Вирок № 74777090, 18.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8172/18

Провадження №1-кп/761/1361/2018

В И Р О К

іменем України

18 червня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Хардіної О.П.,

за участю: секретаря судового засідання - Нешви І.О., Толкача О.О., прокурора - Чернишенка П.О., захисника - Балухатого О.П., обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12018100100001215 по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Києва, громадянина України, не працює, не одружений, проживає: АДРЕСА_1, раніше судимий, 06.12.2010 вироком Оболонського районного суду міста Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки 6 місяців,

13.02.2013 вироком Києво - Святошинського районного суду міста Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки,

16.10.2014 вироком Ірпінського районного суду Київської області за ч.1 ст. 296,ст.17,ч.4 ст.70 до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки один місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 02.02.2018 приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_2, повторно таємно викрав задній лівий габарит стоп-сигнал з автомобіля марки «Mitsubishi Padgero» н.з. НОМЕР_1, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2921 грн. 34 коп.

Так, 02.02.2018 приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на території житлового масиву «Борщагівка» у м. Києві, більш точної адреси досудовим слідством не встановлено, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, а саме: задніх габаритів автомобіля марки «Mitsubishi Padgero», заздалегідь підготувавши інструмент для їх від'єднання. Після чого зустрівся з наглядно знайомим ОСОБА_4, який працює таксистом на автомобілі марки «ДеоЛанос», н.з. НОМЕР_2, та якого поросив підвезти до житлового масиву «Татарка», розташованого на території Шевченківського району м. Києва, не повідомляючи останнього про свій злочинний умисел.

Перебуваючи на території Шевченківського району м. Києва, 02.02.2018 приблизно о 02 год. 20 хв. ОСОБА_2 наказав ОСОБА_4 зачекати його неподалік буд. АДРЕСА_2, а сам покинув автомобіль.

Надалі ОСОБА_2, проходячи біля будинку АДРЕСА_2, помітив припаркований автомобіль марки «Mitsubishi Padgero» н.з. НОМЕР_1 з наявними задніми габаритами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 02.02.2018 приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливого мотиву, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою раніше підготовленого інструменту, а саме: викруток, від'єднав задній лівий габарит зазначеного транспортного засобу, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2921 грн. 34 коп. З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 02.02.2018 приблизно о 02 год. 50 хв., перебуваючи на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_3, повторно таємно заволодів двома задніми габаритами стоп-сигнал з автомобіля марки «MitsubishiPadgero» н.з. НОМЕР_3, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4296 грн. 35 коп.

Так, ОСОБА_2 після вчинення крадіжки з автомобіля по АДРЕСА_2, з метою не бути викритим відбіг до внутрішнього двору буд. АДРЕСА_3. Надалі ОСОБА_2 02.02.2018 приблизно о 02 год. 50 хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, помітив припаркований автомобіль марки «Mitsubishi Padgero» н.з. НОМЕР_3 з наявними задніми габаритами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 02.02.2018 приблизно о 02 год. 50 хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливого мотиву, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою раніше підготовленого інструменту, а саме: викруток, від'єднав задній правий та лівий габарит зазначеного транспортного засобу, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 4296 грн. 35 коп. З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся. Підтвердив в суді фактичні обставини вчинення ним крадіжки 02.02.2018 в нічний час біля будинку № АДРЕСА_2 за допомогою викруток заднього лівого габариту автомобіля Мітсубіші Паджеро, не заперечував вартість та обсяг викраденого майна.

З урахуванням думки обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини по епізоду викрадення майна ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому було роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно.

При цьому ОСОБА_2 в суді дав показання, відповідно до яких він не заперечував викрадення ним 02.02.2018 в нічний час приблизно о 02.00 годин біля будинку АДРЕСА_3 за допомогою викрутки двох задніх - лівого та правого габаритів автомобіля «Мітсубіши Паджеро» НОМЕР_3. Вказав, що після цього він йшов швидким кроком, а не біг, викрадене майно було сховане під курткою. Саме спрацювання сигналізації в машині вимусило його залишити місце події, при цьому наполягав, що нікого зі сторонніх осіб він не бачив і не чув. За рогом будинку він сів в таксі і поїхав з місця події. Вартість викраденого майна також не заперечував. Проте вказав, що заволодів майном потерпілого ОСОБА_5 таємно, а не відкрито, він нікого не чув і не бачив, коли залишав місце події.

Потерпілий ОСОБА_5 в суді дав показання, відповідно до яких 22 лютого 2018 року приблизно о 02.00 годин в його автомобілі, який припаркований біля будинку по АДРЕСА_3, спрацювала сигналізація, у вікно квартири він побачив, що спрацювала сигналізація в автомобілі, в подальшому він з*ясував, що зняті задні габаритні ліхтарі в автомобілі. Викрадені речі йому повернуті.

В обґрунтування обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 прокурор навів в суді фактичні дані, які містяться в таких досліджених судом доказах:

показаннях свідка ОСОБА_6, відповідно до яких 22 лютого 2018 року в нічний час він знаходився зі своєю знайомою на вулиці біля будинку АДРЕСА_3, почув , як у автомобіля Мітсубіші Паджперо, який належить його сусіду, працювала сигналізація, і в цей час він побачив, як від автомобіля відходить чоловік, який намагається тримати якусь габаритну річ , в подальшому поклав під руку фару від автомобіля, почав бігти. Він намагався наздогнати чоловіка, голосно кричав йому, щоб той зупинився, відстань між ними була приблизно 30м. Проте останній продовжував бігти з майном, сів в автомобіль Део Ланос, реєстраційний номер якого він запам*ятав та в подальшому повідомив працівникам поліції, однак чоловік поїхав з місця. Коли він повернувся на місце і була викликана поліція, побачив, що у автомобіля відсутні задні габаритні ліхтарі,

