Ухвала суду № 74774899, 18.06.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

20300, м. Умань Черкаської області, вул. Садова, 5, тел. 8 (04744) 3-53-24, факс 3-73-70

e-mail: inbox@um.ck.court.gov.ua

Справа №705/1923/18

1-в/705/587/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі: головуючого – судді Коваля А.Б.

секретаря судового засідання Музичук Л.В.

з участю прокурора Тарасенка О.В.

представника установи ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані в режимі відеоконференції клопотання начальника Державна установа «Старобабанівська виправна колонія №92» у Черкаській області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця до арешту: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого, –

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» у Черкаській області направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2, у якому зазначив про те, що ОСОБА_2 засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Черкаської області від 07.11.2016 року за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2016 року і остаточно до відбуття визначити покарання 2 роки 180 днів позбавлення волі. Зараховано строк попереднього ув’язнення з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за два дні, за період з 17.06.2015 року до 30.06.2015 року та з 30.09.2016 року до 06.11.2016 року включно.

Початок строку відбування покарання: 07.11.2016 року, кінець строку: 29.01.2019 року.

Станом на 26.04.2018 року відбув 2/3 строку покарання, а саме 1 рік 8 місяців 27 днів, не відбута частина покарання становить 9 місяців 3 дні.

Під час перебування в СІЗО м. Київ характеризувався негативно, до праці не залучався, 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника СІЗО, заохочень не мав. З 12.01.2017 року відбував покарання в БВК-95, за час відбування покарання характеризувався позитивно, залучався до суспільно-корисної праці, приймав активну участь у роботі самодіяльних організаціях та програмах диференційованого виховного впливу, за що 1 раз заохочувався правами начальника установи. Стягнень не мав. З 26.03.2018 року відбуває покарання в Старобабанівській виправній колонії №92. За період відбування покарання зарекомендував себе позитивно. Стягнень та заохочень не має. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу, утримує в чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд, приділяє увагу необхідності дбайливо ставлення до майна установи і предметів, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться завжди сумлінно, самостійно виконує роботу із самообслуговування, має достатні навички для самостійного їх виконання. Працевлаштований на виробництві установи за спеціальністю каменотес, до роботи ставиться сумлінно, старанно. За характером спокійний, врівноважений. В середовищі засуджених не конфліктний. Підтримує рівні та доброзичливі стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Провину у скоєному злочині визнає повністю. Має заборгованість за вироком суду на користь держави процесуальні витрати в сумі 440 гривень 20 копійок, але з державної виконавчої служби документи про утримання позовів не надходили і утримання не проводились.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання з 26.03.2018, за час перебування в колонії ні заохочень, ні стягнень не мав. За час відбування покарання з 07.11.2016 мав лише 1 заохочення та притягувався до дисциплінарної відповідальності 1 раз. Заходів по відшкодуванню процесуальних витрат в сумі 440 грн. 20 коп. не вживав. Таким чином, засуджений в колонії перебував лише 2 місяці, позитивно себе не проявив, в зв’язку цим висновок про те, що він довів своє виправлення є сумнівним.

Представник установи в судовому засіданні клопотання адміністрації установи підтримав та просив його задоволити.

Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення та задоволити клопотання.

Вислухавши висновок прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання, пояснення представника установи, який підтримав клопотання, пояснення засудженого, який просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ППВС України від 26.04.2002 року за №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м’яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м’яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

У відповідності з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року).

Крім того, згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2016 року ОСОБА_2 зобов’язано відшкодувати на користь держави процесуальні витрати в сумі 440 грн. 20 коп., однак він заходів по відшкодуванню не вживав.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2, за час відбування покарання з 07.11.2016 року характеризувався і негативно, і позитивно, мав одне стягнення, заохочувався лише один раз, тобто мав такий рідкий прояв старанності, крім того заходів по відшкодуванню процесуальних витрат в сумі 440 грн. 20 коп. не вживав, тому він не довів суду, що став на шлях виправлення. Все це свідчить не про його виправлення, а про пристосування до вимог адміністрації з метою застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» у Черкаській області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 ненка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя А.Б. Коваль