Рішення № 74776859, 25.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20769/16-ц

Провадження № 2/761/5909/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Савенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 03 червня 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Державного підприємства «Вугілля України» (далі - Відповідач) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з 23 вересня 2014 року працювала у Відокремленому підрозділі «Галузевий інформаційно-розрахунковий центр» Державного підприємства «Вугілля України» (далі - Підрозділ) на посаді провідного економіста виробничо-економічного відділу по Донецькій області згідно наказу Підрозділу від 22 вересня 2014 року № 69/к та 05 січня 2015 року була звільнена із займаної посади за власним бажанням, згідно наказу Підрозділу від 05 січня 2015 року № 1/к. Зауважила, що згідно наказу Підприємства від 01 квітня 2015 року № 12 «Про ліквідацію ВП «ГІРЦ» ДП «Вугілля України», було розпочато процедуру ліквідації Підрозділу, який у подальшому було ліквідовано. Зазначила, що в день звільнення Позивач не отримала розрахунок по заробітній платі за період починаючи з 01 листопада 2014 року у зв'язку із відсутністю коштів на поточних рахунках Підрозділу. Зауважила, що станом на 01 червня 2015 року заборгованість по заробітній платі складає 8 370 грн. 11 коп. за період з 01 листопада 2014 року до 05 січня 2015 року, без урахування податків та інших обов'язкових платежів. Зважаючи на незаконні дії Відповідача щодо не проведення з Позивачем остаточного розрахунку при звільненні, посилаючись на статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України, Позивач просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06 січня 2015 року по 18 травня 2016 року у розмірі 68 928 грн. 87 коп.

Позивач подала до суду клопотання розглядати справу за її відсутності. Позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги просила суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності сторони Відповідача, як і заперечень на позов, до суду не подавав.

Суд вбачає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

За змістом пунктів 1.1., 2.1., 8.2. Положення про Відокремлений підрозділ «Галузевий інформаційно-розрахунковий центр» Державного підприємства «Вугілля України», затвердженого наказом ДП «Вугілля України» від 21 вересня 2010 року № 49, Відокремлений підрозділ «Галузевий інформаційно-розрахунковий центр» Державного підприємства «Вугілля України» (далі - Підприємство) створено згідно з наказом Підприємства від 02 серпня 2010 року № 40 «Про утворення ВП «ГІРЦ» ДП «Вугілля України» та на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 14 травня 2010 року № 149 «Про припинення діяльності ДП «Галузевий інформаційно-розрахунковий центр».

Підрозділ створено з метою сприяння здійснення Підприємством встановлених завдань з виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності, передбачених Статутом Підприємства, сприяння розвитку економіки і інвестиційної діяльності, одержання прибутку (доходу) Підприємством, задоволення соціально-економічних потреб працівників Підприємства та Підрозділу.

Трудові відносини осіб, що працюють у Підрозділі на умовах найму, регулюються законодавством України про працю, колективним договором Підприємства та документами, складеними Підрозділом в доповнення до Колективного договору, Правилами внутрішнього трудового розпорядку Підрозділу (а.с. 15-19).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 вересня 2014 року працювала у Відокремленому підрозділі «Галузевий інформаційно-розрахунковий центр» Державного підприємства «Вугілля України» (далі - Підрозділ) на посаді провідного економіста виробничо-економічного відділу по Донецькій області згідно наказу Підрозділу від 22 вересня 2014 року № 69/к та 05 січня 2015 року була звільнена з посади за власним бажанням згідно наказу Підрозділу від 05 січня 2015 року № 1/к (а.с. 10-12, 13).

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки № 159-1/15 від 09 червня 2015 року, виданої за підписом в.о.директора та головного бухгалтера Підрозділу, заробітна плата нарахована за період із 01 листопада 2014 року по 05 січня 2015 року у сумі 10 406 грн. 10 коп. при звільненні ОСОБА_1 виплачена не була (а.с. 26).

Отже, встановленим є факт невиконання Відповідачем обов'язку здійснити з працівником, зокрема, із Позивачем повний розрахунок при звільненні.

За змістом абзацу 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до пунктів 20, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплат праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Відповідно до змісту пунктів другого та третього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передує події, з якою пов'язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки № 159-2/15 від 09 червня 2015 року, виданої за підписами в.о. директора та головного бухгалтера Підрозділу, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року становить 203 грн. 33 коп. (а.с 27).

Відповідно до частини 1 статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

При розгляді цивільної справи № 6-114 цс 13 Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року дотримується правової позиції, що за наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Можливість зменшення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв'язку з істотністю суми заборгованості порівняно із середнім заробітком позивача не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до вищезазначених вимог закону можливість зменшення судом таких сум може мати місце лише у разі наявності спору між сторонами про розмір належних до виплати коштів при звільненні працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, спору про розмір сум, належних до виплати працівникові при звільненні з роботи не було. Отже, затримка розрахунку із працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягне обов`язок власника провести на користь працівника виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. При чому, працівник не зобов'язаний доводити наявність будь-яких шкідливих наслідків затримки розрахунку при звільненні.

Отже, за підрахунками Позивача, перевірених судом, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період із 06 січня 2015 року по 18 травня 2016 року становить 68 928 грн. 87 коп., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, у відповідності зі статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 689 грн. 29 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 95 Цивільного кодексу України, статей 47, 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України, статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплат праці», керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Стягнути із Державного підприємства «Вугілля України» (Код ЄДРПОУ 32709929) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 68 928 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 87 коп. (сума зазначена без урахування утримання податків та інших обов'язкових платежів).

Стягнути із Державного підприємства «Вугілля України» (Код ЄДРПОУ 32709929) на користь держави судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 29 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :