Рішення № 74775917, 15.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14595/17

Провадження №: 2/755/1096/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. ніпровський районний суд м.Києва

в складі: головуючого - судді Гончарук В.П.

за участі секретаря -Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа : Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, що виступає в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

учасники справи: представник позивача - ОСОБА_7;

позивач ОСОБА_2;

представник відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_8;

відповідач ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_6 в удове засідання не з'явилася;

Представники третьої особи : Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та відповідно до позовних вимог просила суд зобов'язати відповідачів усунути перешкоди неповнолітньому ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3

Рішенням Яготинського районного суду Київської обл. від 3 червня 2013 р. шлюб між ними було розірвано.

Після розірвання шлюбу неповнолітній ОСОБА_2 за взаємною згодою з ОСОБА_3 став проживати разом з позивачем по справі, а саме в АДРЕСА_2.

З 14 вересня 2004 року неповнолітній ОСОБА_2 постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, по місцю проживання свого батька ОСОБА_3, співласниками вказаної квартири є також ОСОБА_4 та ОСОБА_6

На даний час неповнолітній ОСОБА_2 навчається в державному професійно - технічному навчальному закладі «Київське вище професійне училище водного транспорту» та в м.Києві не має житла.

Неповнолітній ОСОБА_2 висловив бажання проживати разом зі своїм батьком ОСОБА_3, але останній заперечує стосовно проживання в спірній квартирі також інші співвласники також заперечують щодо проживання неповнолітнього ОСОБА_2 в зазначеній вище квартирі.

Під час судового розгляду відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов та відповідно до позовних вимог просив суд визнати неповнолітнього ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. Свою позицію обґрунтовував посиланням на вимоги ст. 405 ЦК України та зазначав, що неповнолітній ОСОБА_2 в спірній квартирі з червня 2013 року не проживає та з цього часу проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1, яка і утримує останнього.

В ході судового розгляду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 наполягав на задоволені первинного позову та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову з обставин викладених в позовній заяві при цьому вказуючи на те, що в разі задоволення зустрічного позову це призведе до порушень прав неповнолітньої особи.

Представник відповідача ОСОБА_9, що в ході судового розгляду представляв інтереси ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні первинного позову та задовольнити зустрічний позов з обставин викладених в зустрічній позовній заяві, мотивуючи це тим, що неповнолітній втратив право на користування спірною квартирою. Так -як не проживає в спірній квартирі понад 5 років, там не має його речей, та він постійно проживає зі своєю матір»ю ОСОБА_1, як займається повністю його утриманням.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення первинного позову та просила задовольнити зустрічний позов, мотивуючи це тим, що вона є співвласником даної спірної квартири, неповнолітній ОСОБА_2 тривалий час, більше 5 років, не проживає в даній квартирі, там не має його речей, він постійно проживає разом зі своєю матір»ю ОСОБА_1 в Яготинському районі Київської обл.

Також в спірній квартирі проживають відповідач ОСОБА_3, разом зі своєю дружиною, а також старший брат ОСОБА_2 ОСОБА_10, крім того в зимовий період в спірній квартирі проживає вона ( ОСОБА_4) разом зі своєю родиною, в зв»язку з чим спірна квартира не придатна для проживання такої кількості мешканців.

Вважає позов ОСОБА_1 надуманим, так як після розлучення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 старший їх син ОСОБА_10 став проживати разом з батьком ОСОБА_3 в спірній квартирі, а молодший син ОСОБА_2 став проживати з матір»ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 підтримав позов своєї матері ОСОБА_1 та заперечував щодо задоволення зустрічного позову, мотивуючи це тим, що дійсно після розлучення його батьків він став проживати разом зі своєю матрі»ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2.

Його старший брат ОСОБА_10 став проживати з батьком ОСОБА_3 на адресою: АДРЕСА_1.

На даний час він навчається в державному професійно - технічному навчальному закладі «Київське вище професійне училище водного транспорту» та в м.Києві у нього не має де жити та він бажає проживати разом зі своїм батьком ОСОБА_3 та своїм братом ОСОБА_10 з якими у нього гарні стосунки за адресою: АДРЕСА_1, але його батько, бабуся ОСОБА_4 та його тітка ОСОБА_6 проти його проживання в спірній квартирі та чинять йому перешкоди в цьому, не впускають до даної квартири.

Відповідач ОСОБА_6 в зал судового засідання не з'явилася, сповіщалася належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.

Третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації підтримали зустрічний позов та просили розглядати справу у їх відсутність.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що первинний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Яготинського районного суду Київської обл. від 3 червня 2013 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розрівано.

В шлюбі сторони народили двох синів: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 став проживати разом зі своєю матір»ю ОСОБА_1 в с.Панфили, а старший брат ОСОБА_10 разом з батьком в спірній квартирі.

Спірна квартира АДРЕСА_1, відповідно до договору міни від 9 лютого 1995 року належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 зареєстрований в спірній АДРЕСА_1 з 14.09.2004 року по даний час.

На час розгляду справи ОСОБА_2 виповнилося 17 років та він є неповнолітнім.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Крім того ст..151 даного Кодексу передбачено,що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства

Статтею 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як убачається з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні вислови бажання проживати разом зі своїм батьком ОСОБА_3за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Частинами 1, 3 ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як роз'яснено у п.34 та п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За правилами ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 356, 358, 391 ЦК України, ст. 150, 155 ЖК України, п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 (із змінами і доповненнями) "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 151, 160 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа : Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні житлом задовольнити.

Усунути перешкоди неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, що виступає в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 213 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 213 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 213 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач -ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2.

ОСОБА_2 зареєстрований : АДРЕСА_1

Відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 прож.: АДРЕСА_1

Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації м.Києва: м.Київ, вул.Краківська, 20

Суддя: