 27).

Позивач, з метою укладення договору на постачання теплової енергії, неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії (том 1, а.с. 25), проте договір не укладено.

13.10.2015 року працівниками позивача проведено обстеження системи централізованого опалення в приміщеннях підвалу та магазину "Оптика" та складено акт обстеження ( том 1, а.с. 181), при обстеженні виявлено: "в підвальному приміщенні зі сторони вул. Коновальця, підвальні розгалуження централізованого опалення виконані із пластикових труб, стояки (6 штук) до перекриття змонтовані із пластикових труб, через перекриття в тому числі через приміщення магазину "Оптика" дані стояки металеві"; "... до двох стояків (подача і зворотна) під"єднані регістри що розташовані під вікном", тобто до двох стояків, які проходять транзитом через приміщення магазину "Оптика" підключена батарея центрального опалення (в магазині). Всі транзитні стояки у приміщенні магазині "Оптика" неізольовані.

Зазначеним вище актом встановлено, що станом на 13.10.2015 , прилади опалення - регістри наявні та приєднані до мереж централізованого опалення.

Акт обстеження від 13.10.2015 складений в присутності споживача ФОП ОСОБА_2, підписаний споживачем без зауважень.

Будинок № 147 по вул. Є. Коновальця, в якому знаходиться нежитлове приміщення власником якого є відповідач обладнаний загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії; згідно показів останнього (копії актів пломбування вузла обліку теплової енергії долучені позивачем до позовної заяви ( том 1, а.с. 33, 34) пропорційно до площі нежитлового приміщення - магазину "Оптика", позивачем був виконаний розрахунок безпідставно спожитої енергії відповідачем за період з листопада 2015 року по січень 2018 року.

За вищевказаний період відповідачу направлялися акти про обсяги спожитої теплової енергії та рахунки за теплову енергію, які долучені позивачем в якості доказів до позовної заяви; докази направлення зазначених документів відповідачу наявні в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу (вих. № 13/102 від 15.01.18 (том 1, а.с. 20-21) про оплату у семиденний строк з дня отримання даної вимоги вартості спожитої теплової енергії; докази направлення відповідачу листа наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 22). Проте, вимога щодо оплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу до стягнення 3% річних в розмірі 1243,93 грн та 5390,65 інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2018 зобов'язано позивача до 05.05.2018 провести додаткове обстеження підвального приміщення та ліній підведення тепломереж до приміщення по вул. Є. Коновальця, 147, м. Івано-Франківськ за участі представників балансоутримувача - Комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", представників обслуговуючої організації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" та відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, про що подати суду відповідні докази.

Актом обстеження від 27.04.2018 (том 1, а.с. 225) встановлено, що прилад опалення - регістр перебуває у приміщенні магазину (не демонтований), але від'єднаний від мереж централізованого опалення видимим розривом. Разом із цим, встановлено, що 2 стояки опалення, які проходять через підсобне приміщення незаізольовані.

Фотоматеріали зазначеного вище обстеження наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 226-240) та досліджені судом.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Законом України "Про теплопостачання". Відповідно до ст.ст. 11, 16, 177, 360 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною другою статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не укладав договір на поставку теплової енергії з ТОВ "СТЕК" і в період з листопада 2015 року по січень 2018 року безпідставно споживав теплову енергію на потреби опалення нежитлового приміщення розташованого в будинку № 147 по вул. Є. Коновальця в м. Івано-Франківську.

Однак з аналізу положень Правил, зокрема пункту 44, вбачається, що термін "споживач" застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє ФОП ОСОБА_2 від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

Факт отримання теплової енергії відповідачем судом встановлений та підтверджується, зокрема: актом обстеження від 13.10.2015.

Згідно ДБН В.2.5-67:2013, регістр опалення, який встановлений у відповідача, технологічно може використовуватися виключно для однієї цілі – обігрівання приміщення; інших технологічних цілей для підключення до системи централізованого опалення приладу із гладкою незаізольованою поверхнею через яку здійснюється тепловіддача (обігрів) повітря – не встановлено.

При системному аналізі законодавства, суд дійшов висновку, що відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (із внесеними змінами від 31.10.2007р. № 1268) та "Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання ", затвердженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, зокрема наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 (із внесеними змінами Наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06.11.2007р.). Вказаними актами законодавства передбачено, зокрема, відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання не окремих приміщень, а житлового будинку в цілому; таке відключення може здійснюватись тільки відповідно до вимог Порядку, за умови одержання відповідного дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії, після виконання всіх необхідних умов, з обов"язковим оформленням і затвердженням акту відповідного зразка.

Відповідачем вказані вимоги "Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" не дотримані, акт, поданий суду, не відповідає затвердженій Порядком формі, крім того, за своїм змістом не свідчить про здійснення фактичного відключення від централізованого опалення.

