Ухвала суду № 74779612, 20.06.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.06.2018р. Справа №905/2014/17

за скаргою від 07.05.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут

на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та Бахмутського ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення по справі №905/2014/17

за позовом Приватного акціонерного товариства “Енергоконструкція”, Київська область, с.Чайки

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут

про стягнення заборгованості в розмірі 624152,15 грн.

Суддя Левшина Г.В.

При секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_2-по дов.

від ДВС: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2017р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Енергоконструкція”, Київська область, с.Чайки задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд" на користь Приватного акціонерного товариства “Енергоконструкція” основний борг в розмірі 277020,00 грн., три проценти річних в сумі 25022,88 грн. та інфляцію в сумі 262469,29 грн., всього заборгованість в сумі 564512,17 грн., судовий збір в сумі 8467,26 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суді від 12.02.2018р. у справі №905/2014/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м. Бахмут, Донецька область Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017р. у справі №905/2014/17 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017р. у справі №905/2014/17 залишено без змін.

28.02.2017р. господарським судом Донецької області на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

15.05.2018р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут до суду надійшла скарга від 07.05.2018р. на дії державного виконавця щодо виконання рішення по справі №905/2014/17. Зокрема, скаржником заявлено про:

- визнання постанов про накладення арешту по виконавчому провадженню №56071155 від 30.03.2018р. та від 10.04.2018р. незаконними;

- зняття арешту з майна боржника.

Ухвалою суду 16.05.2018р. повідомлено сторони та Бахмутський ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області про розгляд скарги від 07.05.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут на дії державного виконавця в судовому засіданні, яке відбудеться 31.05.2018 року о 12:20 год.

Листом господарського суду Донецької області від 25.05.2018р. повідомлено учасників процесу про ті обставини, що внаслідок знаходження судді Левшиної Г.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 31.05.2018р., не відбудеться.

У зв’язку з виходом судді Левшиної Г.В. з лікарняного ухвалою від 04.06.2018р. було повідомлено сторони та ВДВС про розгляд скарги в судовому засіданні 20.06.2018р. об 11.20 год.

Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області надав відзив на скаргу №4462 від 29.05.2018р., в якому заперечив проти задоволення вимог, посилаючись на пропуск боржником процесуального строку на оскарження дій державного виконавця.

Щодо обставин по суті скарги, з якими скаржник пов’язує неправомірність дій державного виконавця, орган стягнення стверджує про те, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника, державний виконавець не має можливості встановити цільове призначення рахунків боржника та режим їх використання. Відтак, як зазначає державний виконавець, відповідним обов’язком наділений банк та інші фінансові установи під час виконання постанов державних виконавців про арешт грошових коштів. Проте, за твердженням органу стягнення, будь-яких повідомлень від ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Нацкредит» щодо виконання спірних постанов від 30.03.2018р. та 10.04.2018р у №56071155 не надходило, у зв’язку з чим, державний виконавець був позбавлений можливості встановлення факту наявності у боржника рахунку зі спеціальним режимом використання.

У судове засідання 20.06.2018р. з’явився представник відповідача та підтримав вимоги скарги.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із ст.340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

При цьому, за змістом ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як встановлено, постановою від 30.03.2018р. ВП№56071155 Бахмутського міськрайонного ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.02.2018р. №905/2014/17.

30.03.2018р. Бахмутським міськрайонним ВДВС ГУТУЮ була винесена постанова ВП №56071155 про арешт майна боржника.

10.04.2018р. постановою державного виконавця ВП №56071155 накладено арешт на грошові кошти на відкритих рахунках боржника, а також на кошти що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Як вказує відповідач у своїй скарзі, вказані постанови ВДВС є незаконними та підлягають скасуванню у зв’язку з накладенням арешту на грошові кошти на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Зокрема, до таких рахунків, на думку відповідача, належать ті, що використовуються підприємством для виплати заробітної плати.

При цьому, за твердженням скаржника, про наявність даних постанов він дізнався під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 26.04.2018р.

Відповідно до ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як встановлено, належних та допустимих доказів направлення спірних постанов ВП№№56071155 від 30.03.2018р. та 10.04.2018р., зокрема, супровідних листів, на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут матеріали скарги не містять.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що скарга направлена до суду 07.05.2018р. (згідно поштового штампу на конверті), та враховуючи, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області у відзиві не надав підтвердження щодо дати надсилання оскаржуваних постанов, суд дійшов висновку про те, що встановлений законом строк на оскарження дій ВДВС відповідачем не пропущений.

При цьому, суд зазначає, що постанови про арешт коштів від 11.01.2018р. та від 28.08.2017р. ВП№54359930, на які посилається Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області у відзиві на скаргу №4462 від 29.05.2018р., відповідачем у даній справі не оскаржуються.

Дослідивши матеріали скарги та інші надані документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що від скарга від 07.05.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та Бахмутського ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення по справі №905/2014/17 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов’язковість судового рішення.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону України “Про виконавчі провадження” примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Заходами примусового виконання рішень згідно із ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

При цьому, за приписом ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований розділом 7 Закону України “Про виконавче провадження”.

Звернення стягнення на майно боржника відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Як встановлено, постанова від 10.04.2018р. ВП№56071155 містить у собі номери рахунків відповідача, щодо коштів на яких накладається арешт.

Одночасно, як зазначено державним виконавцем у постанові, арешту підлягають кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 630379,37 грн.

При цьому, згідно вимог закону у даній постанові ВДВС зазначено щодо певних застережень при накладенні арешту. Зокрема, накладено арешт на кошти відповідача крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Таким чином, фактично сам зміст оспорюваної постанови спростовує твердження відповідача щодо накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Разом з тим, виходячи зі змісту скарги, відповідачем не зазначено переліку номерів рахунків, рахунків, що за твердженням останнього арешту не підлягають.

Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичного виконання установою банку постанови від 10.04.2018р. ВП№56071155 в частині арешту відкритих рахунків, цільовим призначенням якого є соціальні виплати та видача заробітної плати.

Одночасно, твердження заявника щодо використання рахунків, зазначених у постанові від 10.04.2018р. ВП№56071155, виключно для виплати заробітної плати є необґрунтованими. Так, рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Дані рахунки, навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають особливого/спеціального статусу. Заробітна плата може виплачуватися з будь-якого, відкритого в банку поточного рахунку, з балансовим номером 2600. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, за висновками суду, доказів невідповідності дій ВДВС з винесення постанов №56071155 від 30.03.2018р. та 10.04.2018р. в частині арешту коштів боржника, вимогам закону до матеріалів справи не надано, судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 п.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Будь-яких відомостей щодо надіслання установою банку до органу стягнення повідомлення про наявність відкритих рахунків боржника зі спеціальним режимом використання, матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи висновки суду щодо законності дій ВДВС при винесенні постанов №56071155 від 30.03.2018р. та 10.04.2018р., скарга від 07.05.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та Бахмутського ВДВС підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги від 07.05.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд”, м.Бахмут на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та Бахмутського ВДВС ГУТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення по справі №905/2014/17

В судовому засіданні 20.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 20.06.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина