Рішення № 74774870, 19.06.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3003/18

Провадження № 2/712/1178/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Дядюра І.С.

за участі :

представника відповідача

ГУ ДКС України у Черкаської області ОСОБА_1

представника відповідача

ГТУ Ю у Черкаській області ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби у Черкаській області, Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди та вказував, що постановою Золотоніського міськрайонного суду від 08.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року позов ОСОБА_3 до УПСЗН Золотоніської міської ради, ГУПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги було задоволено частково – визнано протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня 2011 року та зобов’язано виплатити вказану допомогу.

Станом на день звернення з позовом до суду зазначене рішення суду не виконано державними органами. А тому, вказаною бездіяльністю позивачу було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Розмір заподіяної матеріальної шкоди, яка полягає у невиплаті допомоги, яка передбачена ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» становить 4095,00 грн., розмір моральної шкоди з урахуванням практики Європейського суду (справа ОСОБА_4 проти України, Бурмич та інші проти України, даним рішенням задоволено в тому числі і заяву позивача, яка стосувалась невиконання постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.11.2011 року в справі №2-а-7699/2011) становить 2000 євро, тобто 64 000 гривень.

Посилаючись на норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», просив стягнути з держави Україна в особі Головного управління державного казначейства у Черкаській області 4095, 00 грн. матеріальної шкоди та 64000 грн. моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з’явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. ОСОБА_5 підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача – ГУ Державної Казначейської служби України у Черкаській області ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказував на відсутність повноважень у Головного управління по стягненню коштів з державного бюджету України на користь позивача.

Представник відповідача – Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Зазначила, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 21.08.2013 року перебувало виконавче провадження №39514594, з виконання виконавчого листа №2-а-7699/11 від 25.07.2013 року, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про зобов’язання Головного управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та виплатити одноразову щорічну допомогу до 05.05.2011 року ОСОБА_3 у відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначена в ч.1 с.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за відповідний період 2011 року, з урахуванням проведе них за цей період виплат.

У зв’язку з набранням чинності постанови КМУ №440 від 03.09.2014 року, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, та яка прийнята з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державним виконавцем 25.12.2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час винесення постанови).

Відповідно до акту від 12.01.2018 року знищено виконавче провадження №29514594 відповідно до Наказу Мінюста №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями».

Таким чином, дії державного виконавця є законними, а подальше погашення заборгованості за вказаним рішенням суду здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440. Вказувала на відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки неправомірність дій відповідного державного органу в даному випадку не доведена.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 08.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року позов ОСОБА_3 до УПСЗН Золотоніської міської ради, ГУПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги було задоволено частково – визнано протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня 2011 року у відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» - 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за відповідний період 2011 року , з урахуванням проведених за цей період виплат.

25 грудня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_6 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП 39514594).

Постанова державного виконавця мотивована тим, що відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, державні підприємства, установи, організації, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Порядок виконання даних рішень органами державної виконавчої служби визначений Постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014 року «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою». Оскільки виконавчий документ був виданий до 01.01.2013 року, він підлягає виконанню у відповідно до вимог вказаних нормативних документів.

25 травня 2016 року на адресу позивача скеровано повідомлення Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою. Дані про рішення суду внесено 25.05.2016 року до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до акту від 12.01.2018 року проведена процедура знищення виконавчих проваджень, завершених у 2014 році, через закінчення трирічного строку їх зберігання. Виконавче провадження №39514594 зазначено в акті від 12.01.2018 року за №1270.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час винесення постанови) визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджений «Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

Статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12. 2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» під час розгляду позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Отже, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Як зазначає позивач, та не спростовано відповідачами, рішення суду не виконано.

Відповідно до повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою рішення суду №2а-7699/11 від 08.11.2011 року на користь позивача прийнято до першої черги задоволення вимог.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини заборгованість за судовим рішенням становить майно для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Так, рішенням у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».

Крім того, рішенням у справі «Бурмич та інші проти України» задоволено заяву позивача ОСОБА_3 щодо невиконання постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.11.2011 року №2а-7699/11 та встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

Таким чином, в розумінні ст.22 ЦК України позивачу заподіяна матеріальна шкода, розмір якої відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» становить 4095, 00 грн. (911*5)-460).

Крім того, суд вважає, що внаслідок тривалого безпідставного невиконання рішення суду та невиплати коштів позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях через неможливість отримання та розпорядження належним йому за рішенням суду майном - грошовими коштами, душевних хвилюваннях у зв'язку з невизначеністю у часі реального виконання рішення суду від 08 листопада 2011 року, що змусило його до необхідності змін в організації його життя з метою знаходження часу та можливостей для тривалого захисту порушеного права шляхом неодноразових звернень за захистом своїх прав до суду.

З урахуванням обставин справи, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини суд вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 заявленого розміру матеріального та морального відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Законами України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»,«Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_5 Сергійовича (АДРЕСА_1) до держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби у Черкаській області (м.Черкаси, бул.Шевченка, 185, ЄДРПОУ 37930566), Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області (м.Черкаси, бул.Шевченка, 185, ЄДРПОУ 34924330), Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (м.Черкаси, бул.Шевченка, 185, ЄДРПОУ 34924330) про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4095,00 гривень та моральної шкоди в розмірі 64 000,00 гривень, а всього стягнути 68 095,00 (шістдесят вісім тисяч дев’яносто п’ять грн.00 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 19.06.2018 року.

Головуючий: Т.Є. Троян