Слід також зазначити, що для реалізації прав споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради у відповідності з законодавством створено постійно діючу міжвідомчу комісію щодо відключення споживачів від централізованого теплопостачання та влаштування автономних систем теплопостачання.

Власник, наймач (орендар) приміщення (квартири) який бажає відключитися від центрального опалення повинен звернутись з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення, яка після її розгляду приймає рішення про надання дозволу чи відмову.

Отримавши даний документ, споживач надалі звертається вже безпосередньо до ДМП "ІФТКЕ" та подає письмову заяву щодо видачі технічних умов.

Таким чином, відключення може здійснюватись виключно за рішенням комісії з надання дозволу на влаштування автономних систем теплопостачання у житлових будинках та будівлях громадсько-промислового призначення з відключенням їх від централізованої системи теплопостачання, після виготовлення проекту та виконання робіт, передбачених проектом індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО. Після виконання всіх вимог Порядку, за участю представника власника житлового будинку (ЖЕО), представником монтажної організації, яка реалізує проект, представника виконавця послуг з ЦО (ДМП "ІФТКЕ") та власника приміщення, або уповноваженої ним особи, складається акт про відключення встановленої форми, який є підставою для припинення нарахування плати.

В разі самовільного відключення без наявних, вище вказаних дозвільних документів, споживачі не звільняються від оплати послуг та не знімаються з абонентської бази підприємства.

В матеріалах справи відсутні зазначені вище дозвільні документи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту відключення спірного приміщення від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку.

У той час як самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15.

Враховуючи приписи ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 березня 2018 року у справі № 925/1150/16, від 26 квітня 2018 року у справі № 904/6293/17, від 10 травня 2018 року у справі № 922/2790/17; правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 24.09.2014 у справі № 6-122 цс14 та від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15.

Так, позов ТОВ "СТЕК" про стягнення безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії обгрунтовано положеннями статей 1212 та 1213 ЦК України, також позивач посилається на відповідну судову практику Верховного Суду України щодо застосування положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України при вірішенні аналогічних справ, зокрема, постанову ВСУ від 16.05.2011 у справі №3-38гс11.

Проте, господарський суд при вирішенні даного спору дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норм статей 1212 та 1213 ЦК України, враховуючи наступне.

Відповідно до змісту статті 1212, зазначена норма застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-582цс15 зазначено, що позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду: від 26.04.2018 року по справі № 904/6293/17, від 10 травня 2018 року по справі № 922/2790/17.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Враховуючи те, що в даному випадку між сторонами на протязі листопада 2015 року по січень 2018 року склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії, ТОВ "СТЕК" належними доказами підтвердило факт подачі теплової енергії у нежитлове приміщення, яким користувався ФОП ОСОБА_2 у зазначений період, докази відключення приміщення від мереж централізованого опалення у встановленому законодавством порядку відсутні та останнім даний факт не спростований належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позов про стягнення вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню на підставі частин першої, другої статті 11 ЦК України та пункту 1 частини першої статті 174 ГК України.

Суд перевірив нарахування позивачем обсягів спожитої теплової енергії (том 1 а.с. 241-246); розрахунки є вірними та проведені у відповідності до вимог законодавства.

До встановлення приладу обліку теплової енергії (до 05.11.2015 ), обсяги спожитої теплової енергії визначалися розрахунковим методом відповідно до теплового навантаження. Такий порядок нарахування за теплову енергію передбачено п.23 Правил користування тепловою енергією, що затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року.

Після опломбування будинкового приладу обліку теплової енергії № 68460562, який обліковує теплову енергію, що використовується для опалення квартир 7-12 під"їздів та нежитлового приміщення магазину "Оптика", який належить відповідачу, обсяг теплової енергії (з 05.11.2015 року) визначається згідно з показниками будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно до площі зазначеного вище приміщення. Даний спосіб нарахування за теплову енергію передбачено п.12 Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року.

Тарифи на теплову енергію до листопада 2017 року встановлювалися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а з листопада 2017 року - Івано-Франківською міською радою.

Про зміну тарифів товариство "Станіславська теплоенергетична компанія" повідомляло ФОП ОСОБА_2 в письмовій формі; докази наявні в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію в сумі 43822,67 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не спростований.

За наведених обставин та правових норм, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплоенергію в сумі 43822,67 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання за оплату теплової енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1243,93 грн та 5390,65 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50457,25 грн задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76018 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 38162272) - 43822,67 (сорок три тисячі вісімсот двадцять дві гривні шістдесят сім копійок) вартості безпідставно набутої теплової енергії, 1243,93 (одну тисячу двісті сорок три гривні дев'яносто три копійки) - 3% річних, 5390,65(п'ять тисяч триста дев'яносто гривень шістдесят п'ять копійок) - інфляційних втрат та 1762(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного господарського суду вул. Личаківська, 81, м. Львів.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Повне рішення складено 20.06.2018

Суддя Неверовська Л.М.