протоколі огляду місця події від 02 лютого 2017 року, відповідно до якого на ділянці прибудинкової території біля будинку АДРЕСА_3 оглянуто автомобіль Мітсубіші Паджеро, у якого відсутні задні права та ліва фари, на місці фар виявлені дроти, виявлено камеру відеонагляду біля готелю, про вказані обставини додатком до протоколу складено фототаблицю,

протоколі огляду місця події від 02.02.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року, - автомобіля Деу Ланос НОМЕР_2 відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені дві викрутки, два задніх габарити від автомобіля з маркуванням, один задній габарит від автомобіля без маркування від автомобіля, одну викрутку та плоскогубці, щ знаходилися в дверях з боку водія,

висновку № 3549/18-54 від 19.02.2018 за результатами автотоварознавчої експертизи, відповідно до якої дійсна ринкова вартість 3-х задніх габаритів, які перебували в користуванні, без слідів пошкоджень, станом на 02.02.2018 становить 7217,69 грн.,

речових доказах відповідно до постанови слідчого Шевченківського УП У НП в м.Києв від 20.02.2018 - три задні габарити від автомобілів № Мітсубуші Паджеро», передані на зберігання потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_3,

слідчому експерименті від 20.02.2018, відповідно до даних якого ОСОБА_2 на місці вказав про обставини вчинення ним 02 лютого 2018 року крадіжки задніх габаритів у автомобіля «Мітсубіші Паджеро» на території житлового масиву в м.Києв, а також за адресою : АДРЕСА_3, показав, як саме він знімав габарити автомобілів та куди тікав, зазначаючи, що сторонніх осіб при цьому не бачив.

Оцінивши в сукупності всі досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв*язку, суд дійшов висновків, що вина ОСОБА_2 у вчиненні повторного викрадення чужого майна по епізоду заволодіння майном ОСОБА_5 саме відкритим способом не знайшла свого підтвердження в досліджених судом доказах.

Так, в суді не спростовані показання обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду заволодіння майном вказаного потерпілого про те, що він залишив місце події, став відходити від автомобіля саме оскільки спрацювала сигналізація автомобіля і він боявся бути викритим, при цьому залишаючи місце події, він був упевнений, що не викритий і сторонні спостерігачі за його діями відсутні, в цей час він не бачив свідка ОСОБА_9

При цьому показання свідка ОСОБА_6 не є достатніми в підтвердження вини у вчиненні відкритого викрадення чужого майна та не спростовують показання обвинуваченого в цій частині. Так, показання свідка ОСОБА_6 суд вважає суб*єктивними в тій частині, що він вважає, що ОСОБА_2 чув його в той час, як той намагався зупинити ОСОБА_2, кричав йому навздогін, при цьому ОСОБА_2 біг на значній відстані від свідка з речами, не обертаючись на крики. Показання свідка не містять беззаперечних фактичних даних про те, що обвинувачений залишав місце події з викраденим майном що в цей час він свідомо та очевидно для нього діяв відкрито.

Одночасно суд вважає показання в суді обвинуваченого ОСОБА_2 про таємне викрадення ним чужого майна послідовними, логічними, достовірними, які узгоджуються з даними слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, який в ході вказаної слідчої дії 20.02.2018 від самого початку вказував, що діяв таємно, побіг з місця через спрацювання сигналізації в автомобілі, сторонніх осіб при цьому не було.

Інші фактичні дані, наведені прокурором в суді, а саме: в протоколах огляду місця події від 02 лютого 2017 року, огляду автомобіля Деу Ланос НОМЕР_2, висновку № 3549/18-54 від 19.02.2018 за результатами автотоварознавчої експертизи, речових доказах, показаннях потерпілого не спростовують показань обвинуваченого в цій частині, не підтверджують, що чуже майно було викрадене ОСОБА_2 саме відкритим способом. Спрямованість умислу винного ОСОБА_2 саме на викрадення майна відкритим способом не доведена в суді.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, ч.4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до роз*яснень Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї.

Отже, дослідивши усі надані суду докази, суд дійшов висновку, що своїми діями по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_2 також вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив тотожні злочини, які кваліфіковані за ознаками ч.2 ст. 185 КК України, які не підлягають самостійній кваліфікації за ч. 2.ст. 185 КК України, що випливає з вимог ч.1 ст.33 КК України, якою сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.

Обставин, які пом*якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховуєобставини, які пом*якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного ОСОБА_2, який вину визнав, щиро розкаявся, при цьому раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, не працює, при цьому за місцем проживання характеризується задовільно, в його сім*ї виховується дитина - інвалід, а також враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, є умисним, корисливими, з урахуванням обставин вчинення злочинів, завдану шкоду від яких фактично відшкодовано у зв*зку із затриманням особи та вилученням викраденого майна працівниками правоохоронного органу, вартості викраденого майна, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення в межах санкції статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинений злочин. Покарання підлягає відбуванню реально.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком з матеріалів не убачається, показання свідка ОСОБА_10 про дані, які характеризують особу обвинуваченого, його складні життєві обставини - не є тому підтвердженням.

На підставі ст.100 КПК України речові докази - задні габарити від автомобілів Мітсубіши Паджеро» - залишити у власників - потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3

На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у зв*язку з проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 3575 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 червня 2018 року.

На підставі ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув*язнення ОСОБА_2 з 02 лютого 2018 року по 18 червня 2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази - задні габарити від автомобілів «Мітсубіши Паджеро» - залишити у власників - потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у зв*язку з проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 3575 грн.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.П. Хардіна